11. Операційна норма часу – це:

а) кількість робочого часу, в якому закладено організаційно-технічні умови, якими передбачено повне та обов’язкове використання засобів праці та праці виконавця при оптимальних умовах праці;

б) кількість робочого часу, який встановлюється на виготовлення одиниці (партії) продукції або виконання одиниці роботи при певних організаційно-технічних умовах;

в) витрати робочого часу на одну операцію.

12. Нормою виробітку називають:

а) зворотну величину норми часу;

б) кількість виробів, яка повинна бути вироблена у певних організаційно-технічних умовах за одиницю робочого часу (хвилину, годину, зміну тощо);

в) правильна відповідь а) і б).

13. Норма обслуговування – це показник, який демонструє:

а) яким штатом може бути виконана та чи інша робота або яка кількість людей потрібна для обслуговування одиниці обладнання (агрегату, потокової лінії, автомату, апарату тощо);

б) кількість робочих місць, одиниць обладнання, площ, які у визначених виробничих умовах повинен обслуговувати один або декілька робітників відповідної кваліфікації;

в) встановлений для визначених організаційно-технічних умов обсяг робіт, який повинні виконати робітник або група робітників у заданий період часу.

14. Нормоване завдання визначає:

а) яким штатом може бути виконана та чи інша робота або яка кількість людей потрібна для обслуговування одиниці обладнання (агрегату, потокової лінії, автомату, апарату тощо);

б) кількість робочих місць, одиниць обладнання, площ, які у визначених виробничих умовах повинен обслуговувати один або декілька робітників відповідної кваліфікації;

в) встановлений для визначених організаційно-технічних умов обсяг робіт, який повинні виконати робітник або група робітників у заданий період часу.

15. Норма чисельності робітників визначає:

а) яким штатом може бути виконана та чи інша робота або яка кількість людей потрібна для обслуговування одиниці обладнання (агрегату, потокової лінії, автомату, апарату тощо);

б) кількість робочих місць, одиниць обладнання, площ, які у визначених виробничих умовах повинен обслуговувати один або декілька робітників відповідної кваліфікації;

в) встановлений для визначених організаційно-технічних умов обсяг робіт, який повинні виконати робітник або група робітників у заданий період часу.

16. Аналітично-дослідницький метод – це метод нормування, який:

а) побудований на тому, що будь-яка норма часу у загальному вигляді може бути представлена як сума витрат робочого часу, які її складають;

б) передбачає розрахунок норми за її складовими із використанням нормативів;

в) правильна відповідь а) і б).

17. Аналітично-розрахунковий метод – це метод нормування, який:

а) побудований на тому, що будь-яка норма часу у загальному вигляді може бути представлена як сума витрат робочого часу, які її складають;

б) передбачає розрахунок норми за її складовими із використанням нормативів;

в) правильна відповідь а) і б).

18. Підготовчо-заключний час – це:

а) час підготовки та безпосередньо виконання роботи при дотриманні вимог технології і обов’язків, пов’язаних із поділом праці;

б) законодавчо встановлений період часу, протягом якого працюючий повинен виконувати доручену йому роботу в організації;

в) час, який робітник або бригада робітників витрачає на підготовку до роботи та дії, пов’язані із закінченням роботи.

19. Час роботи по виконанню виробничого завдання – це:

а) час підготовки та безпосередньо виконання роботи при дотриманні вимог технології і обов’язків, пов’язаних із поділом праці;

б) законодавчо встановлений період часу, протягом якого працюючий повинен виконувати доручену йому роботу в організації;

в) час, який робітник або бригада робітників витрачає на підготовку до роботи та дії, пов’язані із закінченням роботи.

20. Основний (технологічний) час – це:

а) час, який витрачається на підтримку робочого місця у відповідному робочому та санітарному стані;

б) законодавчо встановлений період часу, протягом якого працюючий повинен виконувати доручену йому роботу в організації;

в) час, який витрачає робітник на необхідну зміну форми та розмірів оброблюваного предмету, структури та фізико-хімічних властивостей сировини, матеріалів, зовнішнього виду предмету, що виробляється, стану сировини, матеріалів, заготівок тощо.