2. Вікові особливості й гігієна органів травлення в дитячому віці

Травна система – це комплекс органів, які забезпечують надходження в організм і перетворення їжі та води у ньому на прості хімічні сполуки, які здатні засвоюватись або виводитись. Травний канал людини складається з кількох відділів: ротової порожнини, глотки, стравоходу, шлунка, тонкої і товстої кишок.

Органи травлення дитини відрізняються функціональною незрілістю і підвищеною вразливістю. Водночас інтенсивність обміну речовин у дітей потребує високої активності травних процесів. У зв'язку з цим велика увага приділяється вивченню і розробці дитячого харчування та гігієнічним принципам його організації. Раціональне харчування, яке відповідає віковим потребам і гігієнічним вимогам – основна профілактика захворювань органів травлення.

Органи травлення у дітей раннього віку мають свої особливості. Дітям важко засвоювати суху, грубу, тверду їжу, у них легко виникають такі розлади, як блювання і зригування, проноси і запори. Проникливість стінок кишечника у дітей раннього віку підвищена, при його захворюваннях вона сприяє розвитку інтоксикації; кишкові інфекції часто супроводжуються ураженням нервової та серцево-судинної систем.

Стравохід у дітей значно коротший і вужчий, ніж у дорослих. Він не дуже еластичний, а його слизова оболонка ніжна і легкоранима.

Шлунок у дітей за формою являє собою просто розширення стравоходу. Слизова його оболонка ніжна і багата на кровоносні судини, мускулатура і нерви менше розвинуті, ніж у дорослих.

Місткість шлунка, кількість травних залоз і ферментів у дітей значно менша, ніж у дорослих. Найінтенсивніше росте шлунок у дітей в перші 10 років життя.

Підшлункова залоза в дітей шкільного віку за своєю будовою і функціями нічим не відрізняється від такої в дорослих.

Печінка в дітей відносно велика і дуже насичена кров'ю: печінкові клітини розвинуті недостатньо. Внаслідок цього в печінці можуть виникати застійні явища і її опірність інфекціям знижуватиметься. Незважаючи на відносно великі розміри, печінка в перші роки життя виділяє порівняно небагато жовчі. Розлад травлення та інфекційні захворювання звичайно позначаються на печінці і порушують утворення та виділення жовчі.

Кишечник у дітей має відносно більші розміри, ніж у дорослих. Внаслідок недостатнього розвитку мускулатури і еластичних волокон рухи його (перистальтика), за допомогою яких просуваються переварювані харчові маси, слабкіші, ніж у дорослих. Цим пояснюються запори в дітей шкільного віку.

Кишечник зразу після народження стерильний, але з перших годин починається заселення його мікроорганізмами. Мікрофлора в перші місяці життя значно зумовлена характером вигодовування. Вона виконує в організмі певні функції: придушує і знешкоджує хворобливі мікроорганізми, бере участь у синтезі вітамінів і має бактерицидні властивості. Але при ослабленні захисних сил організму або хворобливих змін у кишечнику деякі мікроби, не шкідливі при інших обставинах, можуть викликати таке захворювання, як дисбактеріоз.

Дитина народжується без зубів. Перші молочні зуби прорізуються у віці 6-9 місяців. На кінець першого року життя їх налічується вже 8, на другу половину третього року життя — 20. У дитини всього 20 молочних зубів. Вони дуже ніжні й неміцні. З шестирічного віку, а іноді й раніш починається заміна молочних зубів на постійні. Здорові молочні зуби є передумовою появи здорових постійних зубів. Процес прорізування постійних зубів триває до 19, а іноді і до 25 років (поява зубів мудрості). Всього в людини налічується 32 зуби: 8 різців, 4 ікла, 8 малих кутніх і 12 великих кутніх зубів.

Важливу роль у нормальній і узгодженій роботі органів травлення і травних залоз відіграє режим харчування. Чітко встановлений час прийому їжі сприяє зростанню активності травних залоз, вони починають виробляти травні соки ще до того, як їжа надійде у шлунок. У дитини з'являється апетит, вона охоче з'їдає запропоновану їжу, яка добре перетравлюється і засвоюється.

Органи травлення дуже чутливо реагують на загальний і, особливо, емоційний стан дитини. Багато функціональних відхилень і навіть захворювання можуть бути зумовлені хронічними стресами, страхом, депресивними переживаннями дитини. Непотрібно проявляти нетерпіння, якщо дитина їсть повільно, робити їй часті зауваження, пояснювати, як себе вести за столом. Це відволікає, нервує дітей, понижує їх апетит і негативно впливає на засвоєння організмом харчових речовин.

Для нормальної діяльності органів травлення і загального хорошого самопочуття дитини необхідно з перших місяців її життя виробляти навичку випорожняти кишечник в один і той же час.

Основними показниками діяльності органів травлення у дітей раннього і дошкільного віку є характер випорожнень, строки прорізування молочних зубів і заміна їх на постійні зуби.