
- •Педіатрія Лекція № 1 Нервова система та її вікові особливості у дітей
- •Вступ. Значення нервової системи, її класифікація і схематична будова.
- •Будова і основні функції нейронів і нервів. Загальні поняття про подразливість, збудливість, провідність, біоелектричні явища
- •3. Поняття про рефлекси, їх класифікація, особливості у дітей
- •4. Орієнтовано-дослідницький рефлекс і рефлекс наслідування копіювання, їх значення в розвитку дитячого організму і в педагогіці.
- •Педіатрія Лекція № 2 Вікові особливості вищої нервової діяльності у дітей
- •1. Загальні поняття про внд людини
- •2. Основні принципи рефлекторної теорії і.П.Павлова (принцип детермінізму, аналізу і синтезу, структурності).
- •3. Аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, її вікові особливості у дітей і значення.
- •4. Поняття про динамічний стереотип. Його особливості у дітей, значення.
- •5. Загальні поняття про I і II сигнальні системи дійсності.
- •Розвиток і становлення II сигнальної системи і абстрактного мислення у дітей різних вікових періодів.
- •Педіатрія Лекція № 3 ріст і розвиток дитячого організму. Основні закономірності росту та розвитку
- •1. Чим дитячий організм молодший, тим більш інтенсивно протікають процеси росту та розвитку.
- •2. Процеси росту та розвитку протікають нерівномірно. Кожному віку властиві певні анатомо-фізіологічні особливості.
- •3. У протіканні процесів росту та розвитку спостерігаються статеві розходження.
- •Педіатрія Лекція № 4 вікові особливості і гігієна аналізаторів у дітей. Профілактика порушень зору в учнів.
- •2. Вікові особливості органів зору та слуху у дітей
- •4. Профілактика порушень зору і слуху
- •Педіатрія Лекція № 5 вікові особливості та гігієна опорно-рухового апарату у дітей
- •Педіатрія Лекція № 6 вікові особливості та гігієна серцево-судинної системи
- •Педіатрія Лекція № 7 вікові особливості та гігієна органів дихання у дітей
- •1. Вікові особливості органів дихання у дітей
- •2. Профілактика захворювань органів дихання
- •3 Гігієнічні вимоги до мікроклімату в класних приміщеннях
- •Вікові особливості голосового апарату
- •Педіатрія Лекція № 8
- •Біологічне значення травлення
- •Вікові особливості й гігієна органів травлення в дитячому віці
- •Гігієна та захворювання ротової порожнини
- •Функціональні порушення органів травлення
- •Педіатрія Лекція № 9 вікові особливості та гігієна шкіри дитини
- •Значення і функції шкіри
- •Вікові особливості та гігієна шкіри у дітей
- •Захворювання шкіри та їх профілактика
- •Гігієнічні вимоги до дитячого одягу і взуття
- •Педіатрія Лекція № 10 вікові особливості ендокринних залоз та сечовидільної системи
- •1. Значення ендокринних залоз, їх класифікація і зв’язок з нервовою системою
- •2. Вікові особливості залоз внутрішньої секреції
- •3. Вікові особливості змішаних залоз (підшлункової і статевих), їх вплив на розвиток організму
- •4. Вікові анатомо-фізіологічні особливості та гігієна органів виділення
Гігієна та захворювання ротової порожнини
Для нормальної функції шлунково-кишкового тракту у дітей важливе значення має стан зубів і правильний догляд за ротовою порожниною.
Перші молочні зуби у дитини прорізуються з 6-7 місяців, а до 2 років їх кількість збільшується до 20.
Молочні зуби потребують ретельного догляду, бо емаль зубів тонка і легко пошкоджується. Пошкоджені зуби без своєчасного лікування можуть стати вогнищем хронічної інфекції в організмі, а також інфікувати зачатки постійних зубів.
Із 3-річного віку дитину необхідно 2 рази в рік показувати лікарю-стоматологу для профілактичного огляду і лікування зубів.
Найбільш поширеними захворюваннями ротової порожнини є карієс зубів, стоматит, молочниця.
Карієс зубів – патологічний процес, що характеризується ураженням твердих тканин зуба та руйнуванням емалі й дентину з утворенням порожнини.
Розрізняють дві форми руйнування зубів - гостру та хронічну.
На емалі утворюється темна або жовтувата пляма, іноді - матова. Вона поступово перетворюється на ямочку, а згодом - на порожнину.
Руйнування твердих тканин зуба призводить до появи короткочасного болю у зубі під час контакту з гарячим, холодним, кислим, солодким, солоним, а також при натисканні на уражену тканину зуба.
Якщо уражений карієсом зуб не лікувати, то коронка зуба руйнується. Прогноз сприятливий, якщо захворювання виявлено в ранній стадії, менш сприятливий - у разі загального порушення живлення дитини, мінерального обміну (тяжка форма рахіту, золотуха, туберкульоз). За такої патології, попри лікування, зуби продовжують руйнуватися. Карієс зубів - незворотний процес.
У запобіганні розвитку та прогресуванні карієсу велику роль відіграють правильний догляд і раціональне харчування.
Дієта має містити продукти, багаті на вітаміни та мінеральні солі, зокрема фтор, кальцій та фосфор, для нормального перебігу процесу мінералізації дуже потрібний вітамін D, корисно їсти морську капусту – по 1/2 чайної ложки 3 рази на день.
Зміцненню зубів і профілактиці карієсу сприяють продукти, що містять фтор (морська риба), кальцій (молоко, кисломолочний сир). Треба навчити дитину утримувати в роті кожний ковток молока по 2 -3 хв. Так потрібно випити хоча б півсклянки на день.
Неодмінно потрібно відмовитися від надмірної кількості солодощів (цукерки, торти, солодке печиво), залишки яких шляхом бродіння утворюють молочну та оцтову кислоти. Кислота проникає у тріщини (щілини) на зубній емалі й руйнує зубну тканину. Вилучити також продукти, багаті на щавлеву кислоту, оскільки вона утворює з кальцієм нерозчинні сполуки та сприяє виведенню його з організму. Органічні кислоти, що містяться у лимонах, апельсинах, персиках тощо, сприяють розчиненню кальцію зубної емалі. Тому після їх вживання ротову порожнину обов'язково треба прополоскати водою.
Зберегти зуби здоровими допомагають такі процедури:
Для самоочищення зубів після кожного прийому їжі потрібно жувати тверді продукти (моркву, яблуко) протягом 10-15 хв, полоскати рот водою.
Доцільно використовувати лужну мінеральну воду.
До сніданку полоскати рот розчином харчової соди (1 /4 чайної ложки на склянку води) з метою розчинення муцину, що скупчився протягом ночі і фіксує харчові залишки на зубах.
Для забезпечення карієспрофілактичної мінералізації емалі рекомендують полоскати рот міцним розчином кухонної солі, повільно пити молоко, яке є багатим джерелом кальцію, а потім повільно пити чай, що містить мало кофеїну. Для цього треба 1 чайну ложку чаю залити 200 мл окропу, настояти 4-5 хв, рідину злити і знову залити чай окропом, настояти 15-20 хв, протягом яких у розчин екстрагується 80 % фтору. Дітям добре пити по 1/2 склянки такого чаю 2 рази на день.
Щоденне чищення зубів уранці та ввечері повинно стати потребою кожної дитини.
Привчати дитину чистити зуби потрібно з другого року життя – спочатку просто м'якою щіткою, а потім із застосуванням дитячих зубних паст. Двічі на рік потрібно міняти зубні щітки. Із 3-4 років можна переводити на використання лікувально-профілактичних зубних паст. Дитині потрібно пояснити, що зуби треба чистити і з зовнішнього, і з внутрішнього боку, звернути увагу на необхідність рухів щіткою в напрямку зверху вниз і навпаки.
Стоматит – запальне захворювання слизової оболонки ротової порожнини, яке буває у дітей будь-якого віку на фоні зниження опірності організму після інфекцій, при дистрофії. Найчастіше він спричинюється стрептококом, стафілококом, грибами. Стоматит може бути одним з ускладнень антибіотикотерапії. На слизовій оболонці помітні ознаки катарального, фібринозного, афтозного, виразково-некротичного запалення.
Початок афтозного (герпетичного) стоматиту супроводжується високою температурою тіла (до 39-40°С), головним болем, слабкістю, неприємними відчуттями в роті. Слизова оболонка ротової порожнини є гіперемованою, набряклою, з білими і жовтими бляшками і червоним обідком. Збільшуються підщелепні й шийні лімфовузли. З'являються тріщини в кутах рота. Приймання їжі та рідини болюче. Через 5-6 днів гострі явища стихають, до кінця другого тижня настає видужання.
У зв'язку з контагіозністю захворювання дитину треба ізолювати, їжа повинна забезпечити механічне, хімічне і термічне щадіння, бути повноцінною і багатою на вітаміни. Ротову порожнину зрошують розчином перманганату калію (1:20000), 1 %-ним розчином натрію гідрокарбонату, 3 %-ним розчином перекису водню (2 столові ложки на 100 мл води).
Профілактика стоматиту ґрунтується на дотриманні гігієни харчування, старанному догляді за слизовою оболонкою ротової порожнини, особливо при різних захворюваннях, санації хронічних вогнищ інфекції в носовій частині глотки, зубах.
Пліснявка (молочниця) – особлива форма стоматиту, що зумовлюється грибами.
Сприяють її виникненню неохайність, особливо недостатня обробка сосків перед годуванням грудьми, розлади травлення, нежить, штучне вигодовування, а також дисбактеріоз, прийом антибіотиків. Виникає переважно у малюків віком від 2-3 тижнів до 2 місяців.
У дітей старшого віку пліснявка буває у разі зниження імунітету, порушення травлення.
Розвиткові захворювання передують сухість і гіперемія слизових оболонок, втрата апетиту, погіршення загального стану дитини. На слизовій оболонці ротової порожнини, язика, губ і щік з'являються численні, різко відмежовані білі цяточки (наслідок розвитку гриба). Згодом утворюються нальоти білого або кремового кольору. Вони поширюються на слизову оболонку піднебіння, зіва та стравоходу. Вогнища ураження малоболючі.
Для запобігання пліснявки всі предмети догляду за дитиною треба кип’ятити та зберігати у закритому посуді.