Тема «Системи управління базами даних».

Система керування базами даних Microsoft Access 2003 про­довжує лінію Access попередніх версій і має багато спільного з ни­ми. Це означає, що Access доступна для широкого кола непрофе­сійних користувачів персональних комп'ютерів. Для професійних користувачів підтримується VBA (Visual Basic for Applications).

Інакше кажучи, Access — це набір інструментальних засобів для створення й експлуатації реляційних БД.

Об'єктами бази даних є таблиці, форми, запити, звіти, мак­роси, модулі, сторінки.

Будь-який об'єкт (таблицю, запит, форму, звіт) можна створити вручну або за допомогою Мастера. Для користувачів-початківців краще:

• таблиці та запити створювати вручну;

• форми та звіти — за допомогою Мастера або Автомати­чески.

Нову базу даних Access слід створювати відповідно до структу­ри й інформаційно-логічної схеми, одержаної в результаті проек­тування.

Термінологічний словник:

Таблиці призначені для зберігання інформації бази даних, а також дають змогу виконувати введення, перегляд, коригування інформаційних даних. їх вважають головним об'єктом бази даних.

Форми застосовують для введення, перегляду та коригування даних. Це необов'язковий елемент, але він додає зручності і спро­щує ці операції.

Запити — це похідна таблиця, в якій збираються дані з ін­ших таблиць і проводяться над ними різні операції.

Звіти призначені для формування вихідного документа та виведення його на друк.

Макрос — це набір спеціальних макрокоманд, який забезпечує об'єднання розрізнених операцій оброблення даних у програму.

Модуль — це програма мовою VBA, яку використовують для реалізації нестандартних процедур при створенні програми.

Сторінки доступу до даних — веб-сторінка, призначена для додавання, редагування, перегляду або маніпулювання поточни­ми даними в базі даних Access.

Питання для самостійного опрацювання

24. ПРОЕКТУВАННЯ БД

25. СУБД ACCESS. ЕЛЕМЕНТИ ФАЙЛУ БД. ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА. ТИПИ ПОЛІВ ТАБЛИЦІ. ЇХ ВЛАСТИВОСТІ.

26. СТВОРЕННЯ ТА ЗАПОВНЕННЯ ТАБЛИЦЬ. КЛЮЧОВЕ ПОЛЕ.

27. ФОРМИ. ЇХ РІЗНОВИДИ.

28. ЗАПИТИ. ЇХ РІЗНОВИДИ. ПОБУДОВА ЗАПИТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ МАЙСТРА ТА КОНСТРУКТОРА.

29. ЗВІТИ. ЇХ РІЗНОВИДИ. СТРУКТУРА ЗВІТІВ.

Література:

1. Інформатика: Навч. Посібн. Для 10-11 кл. середн. Загально-освітн. Шкіл/ І.Т. Зарецька, Б.Г. Колодяжний, А.М. Гуржій, О.Ю. Соколов. – К.: Форум, 2001. – 496 с.: іл.

2. Microsoft Access 97. Шаг за шагом: Практ. пособ./ Пер. с англ. – М.: Издательство ЭКОМ, 2000. – 328 с.: ил.

3. Ярмуш О.В., Редько М.М. Інформатика і комп’ютерна техніка: Навч.посібник. – К.: Вища освіта, 2006. – 359 с.

Тема «Експертні й навчальні системи»

Розвиток інтелектуальних систем в економіці пов'язаний з розробкою експертних систем, а також комп'ютерних систем підтримки прийняття рішень.

Експертна система – це комп’ютерна система, яка втілює в собі досвід експерта, що ґрунтується на його знаннях в певній галузі. Експертна система (ЕС) на основі обробки цих знань може давати інтелектуальні поради, приймати рішення на рівні експерта-професіонала, а також за бажанням користувача пояснювати хід розв’язування в разі відшукання того чи іншого рішення.

Термінологічний словник:

Інтелектуальна діяльність — це дії та розумові висновки людей у нестандартних ситуаціях, коли схема, алгоритм задачі, яка постала перед спеціалістом, апріорі невідомі.

Системами штучного інтелекту - це системи, які здатні виконувати операції, імітуючи інтелектуальні функції людини.

Створення систем штучного інтелекту (ШІ) — це багатоаспектне дослідження, яке потребує вирішення кількох груп проблем.

Експертна система – це комп’ютерна система, яка втілює в собі досвід експерта, що ґрунтується на його знаннях в певній галузі.

База знань – це сукупність відомостей про предметну область, для якої розробляється експертна система.

Обґрунтування — це текст, що його дістане користувач після використання даного правила, маючи намір дістати пояснення.

Питання для самостійного опрацювання

30. СТРУКТУРА ЕКСПЕРТНОЇ СИСТЕМИ

Література:

Ситник В.Ф. та ін. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. – Вид.2-ге, К.: КНЕУ, 2001. – 420 с. Стор. [322-327]

17