Фото 14

Фото 15 Фото 16

У створенні нової експозиції допомагали учні школи(фото 17,18).

.

Фото 17

Фото 18

Частину зразків магматичних та метаморфічних порід з Житомирської та Кіровоградської областей для геологічної експозиції майданчика передало підприємство ЗАО «Граніти України»(фото19-21).

Ф ото 20

Фото 19

Фото 21

Урочисте відкриття майданчика відбулося 30 вересня 2011 року. Серед почесних гостей на відкритті були присутні директор КЗТВ Яворський В.В.,доцент кафедри фізичної географії і картографії ХНУ ім. В.Н.Каразіна к.г.н.Кобченко Ю.Ф.,начальник метеорологічного підрозділу Кременчуцького льотного коледжу Коваленко А.І.,відомий мотомандрівник Кришень В. та інші(фото22-25).

Фото 22 Фото 23

Фото 24 Фото 25

Майданчик споруджено на честь учителя географії Суліменко Марії Іванівни,матері Яворського В.В.,яка освітянській ниві присвятила 42 роки свого життя.

Фото 26

3. Ідентифікація приладів географічного майданчика.

На географічному майданчику представлені такі прилади:

• для орієнтування на місцевості;

• для формування в учнів просторових уявлень;

• для спостереження за Сонцем і Полярною зорею (астрономічні прилади);

• для спостереження за погодою (метеорологічні прилади);

• для топографо-геодезичних знімань;

Прилади для орієнтування на місцевості

Гномон призначений для визначення полуденної лінії (напряму місцевого меридіану) та висоти Сонця над горизонтом(фото27).

Модель місцевого меридіану і паралелі (покажчик сторін горизонту і місцевих координат) розміщено над гномоном. За напрямом полуденної лінії встановлено меридіан, а перпендикулярно до нього – паралель (металеві дроти).

Місцеві географічні координати (50° 36' 37'' пн. ш.; 26° 17' 25'' сх. д.) підписані на пластинах, які прикріплені до дротів. Географічну довготу визначено за різницею в показниках часу між Києвом, який лежить на серединному меридіані (30° сх. д.) і своїм пунктом; географічну широту – за Сонцем або Полярною зорею(фото28).

Румбічне кільце – це прилад призначений для визначення сторін горизонту, азимутів, Румбів(фото29).

Репер – спеціальний знак, на якому зазначено висоту місцевості над рівнем Балтійського моря. Абсолютна висота місця встановлення репера – 223, 37 м над рівнем моря, визначена шляхом нівелювання від точки з відомою абсолютною висото(фото30).

Пристрої для формування в учнів просторових уявлень

Стовп-висотомір висотою 10 м, пофарбований в контрастні кольори через 1 м. Він призначений для визначення висоти предметів на око і як опора під флюгер(фото31).

Мірна доріжка використовується для вироблення навичок, вимірювання віддалей кроками, необхідних для окомірної зйомки місцевості(фото32).

Модель квадратного метра дає уявлення про квадратну одиницю міри, площі; сприяє виробленню в учнів навичок визначення її на око. Використовується при вивченні площ окремих країн, частин світу; вимірюванні площ земельних ділянок тощо(фото33).

Модель кубічного метра дає уявлення про одиниці кубічних мір (об’єму). Використовується при вивченні об’ємних вимірювань(фото34).

Прилади для спостережень за Сонцем і Полярною зорею

Покажчик Полярної зорі показує напрям на Полярну зорю, а отже і на північний полюс. За його допомогою визначають географічну широту місця, яка дорівнює висоті Полярної зорі в градусах(фото35).

Вертикальний кутомір (екліметр) можна використовувати для визначення географічної широти своєї місцевості. Щоб визначити широту місця за Сонцем, потрібно в дні рівнодення, 21 березня чи 23 вересня, опівдні направити в сторону Сонця трубку кутоміра; віднявши від 90° виміряний кут, отримаємо географічну широту(фото36).

Горизонтальний сонячний годинник призначений для визначення місцевого (сонячного) часу впродовж цілого року(фото37).

Екваторіальний сонячний годинник використовується для визначення місцевого часу в період між весняним і осіннім рівноденням, коли нахил Сонця додатній. В інші місяці року, коли Сонце знаходиться нижче від екватора, воно не буде освітлювати циферблат годинника, а значить, стержень не даватиме тіні.

За допомогою сонячних годинників можна визначити географічну довготу даного місця, обчисливши різницю між місцевим і поясним часом, беручи до уваги період дії «літнього часу» (стрілку годинника переводять на одну годину вперед).(фото38).

Метеорологічні прилади

Метеорологічна будка призначена для розміщення метеорологічних приладів: термометрів, барометра і гігрометра. За допомогою термометрів фіксують температуру повітря, барометром-анероїдом – атмосферний тиск, гігрометром – вологістьповітря(фото39).

Опадомір – прилад за допомогою якого ведуться спостереження за кількістю опадів, які випадають на земну поверхню у вигляді дощу, снігу, граду. Кількість опадів, що попали у відро, вимірюють опадомірним стаканом. Тверді опади (сніг, град) вимірюють після розтанення їх у відрі, не допускаючи при цьому підігріву(фото40).

Снігомірний (ростомірний) стовпчик використовують для вимірювання висоти снігового покриву. Висоту снігу відмічають у цілих сантиметрах з відстані не ближче, ніж два метри від стовпчика. Ростомір використовується для визначення зросту учнів;

Флюгер призначений для визначення напрямку і сили вітру. Напрям вітру (з якого боку дме) визначають за показником напряму, за яким стежать протягом 2 хвилин. Силу вітру визначають залежно від коливання дошки біля штифтів, стежачи за положенням дошки протягом 2 хвилин. Середній відлік штифтів переводять у швидкість вітру в м/с за нижченаведеною таблицею:

Штифт	Швидкість,м/с	Штифт	Швидкість,м/с
0	0	4	8
0-1	1	4-5	9
1	2	5	10
1-2	3	5-6	12
2	4	6	14
2-3	5	6-7	17
3	6	7	20
3-4	7	>7	>20

Прилади топографо-геодезичного призначення

Використовуються для окомірної зйомки місцевості і створення плану певної території. До них відносяться раніше згадувані репер, екліметр, румбічне кільце.

Репер, як точка відліку абсолютної висоти, необхідний для перерахунку відносних висот в абсолютні (інформацію про прилад наведено вище);

Екліметр використовується для визначення висоти горба, кручі, дерева, школи та інших предметів, які наносяться на план;

Румбічне кільце використовується для визначення напрямів, для вимірювання горизонтальних кутів і визначення контурів ділянки.

В центрі географічного майданчика представлені в комплексі макети геоморфолого-гідрологічного відділу, виготовлені з щебеню і цементу, вкриті алебастром, пофарбовані олійними фарбами відповідного кольору. До складу цього відділу входять «гори», «горб», «річкова система», «море». Використовуються для формування понять про води суходолу та форми рельєфу(фото42).

.

Фото 42

Колекції гірських порід м. Кременчука і зразки місцевих типів ґрунтів використовуються з метою ознайомлення, вивчення складу гірських порід і ґрунтів та визначення їх властивостей.

Фото 43 Фото 44