Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Конкурс геогр.майданчиків.doc

Скачиваний:

Добавлен:

01.04.2025

Размер:

105.26 Mб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 23 / 43 4 > Следующая >>>

4.Схематичний план географічного майданчика зош №31

Фото 45

Фото 46

Фото 47

5. Використання приладів географічного майданчика для метеорологічних спостережень. Науково – дослідницька робота.

С истематичні метеорологічні спостереження,у тому числі й за кількістю опадів проводяться на майданчику з вересня 2011року. Всі показання приладів записуються учнями тричі на день: о 8-й,14-й,20-й годині в спеціальний щоденник спостережень, зразок якого наданий школі метеорологічною службою Кремечуцького льотного коледжу НАУ(фото48),а також щодня записуються учнями на дошку,яка знаходиться в фойє школи (фото49).

Фото 48

Фото 49

За рік спостережень цікаві дані отримані учнями школи стосовно випадіння опадів в районі Молодіжного,де знаходиться школа,та в районі Кохнівки(назва району міста),де знаходиться метеостанція льотного коледжу. Річна кількість опадів у районі школи склала 1212 мм,в районі метеостанції- 652,6мм,що практично вдвічі менша. Таку суттєву різницю можна пояснити наступним чином: Кохнівський аеродром, де знаходиться метеостанція, лежить майже за містом у північно-східній частині, ЗОШ№31 розташована на півночі міста поряд з потужними підприємствами: КНПЗ(Кременчуцький нафтопереробний завод), КЗТВ(Кременчуцький завод технічного вуглецю),КТЕЦ(Кременчуцька теплоелектроцентраль). Щоденно у повітря Молодіжного потрапляє величезна кількість шкідливих речовин, які є ядрами конденсації. Поряд зі школою знаходиться р. Сухий Кагамлик, що сприяє підвищенню вологості повітря і утворенню опадів, особливо влітку. В холодну пору року різниця в кількості опадів незначна, а в теплу пору року – досить суттєва за рахунок зливового характеру опадів.

Вересень 2011р.

07.09.11	1мм + 0,2 мм + 2,4 мм + 0,2 мм = 3,8 мм	За даними метео-станції
08.09.11	5,4 мм + 0,2 мм = 5,6 мм
09.09.11	1,4 мм + 0,2 мм = 1,6 мм
28.09.11	1,0 мм + 0,2 мм = 1,2 мм
29.09.11	15,2 мм + 0,2 мм + 0,2 мм + 0,2 мм = 15,8 мм
Разом	28 мм	33,0

Жовтень 2011р.

04.10.11	1,5 мм + 0,2 мм = 1,7 мм	За даними метео-станції
09.10.11	3,5 мм + 0,2 мм + 1,4 мм + 0,2 мм = 5,3 мм
12.10.11	0,2 мм + 0.2 мм + 1,3 мм + 0,2 мм = 1,9 мм
13.10.11	9,6 мм + 0,2 мм = 9,8 мм
14.10.11	5,3 мм + 0,2 мм = 5,5 мм
18.10.11	0,8 мм + 0,2 мм = 1 мм
22.10.11	2,2 мм + 0,2 мм = 2,4 мм
Разом	27,6 мм	36,0

Листопад 2011р.

09.11.11	5,9 + 0,2 = 6,1 мм	За даними метео-станції
12.11.11	1,9 + 0,2 = 2,1 мм
22.11.11	6,6 + 0,2 = 6,8 мм
29.11.11	4,6 + 0,2 = 4,8 мм
Разом	19,8 мм	19,0

Грудень 2011р.

01.12.11	0,4 + 0,2 = 0,6 мм	За даними метео-станції
05.12.11	0,1 + 0,2 = 0,3 мм
06.12.11	4,8 + 11,5 + 0,2 = 16,5 мм
11.12.11	13,0 + 0,2 + 9,6 + 0,2 = 23 мм
13.12.11	0,1 + 0,2 = 0,3 мм
15.12.11	0,6 + 0,2 = 0,8 мм
17.12.11	4,2 + 0,2 = 4,4 мм
18.12.11	14,0 + 3,7 + 5,0 + 27,3 = 50,0 мм
20.12.11	23,9 + 0,2 + 2,0 + 0,2 = 26,3 мм
21.12.11	16,0 + 0,2 + 27,5 + 0,2 = 43,9 мм
30.12.11	7,4 + 0,2 = 7,6 мм
31.12.11	1,5 + 0,2 + 2,0 + 0,2 = 3,9 мм
Разом	177,6 мм	176,0

Січень 2012р.

01.01.12	0,5 + 0,2 = 0,7 мм	За даними метео-станції
03.01.12	0,1 + 0,2 = 0,3 мм
07.01.12	18,5 + 0,2 + 5,5 + 0,2 = 24,4 мм
08.01.12	19,5 + 0,2 + 1,8 + 0,2 + 5,0 + 0,2 = 26,9 мм
09.01.12	7,9 + 0,2 = 8,1 мм
10.01.12	13,0 + 0,2 + 0,5 + 0,2 = 13,9 мм
12.01.12	0,2 + 0,2 = 0,4 мм
13.01.12	0,6 + 0,2 = 0,8 мм
14.01.12	4,8 + 0,2 = 5,0 мм
17.01.12	10,1 + 0,2 = 10,3 мм
20.01.12	1,2 + 0,1 = 1,3 мм
21.01.12	27,5 + 0,1 = 27,6 мм
22.01.12	7,0 + 0,1 = 7,1 мм
24.01.12	1,4 + 0,1 = 1,5 мм
21.01.12	6,5 + 0,2 = 6,7 мм
Разом	135,0 мм	135,0

Лютий 2012р.

14.02.12	9,9 + 0,1 = 10,0 мм	За даними метео-станції
22.02.12	16,0 + 0,1 = 16,1 мм
24.02.12	8,7 + 0,1 = 8,8 мм
25.02.12	16,6 + 0,2 = 16,8 мм
26.02.12	1,0 + 0,2 = 1,2 мм
28.02.12	2,6 + 0,1 = 2,7 мм
29.02.12	8,9 + 0,1 = 9,0 мм
Разом	64,6 мм	36,6

Березень 2012р.

04.03.12	17,5 + 0,2 = 17,7 мм	За даними метео-станції
06.03.12	3,9 + 0,1 = 4,0 мм
14.03.12	0,2 + 0,2 = 0,4 мм
15.03.12	1,7 + 0,1 + 12,6 + 0,1 = 14,5 мм
21.03.12	0,1 + 0,2 = 0,3 мм
26.03.12	6,1 + 0,2 = 6,3 мм
27.03.12	0,3 + 0,2 = 0,5 мм
29.03.12	5,3 + 0,2 = 5,5 мм
30.03.12	4,9 + 0,2 = 5,1 мм
Разом	54,3 мм	14,5

Квітень 2012р.

01.04.12	4,2 + 0,2 = 4,4 мм	За даними метео-станції
07.04.12	12,2 + 0,2 = 12,4 мм
08.04.12	82,4 + 0,2 = 82,6 мм
09.04.12	10,4 + 0,2 = 10,6 мм
15.04.12	6,5 + 0,2 = 6,7 мм
16.04.12	16,9 + 0,2 = 17,1 мм
17.04.12	7,9 + 0,2 = 8,1 мм
19.04.12	0,9 + 0,2 = 1,1 мм
22.04.12	30,6 + 0,2 = 30,8 мм
Разом	173,8 мм	35,0

Травень 2012р.

04.05.12	1,3 + 0,2 = 1,5 мм	За даними метео-станції
07.05.12	0,5 + 0,2 = 0,7 мм
16.05.12	15,2 + 0,2 = 15,4 мм
17.05.12	10,2 + 0,2 + 14,1 + 0,2 + 2,8 + 0,2 = 27,7 мм
18.05.12	0,1 + 0,2 = 0,3 мм
21.05.12	11,0 + 0,2 = 11,2 мм
24.05.12	3,5 + 0,2 = 3,7 мм
25.05.12	3,2 + 0,2 + 4,9 + 0,2 = 8,5 мм
30.05.12	23,9 + 0,2 = 24,1 мм
Разом	93,1 мм	27,9

Червень 2012р.

03.06.12	47,5 + 0,2 = 47,7 мм	За даними метео-станції
04.06.12	4,5 + 0,2 = 4,7 мм
06.06.12	19,0 + 0,2 = 19,2 мм
14.06.12	9,6 + 0,2 = 9,8 мм
20.06.12	17,7 + 0,2 = 17,9 мм
23.06.12	8,3 + 0,2 = 8,5 мм
26.06.12	8,4 + 0,2 = 8,6 мм
28.06.12	7,5 + 0,2 = 7,7 мм
Разом	124,1 мм	44,7

Липень 2012р.

03.07.12	24,0 + 0,2 = 24,2 мм	За даними метео-станції
04.07.12	1,0 + 0,2 = 1,2 мм
06.07.12	2,5 + 0,2 = 2,7 мм
11.07.12	15,5 + 0,2 = 15,7 мм
17.07.12	38,0 + 0,2 = 38,2 мм
18.07.12	5,0 + 0,2 = 5,2 мм
22.07.12	28,0 + 0,2 = 28,2 мм
Разом	115,4 мм	34,8

Серпень 2012р.

04.08.12	19,0 + 0,2 = 19,2 мм	За даними метео-станції
13.08.12	77,5 + 0,2 = 77,7 мм
16.08.12	6,0 + 0,2 = 6,2 мм
20.08.12	4,2 + 0,2 = 4,4 мм
23.08.12	23,0 + 0,2 = 23,2 мм
26.08.12	2,5 + 0,2 = 2,7 мм
28.08.12	35,5 + 0,2 + 11,2 + 19,5 + 0,2 = 66,6 мм
Разом	200,0 мм	60,1

Спільна наукова робота проводиться співробітниками метеостанції і учнями школи з обробки результатів спостережень за погодою Кременчука з 1962 по 1994 рік. Під керівництвом учителя географії, учителя-методиста Підоріної Л.І. виконана робота у МАН та опублікована стаття «Деякі особливості змін атмосферного тиску у м. Кременчуці» у Кременчуцькому міському екологічному бюлетні «Світ довкілля», випуск 13, 2009 рік, а також опубліковані тези у Матеріалах ХIX Міжнародної науково-технічної конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Актуальні проблеми життєдіяльності суспільства» - Кременчук, 2012.-С.264-266.

Результати аналізу інших метеорологічних показників ще потребують доопрацювання.

6.Результати досліджень гірських порід і мінералів м. Кременчука(ККУ «Кварц»)

Дослідження проводилися за стандартними методиками членами шкільного гуртка «Геолог». Визначалися:твердість, спайність, злам, магнітність, іризація, колір, запах, смак, структура, текстура та інше.

Піщанське родовище знаходиться в Кременчуцькому районі Полтавської області на лівому березі р. Дніпро в 0,5 км на північній захід від м. Кременчук В геоструктурному відношенні родовище мігматитів і гранітів розміщується в межах північно-східного схилу Українського кристалічного щита і приурочене до Онуфрієвського антиклінального підняття. Вказана структура має субмеридіональне простягання і складена нижньопротерозойськими метаморфічними та ультра метаморфічними утвореннями, що перекриваються мезозойсько-кайназойською корою вивітрювання, палеогеновими і четвертинними відкладами.

У відповідності з геологічними даними, що отримані при виконанні геологорозвідувальних робіт, нижче подається короткий опис порід району робіт та родовища у їх віковій послідовності згідно стратиграфічного Кодексу України, затверджено НСК України 1997р. та кореляційною кроностратиграфічною схемою раннього докембрію Українського щита.

Протерозойська група

Нижній протерозой (криворожій)

Інгуло - Інгулецька серія

Чечеліївська світа

Відклади світи поширені західніше родовища в межах Піщанської синкліналі і практично відсутні на Піщанському родовищі. Вони іноді зустрічаються серед мігматитів родовища у вигляді ксенолітів. Породи представлені гнейсами біотит- плагіоклазовими її амфібол – біотит – плагіоклазовими.

Кайнозойська ератема

Палеогенова система

Еоценовий відділ

Нижній – середній підвідділ нерозчленовані

Відклади спостерігаються західніше родовища в депресивних частинах Піщанської синкліналі і представлені пісками кварцовими вуглистими, глинами, бурим вугіллям, і вторинними каолінами (бучацька серія). Потужність порід не перевищує 8,0 м.

Середній підвідділ

Київська світа має суцільне розповсюдження в межах родовища за виключенням ділянок, де кристалічні породи залягають на підвищених гіпсометричних рівнях. Відклади світи залягають безпосередньо на кристалічному фундаменті, його корах вивітрювання та нерозчленованих породах нижнього – середнього підвідділів еоцену. В розрізі світи приймають участь піски з жорствою, галькою і гравієм кристалічних порід. Нерідко породи набувають облік гравелітів і галечників, а також представлені мергелями і аргілітоподібними глинами. Потужність відкладів світи до 3,8 м.

Верхній еоцен – нижній олігоцен

Харківська серія. Відклади серії спостерігаються практично на всій площині родовища і відсутні лише в його південній частині. Вони залягають на розмитій поверхні порід київської світи, або на утвореннях кристалічного фундаменту. Серія представлена пісковиками кварцово-глауконітовими, алевритами. Загальна потужність відкладів змінюється від 0,5 м до 12,0 м.

Четвертинна система

Четвертинні відклади в межах родовища мають суцільне розповсюдження і залягають на вищеописаних утвореннях і відкладах. Виділяються верхньочетвертинні і сучасні відклади.

Верхньочетвертинні відклади представлені алювіальними пісками кварцовими різнозернистими з гравієм і галькою в нижніх частинах розрізу. В породах зустрічаються лінзи суглинків. Потужність верхньочетвертинних відкладів від 3,6 м до 15,0 м .

Сучасні відклади представлені суглинками і торфами стариць, техногенними (намитими) алювіальними пісками (taH), в меншій мірі грунтово - рослинним шаром ( e H) і насипними грунтами (tH). Загальна потужність сучасних відкладів не перевищує 10,9 м .

Загальна потужність порід четвертинного віку в межах родовища змінюється від 4,8 м до 19,6 м.

Нестратифіковані утворення

До вищевказаних утворень родовища, згідно стратиграфічної схеми, відносяться ультраметамортфіти житомирського комплексу.

Нижній протерозой

Ультраметаморфічні утворення

Житомирський комплекс

Породи комплексу на Піщанському родовищі представлені мігматитами біотитовими, рожево - сірими, сірими, до темно - сірих, дрібнозернистими. Значно рідше зустрічаються граніти. Вказані кристалічні породи складають ядро Онуфрієвськогої антикліналі і є корисною копалиною родовища. В порівнянні з гранітами кількість мігматитів Піщанського родовища по об’єму складає 90%. Породи як на глибині так і в верхніх частинах розрізу характеризується підвищеною тріщинуватістю.

Визначені мінерали та гірські породи кар’єра: