2. Дія та направленість законодавства України з оп Найважливіші надбання Закону України “Про охорону праці”:

— встановлення норм прямої дії щодо порядку організації охорони праці безпосередньо на підприємстві, в установі, організації будь-якої форми власності, чітке визначення функцій, обов’язків, прав, відповідальності і конкретних посадових осіб та працівників, забезпечено визначення законом основоположних складових частин системи управління охороною праці на виробничому рівні;

— зміцнення позиції та підтвердження вагомого статуту служб охорони праці щодо прав і повноважень працівників цих служб їх підпорядкування безпосередньо керівнику та прирівнення до основних виробничо-технічних служб підприємства, необхідність створення служб охорони праці як на підприємствах, так і в усіх органах управління, включаючи місцеві державні адміністрації;

— визначення вагомого місця та ролі колективного договору підприємства у вирішенні завдань охорони праці, забезпечення прав і соціальних гарантій працівників;

— встановлення порядку створення в Україні власної нормативної бази з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища згідно з вимогами сьогодення, із врахуванням ринкових перетворень та необхідності забезпечення єдиних державних нормативів з охорони праці на рівні не нижчому від міжнародних стандартів;

• визначення курсу на забезпечення безперервного якісного навчання населення з питань безпечної життєдіяльності та охорони праці, впровадження у всіх навчальних закладах системи освіти відповідної дисципліни;

• започаткування підготовки спеціалістів з охорони праці у технічних вузах країни;

— поширення принципів демократизму і гласності на сферу охорони праці, закріплення за відповідними посадовими особами всіх рівнів та власниками підприємств обов’язків щодо надання населенню країни або відповідного регіону вичерпної інформації про стан умов і безпеки праці, причини аварій, нещасних випадків, професійних захворювань та про вжиті профілактичні заходи;

— забезпечення активної участі профспілок та інших громадських формувань у роботі щодо поліпшення охорони праці, створення можливостей для застосування ряду нових громадських інститутів: комісій з охорони праці підприємства, уповноважених трудового колективу з цих питань тощо.

Національна програма поліпшення стану охорони праці

Національна програма передбачає комплексне розв’язання проблеми охорони праці, забезпечення пріоритету здоров’я працівників, їх соціального захисту, створення належних безпечних і здорових умов праці на виробництві.

Передбачені програмою заходи спрямовані на поступове приведення національного законодавства у відповідність до актів законодавства Європейського Союзу.

Фінансування Національної програми здійснюється за рахунок коштів фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Державного бюджету та інших джерел. Організаційне забезпечення виконання Національної програми здійснюється держнаглядом охорони праці.

I розділ “Організаційні заходи”

Передбачає проведення атестації робочих місць з небезпечними та шкідливими умовами (2005 р.).

Створення органів сертифікації та випробувальних лабораторій (2003 р.), оснащення випробувальних лабораторій центральних санепідемстанцій та Національного науково-дослідного інституту охорони праці новими приладами та устаткуванням (2003 р.), створення національного реєстру канцерогенно небезпечних підприємств, цехів та професій (2003 р.).

II розділ “Пріоритетні науково-технічні дослідження і розробки з охорони праці”

III розділ “Нормативно-правове забезпечення охорони праці”

Передбачає проведення нормативно-правових актів з питань охорони праці у відповідність до вимог Європейського Союзу (2005 р), а також аналіз законодавства з цих питань на відповідність сучасним принципам державної політики з урахуванням вимог відповідних європейських норм (2002 р.)

IV розділ “Забезпечення працівників засобами колективного захисту та контролю виробничого середовища”.

V “Інформаційне забезпечення охорони праці”

VI “Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці”

3.Рекомендована література

1. Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р. (Із змінами від 21.10.2002).

2. Законодавство України про охорону праці. Збірник нормативних документів. - К: Держнаглядохоронпраці. Основа, 1995.

3. Кодекс Законів про працю в Україні. (Із змінами від 06.02.2003)

4. .Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99 р. №1105.

5. Гряник Г.Н., Лехман С.Д. Охорона праці. К.: Урожай, 1994.

6. Лущенков В.П., Бутко Д.Л. Лехман С.Д. Виробнича санітарія. – К.: Урожай, 1996

7. Лехман С.Д., Целинський В.П., Козирев С.М. та ін. Довідник з охорони праці в сільському господарстві. – К.: Урожай, 1990.

8. Русаловський А. В. Правові та організаційні питання охорони праці: Навч. посіб. – 4-те вид., допов. і перероб. – К.: Університет «Україна», 2009. – 295 с

9. . Основи охорони праці:. /В.В. Березуцький, Т.С. Бондаренко, Г.Г.Валенко та ін.; за ред. проф. В.В. Березуцького. – Х.:Факт, 2005. – 480 с.