3. Аналіз зразків організації бесіди під час вивчення нового матеріалу

Вправа 1. Аналіз рівня пізнавальної активності учнів науроці. Вивчення нового ма­теріалу в 5. класі вчитель провів у такий спосіб.

...Запишіть тему нашого уроку: «Пряма мова». Я зараз прочитаю вам два речення. Поміркуйте, чим вони відрізняються (читає речення й докладно пояснює, чим вони відрізняються.) Зверніться до підручника (називає сторінку), прочитайте правила.

(Викликає ученицю до дошки й диктує речення.) Сьогодні ми ознайомимося з розділовими знаками при прямій мові й навчимося будувати речення з прямою мо­вою. (Пояснює, коли ставляться певні розділові знаки. Викликає учнів до дошки, дик­тує їм речення й просить пояснити розділові знаки в них.)

Відвідавши цей урок, студентка-практикантка записала у своєму щоденнику спо­стережень: «Урок української мови в 5 класі було побудовано як монолог. Хоч заняття проведено у формі бесіди (вчитель ставив запитання, учні відповідали), ситуація діа­логу при цьому не виникала. Відчувалося, що кожний ніби виконує свою роль, а спільного пошуку не було. Складалося враження, що вчитель намагався інформацій­но наситити учнів («Зверніться до підручника, прочитайте правило»), але учневі бра­кувало ініціативи, власної думки стосовно матеріалу, що вивчається. Учень — об'єкт діяльності вчителя, споживач знань...».

Завдання. 1. Чи поділяєте ви висновок студентки? Вона назвала бесіду, яка нале­жить до діалогічних методів навчання, монологом. Чи погоджуєтеся ви з цим? За яких умов бесіда стає монологом?

2. Визначте вид бесіди — репродуктивна вона чи евристична?

3. На який рівень пізнавальної активності орієнтуються учні? Яким є характер їхньої пізнавальної діяльності на цьому рівні?

4. Які завдання, запитання ви поставили б на цьому уроці, щоб перевести діяльність учнів на пошуковий рівень?

Вправа 2. Аналіз технології залучення учнів до співроздумів. Ознайомтеся з пере­бігом уроку математики в 5 класі та простежте, як учитель залучає учнів до активної діяльності.

Тема уроку: «Скорочення дробу»

Учням пропонують такі запитання й завдання:

— Намалюйте промінь. Візьміть за одиницю обліку десять клітинок. Зобразіть дріб 2/5 точкою на промені. (Зображують. Результат перевіряється на дошці.

Докладно пояснюється, що спочатку треба відтинок, що дорівнює 1, розділити на 5 рівних частин і т. п.)

• Чи завжди можна дріб зобразити точкою на промені? (Так.)

• Зобразіть дріб 120/200. (Деякі учні пропонують діяти аналогічно до першого випадку, тобто поділити відтинок, що дорівнює 1, на 200 однакових частин, інші за­перечують: дуже важко поділити відтинок на 200 однакових частин.)

• Як же бути? (З'являється здогад: спростити вид дробу, поділити чисельник і знаменник на одне й те саме число: 2, 10, 20, 40. Добирається найкращий варіант.)

Якою властивістю дробу ви скористалися? (Формулюється головна властивість дробу.)

Тлумачиться поняття скорочення дробу. Після цього розв'язуються приклади на це правило, в яких числівник і займенник мають один дільник, відмінний від 1. Що­разу треба звертати увагу на те, що чисельник і знаменник діляться на їхній спільний дільник, відмінний від 1. Потім пропонується скоротити дріб 24/32. Одні пропону­ють скоротити дріб на 2, інші на 4, на 8. З'ясовується, на яке число найкраще (на 8). Пояснюється чому. Потім учні відповідають на запитання:

• Як називаються числа 2, 4, 8 для чисел 24 і 32? (Дільники.)

• На який дільник ви пропонуєте ділити числа 24 та 32? (На найбільший.)

— Тобто, — продовжує вчитель, — на найбільший спільний дільник цих чисел. Так уводиться поняття найбільшого спільного дільника чисел.

Серед прикладів на скорочення з'являється дріб 11/34. Триває пауза. Не скоро­чується. Чому? (У чисел 11 і 34 немає спільних дільників, відмінних від 1.)

Уводиться поняття взаємно простих чисел. Наприкінці уроку узагальнюється вивчене.

Завдання. 1. На якому рівні активності працюють учні на цьому уроці? Який ха­рактер їхньої діяльності?

2. Чи можна класифікувати цю бесіду як евристичну? За якими ознаками?

3. Які головні питання обговорювалися на уроці? Чи були до них навідні завдан­ня (запитання)?

4. Як учитель підводить учнів до самостійних висновків? Поясніть, як він спря­мовує міркування учнів до цих висновків.

2. Які запитання репродуктивні, які пошукові?

3. Чи можна простежити на цьому уроці дію принципу «петелька — гачечок»?

Вправа 3. Аналіз майстерності вчителя у веденні бесіди. Переглянувши фрагмент уроку (спостережений на педагогічній практиці чи записаний на відео), визначити елементи педагогічної майстерності вчителя, що забезпечили ефективність його взає­модії з учнями за такою схемою:

1. На чому зосереджено увагу вчителя на уроці?

1. Якою мірою соціально-перцептивні здібності вчителя сприяють встановлен­ню активної взаємодії? Чи розуміє і відчуває педагог учнів?

2. Як учитель реагує на відповіді учнів, виправляє помилки й неточності в "їхній роботі?

2. Як забезпечується сприятливий емоційний фон уроку?

3. Як педагогічна техніка допомагає вчителеві активізувати учнів?