2.3 Аналіз економічної ефективності виробництва соняшнику

Соняшник є провідною олійною культурою в Україні. Його частка в структурі посівних площ олійних культур становить майже 85,0% і 13% - від усієї посівної площі. За потенційною врожайністю і виходом олії з гектара посіву він також займає перше місце серед олійних культур. Олія соняшнику має всім широке застосування в різних галузях народного господарства і насамперед – у харчовій промисловості. А продукти від переробки насіння соняшнику – макуха і шрот є цінними високобілковими концентрованими кормами для сільськогосподарських тварин. Саме це значною мірою сприяє тому, що насіння соняшнику в сучасних ринкових умовах є і буде в майбутньому одним із найліквідніших видів сільськогосподарської продукції. А виробництво та реалізація його є одним із головних джерел грошових надходжень і підтримки економіки сільськогосподарських підприємств.

У період інтенсифікації сільського господарства (1986-1990 р.р.) середня збиральна площа соняшнику в країні становила 1574 тис. га, урожайність - 16,5 ц з 1 га. Соняшник у сівозміні повертався на попереднє місце вирощування через 7-10 років.

За останні 10 років (1998-2007 р.р.) середня щорічна посівна площа під соняшником зросла у 2 рази (3140 тис. га), урожайність знизилась на 5,3 ц з 1 га (32%), культура поверталася на попереднє місце вирощування через 4-6 років. Така ситуація склалася стихійно внаслідок нехтування біологічними особливостями культури , необґрунтованого розширення площ посіву та порушення елементарних вимог агротехніки.

У 1998, 1999, 2001, 2004 роках з перенасиченням сівозмін соняшником врожайність в областях товарного виробництва становила відповідно лише 9,3 ц з 1 га; 9,9; 9,4; 8,9 ц з 1 га. Це привело до того, що виробництво соняшнику з високорентабельного для більшості господарств стає збитковим.

Оскільки соняшник є світлолюбною і досить посухостійкою рослиною з відносно тривалим вегетаційним періодом, посіви його розміщено переважно (понад 80,0 %) у степовій зоні країни. Найбільша концентрація посівів у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

Для Одеської області виробництво соняшнику відіграє вирішальну роль у забезпеченні населення регіону олією, тваринництва цінними кормами, промисловості сировиною.

За даними 2007 р. в Одеській області урожай соняшнику 112,2 тис. т було зібрано на площі 168,3 тис. га із середньою урожайністю 6,7 ц з 1 га. Виробництвом соняшнику в області займаються майже всі категорії господарств. Фрунзівський район знаходиться на 23місці серед виробників насіння соняшнику в області. На його частку в області за 2007 р. припадало лише 1,4 %валового збору. Враховуючи вищевикладене, проаналізуємо сучасний стан та ефективність виробництва насіння соняшнику в СТОВ "Україна " Миколаївського району Одеської області.

Характеризуючи виробництво насіння соняшнику в СТОВ "Україна" слід зазначити, що за період 2006 – 2008р.р. спостерігається тенденція скорочення зібраних площ соняшнику при підвищенні урожайності та збільшенні його валових зборів (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 Динаміка зібраних площ, урожайності й валових зборів соняшнику в СТОВ "Україна" Миколаївського району Одеської області

Показники	2006р.	2007р.	2008р.	Відхилення 2008р. від 2006р., (+,-)
Питома вага посівів соняшнику в загальній посівній площі, %	24,2	23,1	30,6	6,4
Зібрана площа соняшнику, га (П)	473	300	450	-23
Урожайність з 1га, ц (У)	11,01	3,11	5,89	-5,12
Валовий збір, ц (УП)	5208	934	2649	-2559
Відхилення валового збору за рахунок зміни, ц:
- площі	х	х	х	-254
- урожайності	х	х	х	-2305

Дані таблиці 2.6 свідчать, що в господарстві за досліджуваний період збільшилась питома вага посівів соняшнику у структурі посівних площ з 24,2 % в 2006 р. до 30,6 % в 2008 р. В 2008 р. зменшилась площа посіву і збирання соняшнику на 4,9 %, а саме на 23 га, урожайність знизилась на 46,5 % (5,12 ц з 1 га), а щодо валових зборів, то вони, відповідно, зменшились на 49,1 % (2559 ц).

Враховуючи вище викладене, слід зазначити, що обсяги валових зборів соняшнику напряму залежать від зміни двох факторів: зібраних площ і урожайності. За допомогою методу обчислення різниць покажемо, як впливають на валовий збір соняшнику в СТОВ "Україна" зміни зібраної площі та урожайність.

Розрахунки цих змін проведемо за допомогою формул:

(2.1.)

(2.2.)

(.2.3.)

де, - загальна абсолютна зміна валового збору соняшнику, ц;

, - зміна валового збору соняшнику відповідно за рахунок зміни зібраної площі та урожайності соняшнику;

, - звітна та базисна зібрана площа соняшнику;

, - звітна та базисна урожайність соняшнику.

Вихідні дані для розрахунків наведено в таблиці 2.6.

Підставивши дані таблиці 2.6 у наведені вище формули визначимо загальну абсолютну зміну валового збору соняшнику за 2006 – 2008 рр.

= 2649-5208=-2559 ц;

в тому числі за рахунок зміни:

- розміру посівної площі:

= (450-473)*11,01=-254 ц;

- урожайності:

= (5,89-11,01)*450=-2305 ц.

Таким чином, виробництво насіння соняшнику в СТОВ "Україна" протягом 2006-2008 р.р. має тенденцію до зменшення. У 2008 р. в господарстві було вироблено 2649 ц насіння соняшнику, що порівняно з 2006 р. менше на 2559 ц (49,1 %). Зменшення виробництва насіння соняшнику в господарстві безпосередньо забезпечується за рахунок зниження врожайності, тоді як зібрані площі скорочуються незначно. Зокрема, з 2006 р. по 2008 р. площі, з яких було зібрано насіння соняшнику скоротились в СТОВ "Україна" з 473 до 450 га, а урожайність знизилась з 11,01 до 5,89 ц з 1 га. Зменшення валового збору насіння соняшнику за аналізований період на 2559 ц сталося за рахунок зниження урожайності, тоді як скорочення зібраних площ соняшнику зумовило зменшення валового збору на 254 ц.

Цифрові дані таблиці 2.6 також свідчать, що урожайність соняшнику в господарстві має тенденцію до зниження та коливається в бік зменшення на протязі періоду дослідження. Такі коливання урожайності соняшнику в СТОВ "Україна" є свідченням порушення агротехніки, відсутності обігових коштів, які б дали можливість придбати якісне насіння, необхідну кількість мінеральних добрив та засобів захисту рослин, слабкої матеріальної зацікавленості працівників господарства, недосконалої системи планування і аналізу, низького рівня інтенсифікації виробництва, а також залежності від погодних умов.

Економічна ефективність виробництва соняшнику характеризуються системою показників, основними з яких є урожайність, затрати праці на виробництво одиниці продукції, собівартість і ціна реалізації 1 ц продукції, прибуток на 1 га посіву, рентабельність. Показники економічної ефективності виробництва соняшнику в СТОВ "Україна" представлені даними таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Економічна ефективність виробництва соняшнику в СТОВ "Україна" Миколаївського району Одеської області

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2008 р. до 2006 р., %
Урожайність з 1 га, ц	11,01	3,11	5,89	53,5
Собівартість 1 ц виробленої продукції, грн.	34,75	125,27	70,97	в 2,0 рази
Повна собівартість, тис. грн.	215,0	84,0	246,0	114,4
Чистий дохід (виручка) від реалізації, тис. грн.	620,0	93,0	242,0	39,0
Прибуток від реалізації, тис. грн.	405,0	9,0	-4,0	х
Рівень рентабельності, %	188,4	10,7	-1,7	х

Як свідчать дані таблиці 2.7, показники економічної ефективності виробництва насіння соняшнику в СТОВ "Україна" на протязі 2006 – 2008 рр. має нестійку тенденцію, але в цілому це доходна галузь.

Так урожайність соняшнику в господарстві за останні три роки знизилась на 46,5 % та в 2008 р. становила 5,89 ц з 1 га. Однак такий рівень врожайності соняшнику для господарства є низьким, він майже на 70,5 % нижчий від нормативного рівня (20 ц з 1 га для даної зони).

В 2008 р. від реалізації соняшнику було одержано збитків 1,70 грн. збитку з розрахунку на 1 грн. витрат на виробництво і реалізацію продукції, позитивним є те, що господарство забезпечує реалізацію за цінами, які перевищують собівартість виробленої продукції. Однак рівень рентабельності виробництва насіння соняшнику в господарстві має тенденцію до зниження, а саме з 188,4 % в 2006 р. до -1,7 % - в 2008 р.