4. Виконання вправ на перебудову пізнавальної інформації з метою організації діалогу як способу вивчення нового матеріалу

Вправа 4. Порівняння фрагментів двох уроків з однієї теми.

Тема «Інерція» Урок 1

Перший етап уроку — актуалізація понять маса, швидкість, механічний рух та ін.; форма роботи: запитання — відповідь.

Другий етап уроку — формування нового поняття.

Учитель. На моєму столі — штатив із підвішеним до нього на нитці важком, до якого знизу прив'язана друга нитка. Верхня нитка натягнута важком, і якщо смикну­ти за нижню нитку, то можна чекати розриву саме верхньої нитки. Але ось я роблю дослід. Що ви спостерігаєте?

Учень. Обірвалася не верхня, а нижня нитка.

Учитель. Причиною обриву нижньої, а не верхньої, нитки є нова для нас влас­тивість усіх тіл, яка має назву «інерція». Інерція — це властивість тіл зберігати свою швидкість незмінною, якщо на них не діють інші тіла. На попередніх уроках ми вже переконалися в тому, що тіла змінюють свою швидкість лише при взаємодії з іншими тілами. У досліді, який ми спостерігаємо, швидкість підвішеного на нитці важка до­рівнює нулю. Коли ми різко смикнули за нижню нитку, важок за інерцією зберіг цю швидкість і залишився на місці, а нижня нитка відірвалася від нього. Верхній нитці зусилля просто не встигло передатися.

Приклади збереження тілами швидкості, ви, мабуть, неодноразово спостерігали. Водій не може одразу зупинити швидко машину і т. д.

Третій етап уроку—формування вмінь і навичок. Ставляться запитання на відтво­рення поняття інерція. Повторюються приклади, наведені вчителем. Учні наводять свої приклади. Переглядаються фрагменти фільму.

Урок 2

Перший етап уроку — актуалізація опорних понять проводиться як розв'язання задачі: «Ваш клас котить по коридору велику кулю із заліза. Назустріч йому з такою самою швидкістю сусідній клас котить кулю з мармуру. Коли кулі опинилися на відстані 1 м одна від одної, учні відступили назад, кулі зіткнулися. Яка з куль під час взаємодії набуває більшої швидкості?»

Учні шукають розв 'язок задачі: вона з неповними даними, які вони можуть знайти самостійно, але в разі утруднення вчитель ставить навідні запитання, що підводять до з'ясування недостатніх відомостей.

Учитель. Від чого залежать швидкості, набуті кулями під час взаємодії? (Від маси цих куль.)

Учитель. Отже, щоб відповісти на запитання задачі про швидкості, треба спочат­ку визначити маси куль. Як це зробити? (Потрібно об'єм кожної кулі помножити на густину речовини, з якої вона складається.)

Учитель. Чи відомі нам об'єми і густина куль? (Ні, але об'єми можна визначити за допомогою великої мензурки, густину знайти за таблицею. Вчитель називає об'єм куль сам.)

Учитель. Розв'язуємо задачу. ...

Потім він розпитує учнів про результати домашніх експериментів: набрати швидкість різко з місця і різко зупинитися після бігу.

Учитель. Чи вдалося вам одразу набрати швидкість або зупинитися? Чи помітили ви якусь різницю в експериментах, які проводили з двома важкими портфелями та без них?

Учні. Нам щось заважало.

Учитель. Отже, коли в першому досліді ви намагалися збільшити свою швидкість від нуля до певної величини, вам щось заважало це зробити відразу. Коли, маючи певну швидкість, ви спробували зупинитися, зменшити її до нуля, вам знову щось заважа­ло. Що це могло бути?

Учні. Мабуть; це нова властивість нашого тіла, яку ми сьогодні вивчатимемо.

Учитель. Ви вважаєте, що це властивість лише нашого тіла? А ви бачили, як водій, натискуючи на гальма з усіх сил, намагається зупинити машину, коли хтось, порушу­ючи правила вуличного руху, несподівано перебігає дорогу? Навіть якщо водій до­свідчений і вчасно помітив пішохода, чи зможе він одразу зупинити машину?

Учні. Відразу зупинити машину важко, їй також щось заважає.

Учитель. Яка ж мета нашого уроку (спонукає учнів до порушення проблеми)?..

Другий етап уроку — на підставі дослідів, міркувань з'ясовується сутність інерції.

Третій етап уроку — формування вмінь і навичок. На підставі здобутих знань відбувається пояснення домашніх експериментів, з'ясовується, чому не можна вибігати на дорогу перед рухомим транспортом. Ставляться нові досліди, діти дивляться фрагмент фільму з вимкненим звуком.

(За кн.: Махмутов М. И. Проблемное обучение. — М., 1975. — С. 151-152, 156-157, 162-163)

Завдання. 1. Визначте, яку мету ставив учитель на кожному з цих уроків, чим вона різниться?

2. Як педагог будує взаємодію на першому й другому уроках? У чому відмінність діяльності учнів на цих уроках?

3. Чи однаково готувався вчитель до першого й другого уроків? Зверніть увагу на здатність учителя під час другого уроку наблизити наукову ідею до досвіду учнів, пер­соніфікувати наукові проблеми і зробити їх особистісно значущими.

4. Простежте всі технологічні моменти фрагмента другого уроку, виокремивши формулювання вузлових і навідних питань, уміння учителя спрямовувати думку учнів.

Вправа 5. Моделювання фрагмента уроку. Студенти у мікрогрупах працюють над однією темою, використовуючи матеріал підручників, додаткову методичну літературу. Під час домашньої підготовки всі вони виконали такі завдання: виокремили інформаційні блоки теми; з'ясували наявність знань і досвіду учнів; знайшли спосо­би персоніфікації ідеї, забезпечення інтригуючого початку в роботі над проблемою; сформулювали наскрізні запитання.

Ознайомившись із технологією сконструйованих евристичних бесід, студенти мікрогруп коригують запропоновані варіанти, вибирають один із них, визначивши найдоцільніший, і готують для демонстрації перед усією групою.