• Визначення стратегічної позиції підприємства та стратегічних зон господарювання (СЗГ) на основі використання матриць «Бостонської консультаційної групи», «МакКінзі», «8Ье11» — ОРМ, моделі АОЬ, мапи стратегічних груп та визначення стратегічно перспективних для нього напрямів розвитку / дій на ринку.

• Визначення критеріїв і обмежень вибору стратегічних альтернатив. Прийняття стратегічних рішень на основі процесу раціонального рішення проблем.

• Визначення ефективності стратегій.

  1. Значення та місце навчальної дисципліни "Стратегічне управління" у системі підготовки, взаємозв'язок з іншими навчальними дисциплінами

Навчальна дисципліна "Стратегічне управління" присвячена формуванню концептуальних умінь бакалавра з менеджменту і поєднує знання з різних галузей, які необхідні для виконання функції управління. Це передбачає представлення об'єктів господарювання у вигляді систем, визначення факторів, що впливають на її становище, виявлення можливості їх удосконалювання. Йдеться про застосування системного, та ситуаційного підходів до управління. Менеджмент визначають як філософію, що спрямована на успіх. Приведене визначення бездоганно справедливо вказує на необхідність абстрагування на рівні філософських узагальнень з метою об'єднання в систему необхідної для ефективного управління множини елементів і побудови адекватної моделі управління. Складовими знань з дисципліни "Стратегічне управління" є: поняття "менеджмент", "планування", "організація", "контроль", "місія", "кредо", "прогноз", "стратегія", "система", "орієнтир", "проблема", "ціль", "проект", "функція", "фактор", "стратегічний аналіз", "стратегічна позиція", "стратегічне рішення", "галузь", "середовище", "стратегічний потенціал", "конкуренція", "маркетинг", "виробництво", "фінанси", "ринок", "інформація", "культура", "цінності". Програма нормативної навчальної дисципліни «Стратегічне управління» пов'язана з дисциплінами, що характеризують об'єкт управління і його функції - виробничі, економічні, фінансові, облікові, маркетингові, управління персоналом, тощо.

Програма, базується на вивченні таких нормативних дисциплін, як «Теорія організації», «Менеджмент», «Операційний менеджмент», «Управління персоналом», «Управління інноваціями», «Економіка і фінанси підприємства», «Маркетинг», «Логістика», «Міжнародні економічні відносини», «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства».

2. Методологія вивчення навчальної дисципліни "Стратегічне управління"

Засади навчальної дисципліни "Стратегічне управління":

• науковості, в основі якого лежать положення діалектичної теорії пізнання, врахування економічних, соціально-політичних законів розвитку, досягнень науки і техніки, сучасних методів досліджень;

• врахування багаторівневої системи, що встановлює необхідність відповідності об'єкта управління державному, економічному, соціальному, екологічному, міжнародному і правовому середовищу тощо;

• комплексності, що полягає в необхідності охоплення всіх елементів і сторін діяльності в процесі управління організаціями;

• системного підходу, при якому об'єкт управління розглядається як складна динамічна система, що складається з елементів і зв'язків між ними й елементами системи більш високого рівня — зовнішнього середовища організації;

• об'єктивності і точності, відповідно до якого вивчення повинне грунтуватися на достовірній інформації, на висновках аналізу об'єктивної дійсності.

Складові процесу пізнання у загальному виді:

• безпосереднє спостереження і вивчення реальної дійсності;

• абстрактне мислення і формулювання абстракцій як наукових узагальнень;

• практична діяльність і перевірка гіпотез, ідей;

• оцінка результату діяльності;

• висновки і узагальнення.

Підходи, що визначають методологію стратегічного управління:

• конкретно-історичний;

• оптимізаційний;

• структурно-функціональний;

• системно-ситуаційний;

• динамічний.

Складові методології стратегічного управління: