2. Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении. — М., 1987. — С. 33—40.

3. Карнеги Д. Как вьірабатьівать уверенность в себе и влиять на людей, вьіступая публич-но. - М., 1989. - С. 421-436.

4. Лещинский В. И., Кульневич С. В. Учимся управлять собой и детьми: Пед. практикум. — М., 1995. - С. 219-226.

5. Стоунс 3. Психопедагогика. - М., 1984. - С. 58-59, 297-299.

6. Учителю о педагогической технике / Под ред. Л. И. Рувинского. — М., 1987. — С. 31— 32, 34 (п. 6, 8), 38 (п. 19, 20).

7. Щуркова Н. Е. Практикум по педагогической технологии. — М., 1998. — С. 87—93.

8. Педагогічна майстерність: Тести. Комплект завдань для контролю знань. — Київ; Пол­тава, 1996. - С. 98-100.

9. Словник термінології з педагогічної майстерності. — Полтава, 1995. — 64 с. Хід заняття

1. Діагностування оптимальної поведінки у взаємодії

Поведінка вчителя на завершальному етапі визначається загальними установка­ми педагога у спілкуванні, які варто ще раз перевірити в умовах «тут і зараз» на занятті.

Діагностування налаштованості на емоційне завершення в спілкуванні можна провести на підставі аналізу діяльності студента в ролі педагога (наприклад, у вправах «Черговий учитель», «Учитель-контролер», «Учитель-філософ») і виявити, як студент закінчує взаємодію, чи вдається до прийомів,узагальнення, емоційного завершення, чи виходить з контакту формально. Такий матеріал може озброїти додатковою моти­вацією для активної роботи над теоретичними положеннями теми.

2. Обговорення основних теоретичних положень

Завершення взаємодії як вихід із контакту і налаштовування на подальше спілку­вання доцільно розглядати в контексті проблеми комунікативного забезпечення уро­ку в цілому.

Комунікативне забезпечення уроку — це засоби організації продуктивної взаємодії вчителя та учнів на уроці (9, с. 19), організація професійно навантаженого спілкуван­ня (2, с. 34). Його мета:

• розширити діапазон емоційного впливу на особистість учня (засоби — кому­нікативне опрацювання змісту матеріалу, укрупнення деталей, уяскравлення інтонації);

• оптимізувати діяльність учня та педагога (засоби — підключення мотивації, зворотного зв'язку, психологічної співпричетності до проблеми; особистісно спря­мована позиція вчителя);

• створити атмосферу довіри й комфорту, що стимулює творчість (суб'єкт -суб'єктні стосунки, позиція залученості);

• забезпечити реалізацію кожного методу навчання (засіб — створення відповід­ного клімату взаємодії).

Завдання завершального етапу уроку:

узагальнення головних думок, що з'ясовувалися у класі;

забезпечення зворотного зв'язку для здійснення управління розвитком учнів;

закріплення досягнутого взаєморозуміння та емоційної єдності;

посилення емоційного враження від уроку;

спонукання до подальшої діяльності, накреслених спільно дій.

Отже, маємо на завершальному етапі уроку дві важливі проблеми: зворотний зв'я­зок як інформація про наслідки власних дій (5. с. 58) і психологічне налаштування на майбутню взаємодію.

Що дає зворотний зв'язок вчителеві?

Змістовий компонент зв 'язку Емоційний компонент зв 'язку

рівень засвоєння навчального розуміння атмосфери уроку, настрою

матеріалу; дітей, класу в цілому;

г отовність учнів до сприймання нового готовність до співробітництва, матеріалу.

3. Виконання вправ на розвиток уміння аналізувати та конструювати різні прийоми завершення уроку

Вправа 1. Ш. О. Амонашвілі у книзі «Добрий день, діти!» описав, як він організу­вав закінчення першого уроку в житті першокласників:

• Давайте підсумуємо нашу роботу. Що ми робили на уроці?

• Ми перешіптувалися з вами...

• Ми лежали із заплющеними очима...

• Ми збирали в коробку слова...

• Ви говорили слова пошепки, а ми вгадували їх...

• Іще речення...

• Ми пригадували свої пустощі...

• Сміялися...

• Сподобався вам урок рідної мови?

• Дуже... Так... Сподобався.

Лунає мелодійний дзвінок. Перший урок закінчено.

— Наступним у нас буде урок математики! Встаньте, діти!.. Хлопчики, будьте чо ловіками: заходячи до класу і виходячи з нього, першими пропускайте дівчаток!.. Можете відпочивати!

Проаналізуйте, які педагогічні завдання поставив учитель, плануючи саме таку ситуацію кінця уроку. Чи змінився б результат педагогічної діяльності вчителя, якби він закінчив урок інакше, наприклад так: «Отже, наш перший урок закінчився. Ідіть на перерву й відпочивайте».

Які елементи підбиття підсумків охоплює цей фрагмент? У якій формі воно здійснене?

Вправа 2. Проаналізуйте думку Є. Ільїна. Про які завдання заключного етапу уроку йдеться?

«Одна з проблем уроку — проблема обрамлення початку та кінцівки. Перше сло­во зазвичай за вчителем. Його «сірник» запалює вогнище, і треба знати, з якого боку піднести його, щоб негайно отримати вогонь. А там уже від гілочки до гілочки йде полум'я, підхоплене вітром загального інтересу. І однак не початок, а кінець найбіль­ше дає відчуття уроку, що відбувся. «Жаринки», образно кажучи, треба вміти збирати, зберегти тепло відпалахкотілого вогню, тобто резюмувати пошук. Висновок, навіть якщо не всі гілочки встигли згоріти і стати вугликами, нагадає про школу, де ми не просто вчимося, а спілкуємося, чогось шукаємо, щось відкриваємо — і коли мовчи­мо, і коли розмовляємо».

(Ильин Е. Н. Герой нашего урока. — М., 1991. — С. 131)

Вправа 3. Порівняльна характеристика зворотного зв 'язку на завершальному етапі уроку. Ознайомтеся з кількома фрагментами останніх хвилин уроків у п'ятому класі й порівняйте організацію зворотного зв'язку.

Урок А (математика). Вчитель робить підсумок за сім хвилин до закінчення уроку: «Діти, на сьогоднішньому уроці ми завершили тему «Винесення множника за дуж­ки». Як ми попрацювали? (Учні жваво відповідають.)

• Де ми застосовуємо вивчений матеріал?

• Щоб бути зовсім упевненими, пригадаймо правило...

• Домашнє завдання...

• До побачення! До наступної зустрічі!

Урок Б. (історія). (Пролунав дзвоник.) Дякую вам за цікавий урок. Сьогодні ми з вами дуже добре попрацювали, повторили домашнє завдання й вивчили нову тему. Я гадаю, що й надалі ви будете такими ж уважними. Чи всім усе зрозуміло? Хто працю­вав, отримує «відмінно». Молодці. Вдома підготуйтеся до невеличкої контрольної роботи. До побачення!

Урок В (українська мова). Записуйте домашнє завдання у щоденник: вправа 232, сторінка 92. Вивчите правило. Не прочитайте, а вивчіть. Урок закінчено. До побачен­ня! Ідіть на перерву.

Урок Г. (англійська мова). Відкриваємо щоденники, записуємо домашнє завдан­ня: вправа 11, сторінка 89. Цей діалог ми читали, тепер його вивчити. І вправа 18 — також діалог, вивчити. Прочитаймо його зараз. Дмитро й Оля.

• Діти, правильно його нам прочитали? А як потрібно? Читаємо його ще раз.

• Так. Яку тему ми сьогодні вивчили і що кому не зрозуміло? (Оцінює.)

• Здайте мені зошити. До побачення!

Урок Д. (ботаніка). На сьогоднішньому уроці ми знайомилися з новою темою. Вдома ще раз прочитати цей параграф. А зараз запишіть у щоденник домашнє зав­дання. Подивіться, що кому не ясно? Урок закінчено. До побачення.

Зробіть висновок: 1. На який зворотний зв'язок (змістовий, емоційний) спрямо­вано діяльність учителя? 2. На яких елементах змістового зворотного зв'язку зосеред­жено увагу вчителів? 3. Який зворотний зв'язок отримав учень на цих уроках? Чи по­вний цей зворотний зв'язок? 4. На яких з цих уроків створюється атмосфера довіри й комфорту, що забезпечує творчу діяльність учнів? 5. Спрогнозуйте, як впливає час, визначений для підсумку, на характер взаємодії вчителя й учнів. 6. Які прийоми до­мінують у вчителів?