2. Вогневі можливості підрозділів зрв та методика їх оцінки

Вогневі можливості – це сукупність показників, які характеризують здатність готових до бою підрозділів ЗРВ знищувати повітряного противника у конкретних умовах обстановки.

Узагальненим показником вогневих можливостей є:

математичне очікування числа знищених засобів повітряного нападу противника при вiдбиттi удару заданої тривалості чи при витраті визначеної кiлькостi ракет.

Частковими показниками вогневих можливостей є:

розміри зони вогню;

кратність перекриття зон поразки підрозділів ЗРВ;

кiлькiсть стрільб до заданого рубежу;

щільність вогню на заданому рубежі;

середня ефективність стрільб.

Зона зенітного ракетного вогню – це сукупність реалізуємих зон поразки зенітних ракетних підрозділів, які розгорнути у бойовий порядок для виконання бойового завдання.

Зона поразки – це область простору, яка обмежена граничними значеннями дальності, що реалізується, висоти та курсового параметра зустрічі з ціллю, у межах якої забезпечується знищення цілей з заданою ймовірністю поразки. Розміри зони вогню залежать від кількості підрозділів ЗРВ та типів ЗРК (ЗРС), які знаходяться на їх озброєнні, взаємного розташування підрозділів на місцевості та розмірів реалізуємих зон поразки.

Розміри зони зенітного ракетного вогню визначаються розрахунковим способом та уточнюються проведенням обльоту позицій підрозділів ЗРВ.

Кратність перекриття зон поразки характеризує можливості по зосередженню вогню у тій чи іншій області зони вогню. Прикриття об’єкту (військ) називається однократним, якщо об’єкт (угруповання військ) пракрит довкола, при цьому зосередження вогню сусідніх підрозділів досягається тільки на стиках їх секторів прикриття. Прикриття об’єкту (угруповання військ) з більшою кратністю досягається збільшенням кратності перекриття зон поразки підрозділів за рахунок зменшення інтервалів між ними.

Кiлькiсть стрільб до заданого рубежу залежить від кiлькостi і типу підрозділів, яки приймають участь у вiдбиттi удару та розміщення їх відносно об’єкту оборони на місцевості.

Щiльнiсть вогню на заданому рубежі визначається кiлькiстю стрільб, які можуть проводити підрозділи ЗРВ за одну хвилину при вiдбиттi удару повітряного противника.

Середня ефективність стрільб характеризується очікуємо ймовірністю поразки цілей за стрільбу в даних умовах обстановки. За результатами відбиття удару вона чисельно дорівнює відношенню кiлькостi знищених засобів повітряного нападу до кiлькостi стрільб.

Можливості з прикриття – це здатність підрозділів ЗРВ, розгорнутих у бойовий порядок, створити суцільну зону зенітного ракетного вогню з тією чи іншою кратністю перекриття зон поразки. Вони визначаються: складом з’єднання (частини) ЗРВ, типом зенітних ракетних комплексів, які є на озброєнні.

Можливості з прикриття характеризуються просторовими розмірами (по фронту, глибині, висоті) побудованої з’єднанням (частиною) ЗРВ зони вогню. При оцінці можливостей побудови суцільної зони вогню на підступах до об’єкту (угруповання військ) у якості показника можливостей з прикриття приймається максимальна величина сектору прикриття до заданого рубежу (рубежу виконання завдання повітряним противником) на різних висотах; при обороні напрямків (районів) – протяжність рубежу суцільного прикриття на різних висотах.

Можливості з прикриття та вогневі можливості у сукупності визначають можливості з’єднання (частини) ЗРВ по створенню системи зенітного ракетного вогню.

Можливості по переходу у готовність №1 характеризуються часом, необхідним для переведення пiдроздiлiв та з’єднання (частини) ЗРВ у готовність №1 та залежать від технічних характеристик озброєння, особливостей дислокації підрозділів, рівня вишколу бойових обслуг.

Потрібний час підрозділу ЗРВ для своєчасного відкриття вогню складається з часу переходу у готовність № 1, робочого часу підрозділу ЗРВ та польотного часу ракети до дальньої межі зони поразки.

Для успішного виконання бойового завдання потрібний час не повинен перевищувати пiдльотного часу повітряного противника з урахуванням часу запізнення інформації, а також робітного часу командного пункту з’єднання (частини) ЗРВ при централізованому управлiннi. Недотримання цієї умови веде до необхідності проведення додаткових заходів, спрямованих на підвищення бойових можливостей озброєння, скорочення робітного часу, часу запізнення інформації та ін..

Пiдльотний час повітряного противника: для підрозділу ЗРВ – це час його польоту від моменту виявлення передовими радіотехнічними пiдроздiлами до дальньої межі зони поразки.

Маневрені можливості з’єднання (частини, підрозділу) ЗРВ характеризуються часом його переведення у похідне положення, здійснення маршу на визначену відстань, переведення у бойове положення та підготовки до ведення протиповітряного бою у новому районі.

Маневрені можливості залежать від характеристик озброєння, вантажних та транспортних засобів, особливостей району бойових дій, часу року та доби, рівня вишколу бойових обслуг.

Можливості з накопичення ракет – це здатність з’єднання (частини, підрозділів) по накопиченню заданого запасу ракет (боєприпасів) на позиціях підрозділів у встановлений час.

Вони характеризуються часом накопичення заданого запасу ракет у режимі кінцевої готовності та визначаються: ешелонуванням та режимами утримання їх у з’єднанні (частини, підрозділі), строками переведення у готовність до бойової роботи технічних пiдроздiлiв та обслуг, їх продуктивністю, часом доставки ракет на позиції пiдроздiлiв ЗРВ.

Реалiзацiя можливостей з’єднання (частини), розгорнутого у бойовий порядок, по створенню систем вогню і розвідки у дiапазонi малих та гранично малих висот характеризується сукупністю показників, основними з яких є:

ступінь реалізації зони вогню при ударах повітряного противника по прикриваємому об’єкту (угруповання військ);

ступень прикриття об’єкту зоною вогню до рубежу виконання завдання повітряним противником;

ступінь взаємного прикриття підрозділів у загальній системі зенітного ракетного вогню;

ступінь реалізації потрібних рубежів централізованого управління.

Основним показником ефективності бойових дій при їх плануванні є:

відношення математичного очікування числа знищених ЗПН до їх очікуваної кiлькостi.

Основним показником ефективності бойових дій при веденні бойових дій є: відношення кількості знищених ЗПН за результатами бою до кількості ЗПН, які брали участь в ударі.

На ефективність бойових дій зенітних ракетних військ суттєво впливають умови, в яких ЗРВ виконують своє бойове завдання.

Під умовами бойових дій розуміють сукупність ряду факторів, конкретні значення яких визначають умови підготовки та ведення бойових дій.

Такими факторами є:

кількісний та якісний склад угруповання повітряного противника, прогнозуємий характер його дій, імовірні форми та способи застосування ЗПН противника;

характеристика об’єктів країни та угруповань Збройних Сил, які прикриваються, завдання, які будуть виконувати ці угруповання ЗСУ; характеристика свого з’єднання, частини, взаємодіючих з’єднань, частин;

завдання; умови району бойових дій (кліматичні, географічні), радіаційна, хімічна та біологічна обстановка.