3. Захворювання шкіри та їх профілактика

Стан шкіри залежить від різних хвороботворних чинників довкілля, стану організму і догляду за нею.

Однією з найчастіших хвороб шкіри є дерматит — запалення шкіри. Дерматити спричиняють хвороботворні мікроорганізми. Вони також можуть виникати при ураження шкіри кислотами, лугами або внаслідок зовнішнього застосування лікарських засобів, косметичних кремів, лосьйонів тощо. Частою причиною дерматитів є механічна травма шкіри, наприклад, розчух шкіри після укусу комахи. При дерматитах виникає почервоніння шкіри, її набряк, свербіння, можуть з'являтися пухирі, наповнені рідким прозорим вмістом. Лікувати дерматити повинен тільки лікар.

Гноячкові захворювання шкіри спричиняють стафілококи або стрептококи, які дуже поширені в природі і завжди є на шкірі. У разі недотримання правил гігієни, порушення функціонування імунної системи, вони виявляють свою хвороботворну дію. До розвитку гноячкових захворювань часто призводять механічні ураження шкіри — порізи, розчухи після укусів комах, надмірна пітливість шкіри.

Грибкові захворювання шкіри виявляються запальними процесами, що частіше виникають у міжпальцьових проміжках, на підошвах. Верхній шар епітелію відшаровується, утворюються виразки, що мокнуть; ці місця сверблять, стають воротами для інфекції. Хворобливий процес поширюється по організму, виникають різні ускладнення (нагноєння, бешиха). Профілактика грибкових захворювань полягає у дотриманні правил особистої гігієни. Лікування проводить лікар.

При порушенні правил гігієни може виникнути короста. Її спричиняє коростяний кліщ, який занурюється в шкіру і там живе. Від постійного подразнення шкіри виникає сильний свербіж, особливо між пальцями рук, на животі і боковій частині грудної клітки, на стегнах. Це захворювання дуже заразливе. Лікування проводить лікар.

Припухлість шкіри можлива у вигляді невеликого вогнища запалення, заповненого гноєм, відомого як пустула, або більшого за розміром — фурункул. Фурункули є нагромадженням гною у волосяному фолікулі або сальній залозі. Вони виникають внаслідок інфікування стафілококами, що спричинює гостре запалення.

Висип або група плям свідчать про запалення шкіри. Вони можуть захоплювати невеликі ділянки або велику частину тіла. Основні причини висипу: екзема, псоріаз, інфекційні хвороби та алергічні реакції. Деякі види висипу супроводжуються гарячкою та свербінням.

Термін "екзема" стосується різних видів запалення шкіри, що мають спільні прояви: свербіння, червоні плями, дрібні міхурці, що розвиваються, тому шкіра стає вологою та вкривається кірочками.

При таких інфекційних захворюваннях, як кір, вітрянка, а також при тифі, скарлатині спостерігаються токсичний вплив на шкіру, внаслідок якого виникає характерний тимчасовий висип. Висип зумовлений дією мікроорганізмів або їх токсинів.

При поганому догляді за дитиною нерідко виникають незаразні захворювання шкіри, такі як пітниця і попрілість.

Пітниця – подразнення шкіри, викликане скупченням поту під епідермісом. Виникає найчастіше у новонароджених і дітей раннього віку при надмірному їх одяганні, рідкому купанні. При цьому в місцях виходу потових залоз, на грудях, спині, обличчі з'являється червоне висипання у вигляді мілких крапок. Іноді до них може приєднуватися гнійна інфекція й утворюватися мілкі гнійники, які можуть поширюватися по всьому тілу, а в ослаблених дітей – навіть викликати зараження крові – сепсис.

Для попередження пітниці дитину потрібно регулярно купати, не кутати при сповиванні, швидко міняти мокрі пелюшки. Корисні повітряні ванни, під час яких діти лежать роздягненими в теплій кімнаті, а в літню пору року – на повітрі в тіні.

Попрілість – почервоніння, злущування шкіри, поява тріщин в її складках, які викликають біль при доторканні. Причиною її виникнення є несвоєчасна зміна мокрих пелюшок, одягу, рідке купання. Виникає найчастіше в пахових, пахвинних впадинах, на шиї, сідниці, за вухами. Дитина стає вередливою, неспокійною, порушується її сон і апетит. Профілактичні заходи при попрілості такі, як і при пітниці. При частих зригуваннях для попередження пітниці на шиї і за вухами між шиєю дитини і нижньою білизною кладуть невелику пелюшку, складену у вигляді серветки, кінці якої закладають за голову. Після кожного зригування серветку змінюють.

Після кожного купання складки шкіри просушують м'якою пелюшкою і змащують стерильним вазеліновим маслом або рослинною олією. Застосовувати дитячу присипку при попрілості не рекомендується, бо вона може скочуватися в грудочки і викликати ще більше подразнення шкіри.