ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПОВІТРЯНИХ СИЛ

імені ІВАНА КОЖЕДУБА

ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ

ЗА КОНТРАКТОМ

ЛЕКЦІЯ № 12

з навчальної дисципліни

„Тактика зенітних ракетних військ”

Блок змістових модулів 3.5.4. Основи побудови зенітного ракетного прикриття

Змістовий модуль 3.5.4.2. Бойові можливості підрозділів ЗРВ

Навчальні питання:

1. Основні поняття, визначення та складові бойових можливостей підрозділів ЗРВ

2. Вогневі можливості підрозділів ЗРВ та методика їх оцінки

3. Розвідувальні можливості підрозділів ЗРВ

Навчальна література:

1. Єрмошин М.О., Федай В.М. Боротьба в повітрі. – Харків: ХВУ, 2004. С. 238…263.

2. Єрмошин М.О., Федай В.М. Аеродинамічні цілі зенітних ракетних військ.  ХВУ, 2003. 284 с. С. 9…54.

3. Ф.К. Неупокоев. Противовоздушный бой. М. Воениздат,1989. С. 23…31, 53…92, 111-120.

4. Довідник з протиповітряної оборони / А.Я. Торопчин, І.О. Романенко, Ю.Г. Даник, Р.Е. Пащенко та ін. – К.: МО України. – Харків: ХВУ, 2003. С. 235…239, 244…253.

Зміст

Питання оцінки бойових можливостей своїх військ, співвідношення сил протиборчих сторін мають важливе практичне значення для успішного ведення бойових дій групи дивізіонів (зрдн) в сучасному протиповітряному бою.

Правильне визначення бойових можливостей дозволяє командиру групи дивізіонів (зрдн) прийняти обґрунтоване рішення, якісно спланувати бойові дії, узгодити по цілі місцю і часу дії підрозділів групи дивізіонів (зрдн) , і взаємодіючих частин, підрозділів по знищенню повітряного противника, поставити підлеглим посильне завдання, ефективно використовувати наявні сили для успішного рішення завдання.

Досвід ведення протиповітряних боїв у локальних війнах і військових конфліктах останніх десятиліть показує, що в ході протиповітряного бою група дивізіонів (зрдн) відбиває масовані удари засобів повітряного нападу різних типів, різних груп тактичного призначення в умовах застосування противником різних мір протидії (радіоелектронного й огневого придушення; дії на малих і гранично малих висотах з огинанням рельєфу місцевості; застосування маневру; створення високих плотностів удару; відволікаючих і демонстративних дій).

Зенітне ракетне прикриття є сукупність систем вогню, управління та розвідки зенітних ракетних бригад (полків, дивізіонів, батарей), які розгорнути у бойовий порядок для виконання бойового завдання.

Головними вимогами до зенітного ракетного прикриття є його ефективність та стiйкiсть.

Ефективність зенітного ракетного прикриття характеризує ступінь його відповідності завданням, що вирішуються при рiзних варіантах дій повітряного противника. Вона визначається можливостями створених систем вогню, розвідки та управління, мобільністю оборони, мистецьким використанням сил та засобів, рівнем бойового вишколу особового складу.

Стiйкiсть зенітного ракетного прикриття – це його здатність зберігати свою ефективність у бойовій обстановці. Вона досягається живучістю сил та засобів, перешкодостiйкiстю систем вогню, розвідки та управління, мобільністю оборони, надійністю озброєння, високою морально-психологічною підготовкою особового складу.

Зенiтне ракетне прикриття повинне бути круговим та всевисотним, з зосередженням зусиль на найбiльш ймовiрних напрямках дiй повiтряного противника та дiапазонах висот його бойового застосування (гранично малi висоти – менше 200 м, малi – вiд 200 до 1000 м, середнi – від 1000 до 4000 м, великi – вiд 4000 до 12000 м, стратосфернi – бiльше 12000 м).

Зенiтнi ракетнi бригади (полки, групи зрдн, озрдн, зрдн, зрбатр), які розгорнутi у бойовий порядок у визначеному районi для виконання бойового завдання по єдиному задуму та мають ділянки взаємного перекриття зон вогню, утворюють угруповання зенiтних ракетних вiйськ. В залежностіi вiд бойового завдання, розташування та характеру прикриваємих об’єктiв, особливостей району бойових дiй угруповання можуть бути об’єктовими, зональними (рубiжними) та об’єктово-зональними (об’єктово-рубiжними). Об’єктовіi угруповання здiйснюють безпосередне прикриття окремого чи декiлька близько розташованих об’єктiв; зональнi (рубiжнi) – прикриття районiв (напрямкiв); об'єктово-зональнi (об’єктово-рубiжнi) – безпосередне прикриття окремих об’єктiв поєднують з прикриттям районiв (напрямкiв).

Складові системи зенітного ракетного прикриття та їх коротка характеристика.

Система вогню – це організоване та узгоджене по цілі, завданням, простору і часу сполучення зон вогню бригад (полків, дивізіонів, батарей), яки розгорнути у бойовий порядок для виконання бойового завдання.

Система вогню створюється згідно бойовому завданню та замислу бойових дій, наявністю сил та засобів ЗРВ, можливим характером дій повітряного противника, особливостями району бойових дій, об’єктів і військ, що прикриваються. Побудова системи вогню досягається розгортанням бригад (полків) у бойовий порядок та підготовкою кожного дивізіону (батареї) до ведення протиповітряного бою з раціональним використанням бойових можливостей у різних умовах обстановки.

Система управління – це сукупність органів і пунктів управління, які оснащені засобами управління (зв’язку та автоматизації). Вона є організоване та узгоджене по цiлi, завданням, простору і часу поєднання зон управління зенітних ракетних бригад (полків, дивізіонів, батарей), яки розгорнути у бойовий порядок для виконання бойового завдання.

Система розвідки – це організоване та узгоджене по цiлi, завданням, простору і часу поєднання зон виявлення радіоелектронних засобів зенітних ракетних бригад (полків, дивізіонів, батарей), яки розгорнути у бойовий порядок для виконання бойового завдання, та забезпечуючи пiдроздiлiв РТВ.