Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕСТИ для студ. М1 МР.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
144.9 Кб
Скачать

ТЕСТИ

ДО БЛОКУ ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ №1

  1. З позицій маркетингу ринок - це:

    1. сукупність угод;

    2. сукупність виробників;

    3. сукупність споживачів;

    4. сукупність виробників і споживачів.

  2. Економічний підхід визначає ринок як:

    1. Сукупність угод;

    2. сукупність виробників;

    3. сукупність споживачів;

    4. сукупність виробників і споживачів.

  3. Ринок виник як слідство двох обставин:

    1. розвитком виробництва, розвитком торгівлі;

    2. розвитком торгівлі, розподілом праці;

    3. розвитком виробництва, розподілом праці;

    4. розподілом праці, появою юридично самостійних об'єктів.

  4. Сукупність споживачів певного товару або послуги являє собою:

    1. ринок з позицій маркетингу;

    2. ринок з позицій економічного підходу;

    3. ринок з функціональних позицій;

    4. ринок у глобальному змісті.

  5. Ринок виконує наступні функції:

    1. з'єднує продавців і покупців, формує вимоги до рівня виробництва якості товарів і послуг, формує бази даних, виконує стимулюючу роль, санацію економіки;

    2. з'єднує продавців і покупців, формує вимоги до рівня виробництва якості товарів і послуг, ціновій політиці, виконує стимулюючу роль, санацію економіки;

    3. формує бази даних, виконує стимулюючу роль, санацію економіки, з'єднує продавців і покупців, політичну функцію, демографічну функцію;

    4. формує бази даних, виконує стимулюючу роль, санацію економіки, з'єднує продавців і покупців, формує вимоги до рівня виробництва якості товарів і послуг, політичну функцію, демографічну функцію.

  6. Стимулююча функція ринку виражається:

    1. у розвитку виробництва, інноваційної й інвестиційної діяльності;

    2. у зростанні конкурентоспроможності підприємства;

    3. у загостренні конкурентної боротьби;

    4. в усуненні з ринку неконкурентоспроможних підприємств.

  7. Ринок є під впливом наступних факторів:

    1. демографічні, економічні, політичні, науково-технічні, соціально-культурні, інноваційні;

    2. демографічні, економічні, погодні, науково-технічні, соціально-культурні, інноваційні;

    3. демографічні, економічні, політичні, природні, соціально-культурні, інноваційні;

    4. демографічної, економічної, політичної, науково-технічної, соціально-культурні, конкуренції.

  8. Виділяють наступні структури ринкового простору:

    1. ринок, орієнтований на виробника, ринок, орієнтований на споживачів, ринок, орієнтований на посередників, ринок, орієнтований на сферу торгівлі;

    2. ринок, орієнтований на виробника; ринок, орієнтований на споживачів; ринок, орієнтований на посередників; ринок, орієнтований на дистрибуцію; інтерактивний ринковий простір;

    3. ринок, орієнтований на виробника, ринок, орієнтований на дистрибуцію, інтерактивний ринковий простір, глобальний ринковий простір;

    4. ринок, орієнтований на посередників, ринок, орієнтований на сферу торгівлі, ринок, орієнтований на дистрибуцію, інтерактивний ринковий простір.

  9. Домінування дистриб'юторів стало можливим за рахунок:

    1. перевищення попиту над пропозиціями;

    2. перевищення пропозиції над попитом;

    3. глобалізації ринкового простору;

    4. інвестицій у нерухомість і технологічні процеси в торговельній діяльності, одержання більших обсягів інформації.

  10. На чому заснований перехід до ринку, орієнтованому на дистрибуцію:

    1. на перевищенні попиту над пропозиціями;

    2. на перевищенні пропозиції над попитом;

    3. на домінуванні виробників;

    4. на домінуванні споживачів.

  11. Ринок є інтерактивним, тому що:

    1. потоки інформації йдуть у різних напрямках по всій системі, і споживач одержує контроль над ринковим простором завдяки цифровим технологіям, логістиці, комунікаціям;

    2. на ринку взаємодіють продавці, споживачі й виробники;

    3. споживачі взаємодіють із виробниками;

    4. ринковий простір завойовують широкі дистриб'юторські мережі за рахунок сучасних інформаційних технологій.

  12. Інтерактивний ринковий простір - це:

    1. ринок дистриб'юторів;

    2. ринок взаємодії виробників і споживачів;

    3. ринок взаємодії виробників і дистриб'юторів;

    4. ринок споживачів.

  13. Глобальний ринок це:

    1. ринковий простір, який завойовують широкі дистриб'юторські мережі за рахунок сучасних інформаційних технологій;

    2. ринок, який характеризується виходом на нього міжнародних компаній;

    3. ринок взаємодії виробників і дистриб'юторів;

    4. ринок, на якому конкурентна позиція бізнесу в одній країні в значній мірі залежить від її позиції в інших країнах та навпаки.

  14. Концепція вдосконалювання виробництва затверджує:

    1. заставою успішної діяльності підприємства є визначення, у першу чергу, потреб споживачів;

    2. споживачі будуть користуватися товарами і послугами тих підприємств, які прикладають значні зусилля по стимулюванню збуту;

    3. споживачі будуть користуватися товарами і послугами тих підприємств, якість яких вище, ніж у конкурентів;

    4. товарами і послугами підприємств будуть користуватися тоді, коли вони будуть широко поширені й доступні за ціною.

  15. Концепція вдосконалювання товарів та послуг затверджує:

    1. Заставою успішної діяльності підприємства є визначення, у першу чергу, потреб споживачів;

    2. споживачі будуть користуватися товарами і послугами тих підприємств, які прикладають значні зусилля по стимулюванню збуту;

    3. споживачі будуть користуватися товарами і послугами тих підприємств, якість яких вище, ніж у конкурентів;

    4. товарами і послугами підприємства будуть користуватися тоді, коли вони будуть широко поширені й доступні за ціною.

  16. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль:

    1. Заставою успішної діяльності підприємства є визначення, у першу чергу, потреб споживачів;

    2. споживачі будуть користуватися товарами і послугами тих підприємств, які прикладають значні зусилля по стимулюванню збуту;

    3. споживачі будуть користуватися товарами і послугами тих підприємств, якість яких вище, ніж у конкурентів;

    4. товарами і послугами підприємства будуть користуватися тоді, коли вони будуть широко поширені й доступні за ціною.

  17. Відмінна риса маркетингу є:

    1. одержання прибутку за рахунок збільшення обсягів збуту послуг;

    2. одержання прибутку за рахунок вивчення потреб і задоволення їх кращими, чим у конкурента способами;

    3. одержання прибутку за рахунок інтенсифікації комерційних зусиль;

    4. одержання прибутку за рахунок поліпшення якості послуг.

  18. Маркетинг слід розглядати:

    1. як засіб забезпечення ефективності торгівлі;

    2. комплекс важелів, що забезпечують результативні дії підприємства на ринку;

    3. знаряддя забезпечення ефективності сфери обміну в цілому;

    4. інструмент підвищення ефективності та результативності будь-якої системи, пов’язаної з обслуговуванням споживачів.

  19. Маркетинг як філософія бізнесу - це:

    1. певна концепція;

    2. спосіб мислення;

    3. різноманітні види діяльності;

    4. обмін.

  20. Назвіть методологічні підходи до характеристики маркетингу:

    1. концептуальний, інституційний;

    2. функціональний, системно-поведінковий;

    3. товарний, національний;

    4. кожний із зазначених підходів до характеристики маркетингу є актуальним.

  21. Різниця між концептуальним та функціональним підходами полягає в тому, що:

    1. перший є узагальнюючим, другий - конкретизованим;

    2. перший є узагальнюючим, другий - деталізованим;

    3. перший є проблемним, другий - конкретизованим;

    4. жоден з варіантів відповідей не вичерпує суті названих підходів до характеру маркетингу.

  22. Національний підхід до характеристики маркетингу зумовлює тлумачення маркетингу з урахуванням:

    1. національних традицій у реалізації загальновідомих принципів маркетингу фахівцями окремих країн;

    2. національних традицій населення, яке обслуговується, його ставлення до споживання або користування товарами, пріоритетів, цінностей;

    3. національних традицій, історично сформованих методів і форм торгівлі, ставлення до підприємницької діяльності;

    4. жоден з варіантів відповідей не відображає суті національного підходу до розуміння маркетингу.

  23. Американська асоціація маркетингу визначає маркетинг, як:

    1. соціальний процес, спрямований на задоволення запитів і потреб індивідів і груп за допомогою створення і пропонування товарів і послуг, що мають цінність для обміну Ії з іншими людьми;

    2. процес планування і реалізації загальної концепції, політики ціноутворення, просування й розподілу ідей, товарів і послуг, спрямований на обміни, що задовольняють індивідуальні потреби та цілі організації;

    3. вид людської діяльності, спрямованої на задоволення запитів і потреб за допомогою обміну;

    4. мистецтво і наука застосування базових маркетингових концепцій для вибору цільових ринків, залучення, збереження і розширення кола нових споживачів за допомогою створення й надання високоякісних споживацьких цінностей, а також комунікацій, пов’язаних з ними.

  24. Ф. Котлер визначає маркетинг, як:

    1. комплекс інструментів ринкового аналізу, таких, як методи прогнозування обсягів продажу, імітаційні моделі, методи дослідження ринку, що застосовуються для глибокого і наукового аналізу потреб і попиту;

    2. процес планування і реалізації загальної концепції, політики ціноутворення, просування й розподілу ідей, товарів і послуг, спрямований на обміни, що задовольняють індивідуальні потреби та цілі організації;

    3. вид людської діяльності, спрямованої на задоволення запитів і потреб за допомогою обміну;

    4. мистецтво і наука застосування базових маркетингових концепцій для вибору цільових ринків, залучення, збереження і розширення кола нових споживачів за допомогою створення й надання високоякісних споживацьких цінностей, а також комунікацій, пов’язаних з ними.

  25. Ф. Котлер визначає маркетинг менеджмент, як:

    1. Соціальний процес, спрямований на задоволення запитів і потреб індивідів і груп за допомогою створення і пропонування товарів і послуг, що мають цінність для обміну Ії з іншими людьми;

    2. процес планування і реалізації загальної концепції, політики ціноутворення, просування й розподілу ідей, товарів і послуг, спрямований на обміни, що задовольняють індивідуальні потреби та цілі організації;

    3. вид людської діяльності, спрямованої на задоволення запитів і потреб за допомогою обміну;

    4. мистецтво і наука застосування базових маркетингових концепцій для вибору цільових ринків, залучення, збереження і розширення кола нових споживачів за допомогою створення й надання високоякісних споживацьких цінностей, а також комунікацій, пов’язаних з ними.

  26. Перше офіційне визначення маркетингу належить:

    1. Р.Батлеру та А.Шоу;

    2. Т. Левітту;

    3. Р. Фуллертону;

    4. Ф. Котлеру.

  27. Маркетинг в перекладі означає:

    1. ринок;

    2. дії на ринку;

    3. ринкова діяльність;

    4. здобуття ринку.

  28. Заслуга Т. Левітта полягає в тому, що він:

    1. дав визначення маркетингу;

    2. визначив основний зміст маркетингової орієнтації;

    3. визначив складові 4Р;

    4. запропонував модель трьох епох.

  29. Заслуга Роберта Кита полягає в тому, що він:

    1. Дав визначення маркетингу;

    2. визначив основний зміст маркетингової орієнтації;

    3. визначив складові 4Р;

    4. запропонував модель трьох епох.

  30. Заслуга Р. Фуллертона полягає в тому, що він:

    1. Визначив основний зміст маркетингової орієнтації;

    2. визначив складові 4Р;

    3. запропонував модель безупинного потоку;

    4. запропонував модель трьох епох.

  31. Перша організація в історії розвитку маркетингу у США - це:

    1. Американське товариство маркетингу;

    2. Національна асоціація викладачів реклами;

    3. Національна асоціація викладачів маркетингу;

    4. Американська асоціація маркетингу.

  32. Коли були вперше запроваджені маркетингові дисципліни в американських університетах:

    1. 1960;

    2. 1930;

    3. 1890;

    4. 1905.

  33. Які перші маркетингові дисципліни були запроваджені в американських університетах:

    1. «Маркетинг продукції» і «Методи маркетингу»;

    2. «Маркетингові дослідження» і «Маркетинг»;

    3. «Маркетингові дослідження» і «Маркетинг продукції»;

    4. «Маркетинг» і «Методи маркетингу».

  34. Американська школа маркетингу - це:

    1. школа маркетингу, яка опікується проблемами споживачів і має більш соціальну направленість;

    2. школа маркетинг-менеджменту, в основі якої лежить послідовна реалізація функцій аналізу, планування і контролю;

    3. школа маркетинг-міксу;

    4. школа маркетингу взаємовідносин.

  35. Відмінністю західноєвропейської школи маркетингу від американської є:

    1. більша соціальна направленість;

    2. практичний підхід, зорієнтований на прибутки підприємства;

    3. зосередженість на реальних економічних проблемах;

    4. всі відповіді вірні.

  36. На думку європейських науковців, теоретичне обґрунтування маркетингу як науки було дане:

    1. англійською школою;

    2. французькою школою;

    3. німецькою історичною школою;

    4. скандинавською школою.

  37. Що з перерахованого виникло в європейській школі маркетингу:

    1. теорія маркетингу послуг;

    2. модель мережевої взаємодії;

    3. концепція маркетингу партнерських відносин;

    4. Всі відповіді вірні.

  38. Відокремлення маркетингу від класичної економіки було спричинене:

    1. потребами вузької спеціалізації економічних дисциплін;

    2. необхідністю посилення економічної підготовки фахівців для ринкової економіки;

    3. неспроможністю інструментарію класичної економіки пояснити ринкові явища;

    4. посиленням конкуренції на ринку товарів і послуг.

  39. Економіка як попередниця маркетингу нездатна була пояснити ринкові явища, бо:

    1. зосереджувала увагу тільки на економічному боці процесу виробництва;

    2. зосереджувала увагу на досягненні економічних показників;

    3. недостатньо знала способи прогнозування ринку;

    4. не розглядала процеси виробництва, продажу та споживання товарів як одне ціле.

  40. Які положення економічної теорії використовує маркетинг:

    1. концепцію економічного обміну, концепцію байдужості, теорію монополістичної конкуренції;

    2. концепцію економічного обміну, концепцію байдужості, модель споживацької перспективи;

    3. концепцію байдужості, модель споживацької перспективи, теорію монополістичної конкуренції;

    4. концепцію економічного обміну, концепцію байдужості, теорію монополістичної конкуренції, моделі і процедури досліджень.

  41. Соціальна психологія пов’язана з маркетингом і розглядає:

    1. стримувані і приховувані дії споживачів, формування в особистості таких елементів, як «его» і «суперего» для інтерпретації вибору споживачів;

    2. особисті взаємини продавців і покупців, структуру і динаміку груп споживачів, на кожну з яких впливають словами чи діями;

    3. моделі споживача як «трансформатора» інформації, тобто механізму, що одержує дані з навколишнього середовища і діє відповідно до них, виражаючи думки і наміри, що визначають процес споживання;

    4. фізичні характеристики споживачів, успадковані генетично, що впливають на вибір і характер споживання.

  42. Динамічна психологія пов’язана з маркетингом і розглядає:

    1. стримувані і приховувані дії споживачів, формування в особистості таких елементів, як «его» і «суперего» для інтерпретації вибору споживачів;

    2. особисті взаємини продавців і покупців, структуру і динаміку груп споживачів, на кожну з яких впливають словами чи діями;

    3. моделі споживача як «трансформатора» інформації, тобто механізму, що одержує дані з навколишнього середовища і діє відповідно до них, виражаючи думки і наміри, що визначають процес споживання;

    4. фізичні характеристики споживачів, успадковані генетично, що впливають на вибір і характер споживання.

  43. Когнітивна психологія пов’язана з маркетингом і розглядає:

    1. стримувані і приховувані дії споживачів, формування в особистості таких елементів, як «его» і «суперего» для інтерпретації вибору споживачів;

    2. особисті взаємини продавців і покупців, структуру і динаміку груп споживачів, на кожну з яких впливають словами чи діями;

    3. моделі споживача як «трансформатора» інформації, тобто механізму, що одержує дані з навколишнього середовища і діє відповідно до них, виражаючи думки і наміри, що визначають процес споживання;

    4. фізичні характеристики споживачів, успадковані генетично, що впливають на вибір і характер споживання.

  44. Фізіологічна психологія пов’язана з маркетингом і розглядає:

    1. стримувані і приховувані дії споживачів, формування в особистості таких елементів, як «его» і «суперего» для інтерпретації вибору споживачів;

    2. особисті взаємини продавців і покупців, структуру і динаміку груп споживачів, на кожну з яких впливають словами чи діями;

    3. моделі споживача як «трансформатора» інформації, тобто механізму, що одержує дані з навколишнього середовища і діє відповідно до них, виражаючи думки і наміри, що визначають процес споживання;

    4. фізичні характеристики споживачів, успадковані генетично, що впливають на вибір і характер споживання.

  45. Чим характеризується такий клас в ієрархії споживацького поводження за г. Фоксоллом, як «нагромадження»:

    1. високим рівнем як інструментальних, так і експресивних винагород;

    2. високим рівнем експресивної винагороди, що інформує споживачів про стан речей, і відносно низьким рівнем інструментальної винагороди і означає накопичування товарів чи грошей у результаті економії чи серії взаємозалежних купівель;

    3. відносно низьким рівнем як інструментальної, так і експресивної винагороди, і відіграє вирішальну роль для забезпечення фізичного благополуччя людини, підтримки його соціального становища;

    4. високий рівень інструментальної винагороди за рахунок послуг при низькому рівні експресивних винагород.

  46. Чим характеризується такий клас в ієрархії споживацького поводження за г. Фоксоллом, як «задоволення»:

    1. високим рівнем як інструментальних, так і експресивних винагород;

    2. високим рівнем експресивної винагороди, що інформує споживачів про стан речей, і відносно низьким рівнем інструментальної винагороди і означає накопичування товарів чи грошей у результаті економії чи серії взаємозалежних купівель;

    3. відносно низьким рівнем як інструментальної, так і експресивної винагороди, і відіграє вирішальну роль для забезпечення фізичного благополуччя людини, підтримки його соціального становища;

    4. високий рівень інструментальної винагороди за рахунок послуг при низькому рівні експресивних винагород.

  47. Чим характеризується такий клас в ієрархії споживацького поводження за г. Фоксоллом, як «досягнення»:

    1. високим рівнем як інструментальних, так і експресивних винагород;

    2. високим рівнем експресивної винагороди, що інформує споживачів про стан речей, і відносно низьким рівнем інструментальної винагороди і означає накопичування товарів чи грошей у результаті економії чи серії взаємозалежних купівель;

    3. відносно низьким рівнем як інструментальної, так і експресивної винагороди, і відіграє вирішальну роль для забезпечення фізичного благополуччя людини, підтримки його соціального становища;

    4. високий рівень інструментальної винагороди за рахунок послуг при низькому рівні експресивних винагород.

  48. Чим характеризується такий клас в ієрархії споживацького поводження за г. Фоксоллом, як «забезпечення»:

    1. високим рівнем як інструментальних, так і експресивних винагород;

    2. високим рівнем експресивної винагороди, що інформує споживачів про стан речей, і відносно низьким рівнем інструментальної винагороди і означає накопичування товарів чи грошей у результаті економії чи серії взаємозалежних купівель;

    3. відносно низьким рівнем як інструментальної, так і експресивної винагороди, і відіграє вирішальну роль для забезпечення фізичного благополуччя людини, підтримки його соціального становища;

    4. високий рівень інструментальної винагороди за рахунок послуг при низькому рівні експресивних винагород.

  49. Чотири класи споживчого поводження можна розглядати як:

    1. мотиви поведінки;

    2. ієрархію стилів життя;

    3. забезпечення споживання;

    4. потребу забезпечення свого існування.

  50. Як маркетинг пов’язаний с соціологією:

    1. маркетинг запозичив із соціології поняття обміну, соціальної системи, соціальних ролей, соціального статусу, соціальної групи, соціальних класів, соціалізації, родини, життєвого циклу, норми, способу життя; теорії і моделі, методи та процедури проведення досліджень;

    2. маркетинг запозичив з соціології моделі поведінки, поняття обміну, соціальної системи, соціальних ролей, соціального статусу, соціальної групи, соціальних класів, соціалізації, родини, життєвого циклу, норми, способу життя; теорії і моделі, методи та процедури;

    3. маркетинг запозичив з соціології моделі поведінки, поняття обміну, соціальної системи, соціальних ролей, соціального статусу, соціальної групи, соціальних класів, соціалізації, родини, життєвого циклу, норми, способу життя;

    4. маркетинг запозичив із соціології поняття обміну, соціальної системи, соціальних ролей, соціального статусу, соціальної групи, соціальних класів, соціалізації, родини, життєвого циклу, норми, способу життя.

  51. У чому полягають культурні аспекти маркетингу:

    1. маркетинг повинен бути наднаціональним для забезпечення конкурентних переваг;

    2. маркетинг в умовах однієї культури може дуже відрізнятися від маркетингу в іншій культурі, що зв’язано з етичними засадами, традиціями, укладом в різних культурах;

    3. злиття світових культур потребує єдиного підходу до маркетингу;

    4. комплекс інструментів маркетингу, успішно реалізований в одній культурі, буде успішним і в іншій культурі.

  52. Які теоретичні розробки г.-а. Саймона використовують у теорії маркетингу:

    1. аналіз життєвого циклу споживача;

    2. теорію промислової організації;

    3. модель ринків з асиметричною інформацією;

    4. модель обмеженої раціональності, біхевіористичну теорію.

  53. Зв’язок між загальною економічною теорією і наукою маркетинг полягає в тому, що:

    1. наука маркетинг є частиною економічної теорії;

    2. наука маркетинг і економічна теорія мають один і той же категорійний апарат;

    3. еволюція економічної теорії зумовила відокремлення науки маркетинг;

    4. економічна теорія і наука маркетинг основані на єдності законів.

  54. Яке з перерахованих положень не є вірним:

    1. потрібно відрізняти маркетинг як концепцію від маркетингу як комплекс видів діяльності і маркетинг як образ мислення від маркетингу як образ дій, але враховувати, що між ними є і щось спільне;

    2. маркетинг не починається там, де закінчується виробництво, навпаки, він виникає у виробництві, тобто маркетинг – це координаційний механізм між виробництвом і споживанням;

    3. сучасний аналіз концепції маркетингу відрізняється плюралізмом економічних теорій;

    4. Всі відповіді вірні.

  55. Які якісні характеристики зумовлюють «континентальний» тип мислення:

    1. пріоритети емпіричних знань над сконструйованими теоретично схемами, практика як критерій цінності наукової конструкції, прагнення до побудови несуперечливої і повної системи категорій;

    2. пріоритети емпіричних знань над сконструйованими теоретично схемами, практика як критерій цінності наукової конструкції, фрагментарність досліджень, пояснень і передбачення як основні функції науки;

    3. прагнення до побудови несуперечливої і повної системи категорій, тільки на основі сформованої теоретичної системи можливі будь-які емпіричні спостереження, розуміння ситуації і тільки на підставі цього пояснення і передбачення подій, конструювання ще не реальних речей, систем;

    4. синтез другого і третього варіантів.

  56. Які якісні характеристики зумовлюють «острівний» тип мислення:

    1. пріоритети емпіричних знань над сконструйованими теоретично схемами, практика як критерій цінності наукової конструкції, прагнення до побудови несуперечливої і повної системи категорій;

    2. пріоритети емпіричних знань над сконструйованими теоретично схемами, практика як критерій цінності наукової конструкції, фрагментарність досліджень, пояснень і передбачення як основні функції науки;

    3. прагнення до побудови несуперечливої і повної системи категорій, тільки на основі сформованої теоретичної системи можливі будь-які емпіричні спостереження, розуміння ситуації і тільки на підставі цього пояснення і передбачення подій, конструювання ще не реальних речей, систем;

    4. синтез другого і третього варіантів.

  57. Які якісні характеристики зумовлюють «метакультурний» тип мислення:

    1. пріоритети емпіричних знань над сконструйованими теоретично схемами, практика як критерій цінності наукової конструкції, прагнення до побудови несуперечливої і повної системи категорій;

    2. пріоритети емпіричних знань над сконструйованими теоретично схемами, практика як критерій цінності наукової конструкції, фрагментарність досліджень, пояснень і передбачення як основні функції науки;

    3. прагнення до побудови несуперечливої і повної системи категорій, тільки на основі сформованої теоретичної системи можливі будь-які емпіричні спостереження, розуміння ситуації і тільки на підставі цього пояснення і передбачення подій, конструювання ще не реальних речей, систем;

    4. синтез другого і третього варіантів.

  58. Які чинники визначають кон’юнктуру ринку:

    1. рівень цін;

    2. взаємодія попиту та пропозиції;

    3. рівень портфелю замовлень;

    4. відповіді 1-3 доповнюють одна одну.

  59. В чому полягає логіка розвитку концепції маркетингу:

    1. в розвитку теорії маркетингу;

    2. в поступовому прирощені маркетингових зусиль, потрібних і достатніх на кожному етапі для досягнення поставлених цілей;

    3. в розвитку практики маркетингу;

    4. в обиранні відповідної маркетингової концепції.

  60. Характерними особливостями фрагментарного маркетингу є:

    1. маркетинг зводиться до діяльності, пов’язаної зі збутом і задоволенням чи формуванням попиту; виробництво зорієнтовано на задоволення попиту, роль маркетингу обмежена і пасивна;

    2. основну увагу приділяють організації потоку готової продукції; ігнорують орієнтацію підприємства на дію сил та умов навколишнього бізнес-середовища;

    3. використання засобів просування, щоб умовити споживача на купівлю; контактування товаровиробника лише з першою лінією покупців;

    4. Всі відповіді вірні.

  61. Сутність внутрішньої орієнтації підприємства полягає:

    1. управління діяльністю підприємства на підставі умов та можливостей, наданих навколишнім бізнес-середовищем;

    2. пріоритеті інтересів та вигод споживачів;

    3. формування системи управління на підставі наявних потреб і ресурсів підприємства;

    4. Всі відповіді вірні.

  62. Сутність зовнішньої орієнтації підприємства полягає:

    1. управління діяльністю підприємства на підставі умов та можливостей, наданих навколишнім бізнес-середовищем;

    2. пріоритет інтересів та вигод підприємства;

    3. формування системи управління на підставі наявних потреб і ресурсів підприємства;

    4. Всі відповіді вірні.

  63. Особливості маркетингу як функції підприємства полягають в тому, що:

    1. використання засобів просування, щоб умовити споживача на купівлю; контактування товаровиробника лише з першою лінією покупців, основну увагу приділяють організації потоку готової продукції;

    2. маркетинг зводиться до діяльності, пов’язаної зі збутом і задоволенням чи формуванням попиту; виробництво зорієнтовано на задоволення попиту;

    3. маркетинг стає особливим видом діяльності, поняття маркетинг і збут чітко відокремлюються, створення систем і методів досягнення цілей підприємства на ринку, концентрація уваги на потребах споживачів, комплексна маркетингова діяльність;

    4. Всі відповіді вірні.

  64. Необхідність запровадження стратегічного маркетингу визначається:

    1. потребою в ефективному використанні ресурсів і можливостей створення конкурентних переваг для досягнення стійкої позиції на обраних ринках;

    2. нерівномірним розвитком багатьох ринків, збільшенням темпів розвитку та поширенням науково-технічного прогресу, поступовою ліквідацією торгових бар’єрів;

    3. розширенням високо цінових ринкових сегментів, диверсифікацією товарів та послуг;

    4. Всі відповіді вірні.

  65. Що з перерахованого відрізняє сучасний маркетинг від функціонального:

    1. індивідуалізація маркетингу, перехід до орієнтації на лояльних споживачів, перехід від маркетингу трансакцій до маркетингу партнерських стосунків;

    2. перетворення маркетингу в науку, роботу професіоналів;

    3. розглядання затрат на маркетинг як інвестицій в конкретні проекти;

    4. Всі відповіді вірні.

  66. Сутність маркетингу партнерської взаємодії полягає:

    1. в виявленні нових незадоволених потреб споживачів;

    2. в безперервному процесі визначення і створення нових цінностей разом з індивідуальними споживачами, а потім спільному отриманні і розподіленні вигод від цього;

    3. в використанні кривої досвіду і економії на масштабах;

    4. Всі відповіді вірні.

  67. З чого випливає категорія потреб людини:

    1. з того, що людина існує сама по собі як біологічна істота;

    2. з того, що людина є частиною суспільної системи;

    3. з того, що людина контактує з навколишнім середовищем;

    4. відповіді 1-3 доповнюють одна одну.

  68. Основна відмінність попиту від потреби полягає в тому, що:

    1. попит забезпечений купівельною спроможністю;

    2. попит є конкретнішим поняттям, а потреба – переважно абстрактна;

    3. попит реалізується на ринку;

    4. попит, порівняно з потребою, є суб’єктивним.

  69. Категорія задоволення в контексті маркетингу означає:

    1. лише факт вибору товару із сукупності запропонованих;

    2. вибір покупцем товару та уникнення розчарування купівлею у після купівельний період;

    3. факт вдалого вибору товару з усієї сукупності подібних до нього та досягнення найвищого значення корисності і рівня задоволення потреб людини;

    4. виключно особистісне тлумачення, розуміння здійсненої купівлі і процесу споживання, користування товаром.

  70. Товар – це:

    1. усе, що може задовольнити потреби людини;

    2. усе, що пропонується на ринку;

    3. усе, запропоноване на ринку з метою привертання уваги, придбання, використання, споживання;

    4. усе, що наділене хоча б одним видом корисності.

  71. Послуга це:

    1. вид діяльності, спрямований на задоволення певної частини потреб споживачів, який характеризується наявністю необхідного технологічного, економічного, інформаційного й ресурсного забезпечення;

    2. вид діяльності, спрямований на завоювання частки ринку за рахунок ресурсного забезпечення;

    3. вид діяльності, в основі якого лежить задоволення потреб при повному інформаційному забезпеченні;

    4. вид діяльності, спрямований на одержання додаткового прибутку й зміцнення позицій на ринку послуг.

  72. Послуги мають наступні риси:

    1. матеріальний характер, невідділимість виробництва і споживання, невідчутність, гетерогенність;

    2. нематеріальний характер, відділимість виробництва і споживання, гетерогенність;

    3. нематеріальний характер, невідділимість виробництва і споживання, невідчутність, гетерогенність;

    4. нематеріальний характер, невідділимість виробництва і споживання, невідчутність.

  73. Особливостями ринку послуг є:

    1. низька динамічність ринкових процесів; незначна швидкість обороту капіталу; місцевий характер ринку;

    2. висока динамічність ринкових процесів; висока швидкість обороту капіталу; високий ступінь диференціації послуг; невизначеність результату діяльності;

    3. невизначеність результату діяльності; локальний характер; незначна швидкість обороту капіталу;

    4. незначна динамічність ринкових процесів і швидкість обороту капіталу; локальний характер; місцевий характер ринку.

  74. До принципів маркетингу відносять:

    1. обов'язковість прогнозування змін зовнішнього середовища;

    2. обов'язковість збільшення обсягів виробництва товарів чи послуг;

    3. обов'язковість формування служби маркетингу;

    4. обов'язковість перевищення попиту над пропозиціями.

  75. Комплексність - це:

    1. комплекс маркетингу;

    2. орієнтація в першу чергу на потреби споживачів;

    3. злиття воєдино всіх складових маркетингової діяльності;

    4. підпорядкування всіх маркетингових дій певної мети.

  76. Завданнями маркетингу є:

    1. орієнтація підприємства на потреби споживачів, досягнення переваги над конкурентами, зростання доходів підприємства;

    2. організація виробництва, планування і контроль виробничих процесів;

    3. дослідження ринку, організація виробничого процесу, організація обліку й звітності;

    4. орієнтація на збільшення збуту послуг, інтенсифікація комерційних зусиль, організація контролю.

  77. Один із принципів маркетингу складається в орієнтації в першу чергу на потреби споживачів

    1. і лише потім установлення цін;

    2. і лише потім формування попиту й стимулювання збуту;

    3. і лише потім сегментування ринку;

    4. і лише потім зіставлення їх з виробничими можливостями підприємства.

  78. До принципів маркетингу відносять:

    1. постійне вивчення проблем споживачів і орієнтація на ті з них, які може вирішити підприємство;

    2. організація збутової діяльності відповідно до можливостей підприємства;

    3. планування виробничої діяльності підприємства;

    4. організація виробничих процесів на основі наукових методів.

  79. До функцій маркетингу відносять:

    1. аналіз зовнішніх умов економічної діяльності, визначення основних цілей функціонування підприємства, контроль маркетингової діяльності;

    2. реклама, стимулювання збуту, особистий продаж, послуги, ціни;

    3. реклама, стимулювання збуту, цільова орієнтація, збутова орієнтація;

    4. прогнозування ринку, зведення маркетингу в загальнофірмову справу, розробка нововведень.

  80. До функцій маркетингу відносять:

    1. визначення основних цілей функціонування підприємства, розробка та реалізація нововведень, організація виробництва;

    2. аналіз виробничого потенціалу, забезпечення вищого керівництва інформацією для ухвалення рішення, розробка нововведень;

    3. формування цінової політики, забезпечення вищого керівництва інформацією для прийняття рішень, організація перевезень вантажів;

    4. розробка й реалізація нововведень, організація виробництва, визначення основних цілей функціонування підприємства.

  81. Яка зі схем маркетингової діяльності правильна:

    1. дослідження ринку - прогнозування ринку - розробка стратегії маркетингу - розробка програми маркетингу - контроль маркетингу;

    2. дослідження ринку - визначення цільової орієнтації - розробка програми маркетингу - контроль маркетингу;

    3. дослідження ринку - дослідження потенційних можливостей підприємства - визначення цільової орієнтації - розробка стратегії маркетингу - розробка програми маркетингу - контроль маркетингової діяльності;

    4. дослідження ринку - дослідження потенційних можливостей підприємства - визначення цільової орієнтації - розробка програми маркетингу - контроль маркетингової діяльності.

  82. Комплекс маркетингу - це:

    1. процес планування і реалізації загальної концепції, політики ціноутворення, просування й розподілу ідей, товарів і послуг, спрямований на обміни, що задовольняють індивідуальні потреби та цілі організації;

    2. сукупність активних суб'єктів і сил, що діють за межами підприємства та впливають на його роботу;

    3. збалансована комбінація контрольованих елементів маркетингу, спрямована на задоволення певної частини потреб споживачів і характеризується наявністю необхідного технологічного, економічного, інформаційного й ресурсного забезпечення;

    4. збалансована комбінація контрольованих елементів маркетингу, які підприємство застосовує для досягнення своєї маркетингової мети на цільовому ринку.

  83. Історично першим виник термін:

    1. комплекс «4Ps»;

    2. комплекс маркетингу;

    3. маркетинг-мікс;

    4. інструменти маркетингу.

  84. Складовими елементами комплексу «4Ps» є:

    1. прийняття товару, придбання товару, зручність придбання товару, комунікації;

    2. товар, ціна, продаж, просування;

    3. прийнятність товару, спроможність придбання товару, наявність та доступність товару на ринку, поінформованість про товари;

    4. товар, ціна, зручність придбання товару, поінформованість про товари.

  85. Складовими елементами комплексу «4Аs» є:

    1. прийняття товару, придбання товару, зручність придбання товару, комунікації;

    2. товар, ціна, продаж, просування;

    3. прийнятність товару, спроможність придбання товару, наявність та доступність товару на ринку, поінформованість про товари;

    4. товар, ціна, зручність придбання товару, поінформованість про товари.

  86. Складовими елементами комплексу «4Сs» є:

    1. прийняття товару, придбання товару, зручність придбання товару, комунікації;

    2. товар, ціна, продаж, просування;

    3. прийнятність товару, спроможність придбання товару, наявність та доступність товару на ринку, поінформованість про товари;

    4. товар, ціна, зручність придбання товару, поінформованість про товари.

  87. Концепція «4As» і концепція «4Cs»:

    1. узагальнюють вимоги до комплексу маркетингу з боку цільового ринку, їх елементи – це результат впливу контрольованих елементів маркетингу;

    2. це контрольовані елементи маркетингу, які певним чином комбінуються, щоб досягти бажаного характеру попиту цільового ринку підприємства для реалізації його маркетингової мети;

    3. стверджують, що ринковий успіх підприємству гарантують створення клієнтських баз даних, стратегічний напрям в маркетинговій діяльності, безпосереднє спілкування зі споживачем та пошук ефективних напрямів диференціації товарної пропозиції;

    4. Всі відповіді вірні.

  88. Концепція «4Ds»:

    1. стверджують, що ринковий успіх підприємству гарантують створення клієнтських баз даних, стратегічний напрям в маркетинговій діяльності, безпосереднє спілкування зі споживачем та пошук ефективних напрямів диференціації товарної пропозиції;

    2. це контрольовані елементи маркетингу, які певним чином комбінуються, щоб досягти бажаного характеру попиту цільового ринку підприємства для реалізації його маркетингової мети;

    3. стверджує, що споживач товарну пропозицію виробника як комплекс корисних ознак, акумульовану споживчу цінність;

    4. всі відповіді не вірні.

  89. Складовими елементами концепції «4Ps» є:

    1. споживач, виробник;

    2. споживач, комплекс маркетингу;

    3. споживач;

    4. виробник.

  90. Основними суб’єктами концепції «4Ps» є:

    1. споживач, виробник;

    2. споживач, комплекс маркетингу;

    3. споживач;

    4. виробник.

  91. Об’єкт концепції «4Ps» - це:

    1. споживач, виробник;

    2. споживач, комплекс маркетингу;

    3. споживач;

    4. виробник.

  92. У чому відмінність між концепцією «4Ps» та комплексом «4Ps»:

    1. концепція «4Ps» є складовим елементом комплекса «4Ps»;

    2. комплекс «4Ps» є складовим елементом концепції «4Ps»;

    3. концепція «4Ps» є суб’єктом комплекса «4Ps»;

    4. комплекс «4Ps» є суб’єктом концепції «4Ps».

  93. Основне концептуальне значення концепції «4Ps» полягає в тому, що:

    1. вона показує взаємозв’язок між основними суб’єктами ринку – виробником і споживачем;

    2. елементи комплексу маркетингу відповідають вимогам споживачів;

    3. складовими елементами концепції є споживач і виробник;

    4. складовими елементами є споживач і комплекс маркетингу.

  94. Що з перерахованого є невірним ствердженням:

    1. концепція «4Ps» підпорядкована цілям маркетингу підприємства, а концепція «4Cs» цілям споживача;

    2. концепція «4Ps» спрямована на цільовий ринок, а концепція «4Cs» відбиває вимоги споживача щодо комплексу маркетингу підприємства;

    3. концепція «4Cs» містить контрольовані підприємством елементи маркетингу, а концепція «4Ps» містить не контрольовані підприємством елементи;

    4. концепція «4Ps» і «4Cs» передбачають певну комбінацію складових елементів.

  95. Що з перерахованого є невірним ствердженням:

    1. концепція «4Cs» підпорядкована цілям маркетингу підприємства, а концепція «4Ps» цілям споживача;

    2. концепція «4Ps» спрямована на цільовий ринок, а концепція «4Cs» відбиває вимоги споживача щодо комплексу маркетингу підприємства;

    3. концепція «4Ps» містить контрольовані підприємством елементи маркетингу, а концепція «4Cs» містить не контрольовані підприємством елементи;

    4. концепція «4Ps» і «4Cs» передбачають певну комбінацію складових елементів

  96. Що з перерахованого є невірним ствердженням:

    1. концепція «4Ps» підпорядкована цілям маркетингу підприємства, а концепція «4Cs» цілям споживача;

    2. концепція «4Cs» спрямована на цільовий ринок, а концепція «4Ps» відбиває вимоги споживача щодо комплексу маркетингу підприємства;

    3. концепція «4Cs» містить не контрольовані підприємством елементи, а концепція «4Ps» містить контрольовані підприємством елементи маркетингу;

    4. концепція «4Ps» і «4Cs» передбачають певну комбінацію складових елементів.

  97. Що з перерахованого є невірним ствердженням:

    1. концепція «4Ps» підпорядкована цілям маркетингу підприємства, а концепція «4Cs» цілям споживача;

    2. концепція «4Ps» спрямована на цільовий ринок, а концепція «4Cs» відбиває вимоги споживача щодо комплексу маркетингу підприємства;

    3. концепція «4Ps» містить контрольовані підприємством елементи маркетингу, а концепція «4Cs» містить не контрольовані підприємством елементи;

    4. концепція «4Ps» передбачають певну комбінацію складових елементів, а концепція «4Cs» - ні.

  98. Визначення ефективних місць і методів продажу товару на ринку для цільового споживача – це функція:

    1. товару;

    2. ціни;

    3. продажу;

    4. просування.

  99. Привернення уваги цільового ринку до товару, вплив на його почуття та переваги щодо товару, формування попиту цільового ринку в потрібному для підприємства напрямі – це функція:

    1. товару;

    2. ціни;

    3. продажу;

    4. просування.

  100. Створення продукції, яка відповідає вимогам цільового ринку і має певну цінність для його споживача – це функція:

    1. товару;

    2. ціни;

    3. продажу;

    4. просування.

  101. Визначення ціни, яку цільовий ринок готовий і спроможний заплатити за товар – це функція:

    1. товару;

    2. ціни;

    3. продажу;

    4. просування.

  102. Характерними рисами комплексу маркетингу є:

    1. підпорядкованість цілі маркетингу, спрямованість на цільовий ринок підприємства, вміщує контрольовані елементи маркетингу, утворює певну комбінацію складових елементів;

    2. вміщує контрольовані елементи маркетингу, утворює певну комбінацію складових елементів, складові елементи корелюються один з одним, зміст елементів тісно переплітається з іншими функціями економіки і менеджменту;

    3. спрямованість на цільовий ринок підприємства, вміщує контрольовані елементи маркетингу, утворює певну комбінацію складових елементів, складові елементи корелюються один з одним;

    4. підпорядкованість цілі маркетингу, спрямованість на цільовий ринок підприємства, вміщує контрольовані елементи маркетингу, потребує певної адаптації.

  103. Принцип збалансованої комбінації складових елементів комплексу маркетингу означає:

    1. необхідність створення з цих елементів певної органічної узгодженої сукупності;

    2. те, що комплекс маркетингу має утворювати таку комбінацію елементів маркетингу, яка краще, ніж у конкурентів, задовольняє потреби цільового ринку за рахунок створення відмінних від конкурентів переваг споживача;

    3. необхідність реальної і раціональної побудови комплексу маркетингу відповідно до ресурсних можливостей підприємства;

    4. спрямованість на досягнення маркетингової мети підприємства та відповідність потребам цільового ринку.

  104. Принцип формування конкурентних переваг підприємства означає:

    1. необхідність створення з цих елементів певної органічної узгодженої сукупності;

    2. те, що комплекс маркетингу має утворювати таку комбінацію елементів маркетингу, яка краще, ніж у конкурентів, задовольняє потреби цільового ринку за рахунок створення відмінних від конкурентів переваг споживача;

    3. необхідність реальної і раціональної побудови комплексу маркетингу відповідно до ресурсних можливостей підприємства;

    4. спрямованість на досягнення маркетингової мети підприємства та відповідність потребам цільового ринку.

  105. Принцип відповідності ресурсам і можливостям підприємства означає:

    1. необхідність створення з цих елементів певної органічної узгодженої сукупності;

    2. те, що комплекс маркетингу має утворювати таку комбінацію елементів маркетингу, яка краще, ніж у конкурентів, задовольняє потреби цільового ринку за рахунок створення відмінних від конкурентів переваг споживача;

    3. необхідність реальної і раціональної побудови комплексу маркетингу відповідно до ресурсних можливостей підприємства;

    4. спрямованість на досягнення маркетингової мети підприємства та відповідність потребам цільового ринку.

  106. Що з перерахованого в якості вимог до ефективності комплексу маркетингу не є такою умовою:

    1. корелювати складові елементи комплексу маркетингу між собою;

    2. формувати конкурентні переваги підприємства;

    3. відповідати можливостям і ресурсам підприємства;

    4. відповідати потребам цільового ринку.

  107. Що з перерахованого є недоліком комплексу маркетингу:

    1. комплекс маркетингу тісно переплітається з іншими функціями економіки і менеджменту;

    2. комплекс маркетингу структурує напрями маркетингових рішень;

    3. комплекс маркетингу узагальнює зміст маркетингової діяльності;

    4. Всі відповіді вірні.