4. Технологія роботи вантажної станції та її тск

Розробка технології включає до себе складання основних положень виконання технічної, вантажної та комерційної роботи на станції та відповідні розрахунки.

4.1. Технологія роботи з поїздами та нормування тривалості основних технічних операцій

По прибутті на станцію маршрутних і передаточних поїздів, з ними виконуються операції з приймання, які включають технічний і комерційний огляд. Аналогічні операції виконуються з поїздами перед відправленням зі станції.

Тривалість операцій з передаточними поїздами приймається стандартною згідно з [14] і складає:

– операції по прибутті поїзда, що прибуває до розформування – 23 хв. (зокрема, на закріплення та огородження составу 3 хв., технічний і комерційний огляд – 17 хв., зняття огородження, заїзд і причеплення маневрового локомотива, зняття закріплення – 3 хв.)

– операції по відправленню поїзда свого формування – 33 хв. (зокрема, на закріплення та огородження составу 3 хв., технічний і комерційний огляд – 17 хв., зняття огородження, заїзд і причеплення поїзного локомотива, зняття закріплення – 3 хв., випробовування гальмів і вручення машиністу документів – 10 хв.)

Під час обробки маршрутних поїздів паралельно з технічним і комерційним оглядом виконуються операції з передачі вагонів і вантажів. Тривалість вказаних операцій згідно з [15] складає одну хвилину на вагон, але не більше 30 хв. на всю групу, що передається.

Тривалість операцій з маршрутними поїздами приймається згідно з [14]:

– операції по прибутті маршрутного поїзда – 30 хв;

– операції по відправленню маршрутного поїзда – 30 хв;

– операції по закінченню формування складу маршрутного поїзда – 20 хв.

Тривалість інших операцій приймається згідно з вихідними даними до курсової роботи.

4.2. Порядок обслуговування вантажних фронтів маневровими локомотивами

Подача та прибирання вагонів виконується цілодобово. Після розформування вагони за 1-2 рейси (не більше встановленої вагової норми для маневрового составу) подаються до складів. Як правило, подача пов’язується з прибиранням вагонів.

Відносно черговості обслуговування вантажних фронтів ТСК у зв’язку з тим, що вони знаходяться приблизно на однаковій відстані від станції, допустимим може бути такий критерій: в першу чергу подаються вагони на той вантажний фронт, де вагони знаходяться за тривалістю часу найдовше. Цей критерій зберігається послідовно для всіх груп вагонів, які прибули в одному поїзді. При такому алгоритмі може бути досягнуто загальне скорочення тривалості знаходження вагонів на станції.

Скорочення простою вагонів і маневрової роботи досягається також у разі використання для заміни вагонів на вантажних фронтах виставних колій.

4.3. Нормування вантажних операцій

Нормування вантажних операцій має за мету визначення тривалості знаходження вагонів під вантажними операціями.

Тривалість вантажної операції з подачею вагонів на вантажному фронті у разі їх механізованого виконання визначається за формулою

, (4.1)

де – кількість вагонів у подачі (приймається по прибутті згідно з результатами розкладання, а по відправленню також з врахуванням передач вагонів між фронтами – згідно з табл. 2.2);

– кількість вантажу в вагоні, т (приймається аналогічно табл. 1.1 та 1.2);

– кількість ВРМ, яку раціонально використати для виконання ВРР (з урахуванням зони безпечної роботи ВРМ та розрахованої їх кількості);

– аналогічно формулі (3.10);

– аналогічно формулі (3.13).

Тривалість розвантаження вагонів, год., з навальними вантажами на підвищеній колії розраховується за формулою

(4.2)

де – аналогічно формулі (3.13).

Визначення тривалості вантажних операцій виконується в табл. 4.1 (при цьому під значенням Q_под прийнято загальну масу вантажів в кожній подачі). Приклад наведено для складів тарних продовольчих вантажів та СТК, для інших розрахунки виконуються аналогічно.

Табл. 4.1 заповнюється таким чином: розкладанням визначаємо кількість вагонів з кожним вантажем, що прибувають в передаточних поїздах, та заносимо до стовпчику m_под. Графа g_i заповнюється згідно з табл. 1.1 (1.2), потім визначаємо Q_под. Далі виконуються розрахунки за формулами (4.1) і (4.2).

Під час заповнення табл. 4.1 для вантажів, що відправляються, необхідно враховувати, що норма завантаження для них може відрізнятися від норми завантаження прибуваючих вантажів. Крім того, кількість вагонів у подачі повинна враховувати передачі вагонів між вантажними фронтами згідно з табл. 2.2, а також прибуття порожніх вагонів під завантаження у передаточних поїздах.

Отримані в результаті виконаних розрахунків дані відносно тривалості вантажних операцій використовуються під час складання добового плану-графіка.

4.4. Складання графіків виконання технологічних операцій з вантажної та комерційної роботи

Складання технологічних графіків необхідно для оцінки тривалості виконання операцій з приймання вантажів і завантаження їх у вагони на станції відправлення або розвантаження вагонів і видачі вантажів на станції призначення. При цьому, крім тривалості безпосередньо вантажних операцій, встановлюється послідовність і тривалість причетних до них комерційних операцій.

Враховуючи наукову та практичну обґрунтованість послідовності виконання вказаних вище операцій, графіки складаються відповідно до [14] і додатком А даних методичних вказівок.

Тривалість завантаження та розвантаження вагонів визначається за формулою (4.1) з врахуванням умови, що графіки складаються для 1 вагона з вантажем, вказаним у вихідних даних, в масштабі часу.

Тривалість завантаження (розвантаження) автомобілів, год, заданим вантажем визначається за формулою

(4.3)

де – аналогічно формулі (3.10);

– вантажопідйомність автомобіля, т (приймається згідно з вихідними даними або відповідно до довідкової літератури);

– аналогічно формулі (3.13);

коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля (приймається для великовагових вантажів – 0,6; для тарно-штучних вантажів – 0,7; для контейнерів – 1,0).

Аналізуючи наведені графіки при складанні добового плану-графіка, необхідно враховувати можливість виконання наступних операцій тільки після закінчення попередніх.

Таблиця 4.1 Розрахунок тривалості вантажних операцій	Для вантажів, що выдправляються	tв,	хв.	437	459	286 34	32 323 61	232 156 -	-	Примітка: * – тривалість tпк прийнято рівною 0,05 год; ** - розрахунок для складу навальна виконується за формуло (4.2)
			год.*	7,28	7,64	4,77 0,57	0,53 5,38 1,02	3,86 2,59 -	-
		Qпод, т		120,0	126,0	324 36	20 220 40	210 140 -	-
		mпод, ваг		2	2	9 1	1 11 2	3+3 2+2 -	-
		gi, т/ваг		60,0	63,0	36,0	20,0	4ПВ – 40, ПЛ - 30	-
	Для прибуваючих вантажів	tв,	хв.	361	495	286 34	32 323 61	232 156 35
			год.*	6,01	8,24	4,77 0,57	0,53 5,38 1,02	3,86 2,59 0,59
		Qпод, т		99,0	136,0	324 36	20 220 40	210 140 30
		mпод, ваг		3	2	9 1	1 11 2	3+3 2+2 0+1	4 2 1
		gi, т/ваг		33,0	68,0	36,0	20,0	4ПВ – 40, ПЛ - 30	69,0
	Пекс т/год			16,6	16,6	68,6	41,3	55,1	74,3
	Кількість ВРМ	Мож-лива Z•		1	1 1	1 1	1 1 1	1 1 1	1 1 1
		Zваг		1	1	1	1	1	1
		Загальна Z		3	3	3	3	3	...
	Наймену-вання складу			Склад ТШПд	Склад ТШПм	Склад ВТК	Склади СТК	Склад ВВВ	Склад навальних**

4.5. Переробна спроможність вантажних фронтів

Переробна спроможність складів (вантажних фронтів) – це кількість вантажів (вагонів), які можуть бути перевантажені протягом зміни, доби або іншого строку. Ця спроможність обмежується засобами виконання вантажних робіт і місткістю складів.

Переробна спроможність вантажного фронту, т/добу, по засобах механізації робіт визначається за формулою

(4.4)

де – тривалість роботи вантажного фронту протягом доби за винятком часу на перерви, год. (приймається аналогічно до табл. 3.4, але за добу);

– середня кількість і-го вантажу в одному вагоні, т (для тарно-штучних вантажів при цьому визначається середньозважена величина кількості вантажу в вагоні g_i^сер пропорційно до частки вантажу, що прибуває та відправляється, в добовому потоці);

– тривалість маневрової роботи із заміни вагонів на вантажному фронті, год (приймається аналогічно до формули 3.9);

– середня тривалість вантажної операції (год), це час завантаження плюс час розвантаження;

– середня кількість вагонів (цілочисельна), що прибуває на заданий вантажний фронт в одній подачі та яка визначається за формулою

(4.5)

де – середньодобовий вагонопотік на заданий вантажний фронт, ваг;

– кількість подач вагонів на вантажний фронт за добу (приймається згідно з результатом розкладання рівною кількості передаточних поїздів, в яких є вагони з даним вантажем, з врахуванням передач порожніх вагонів між фронтами).

Середня тривалість вантажної операції, год., визначається за формулою

(4.6)

де коефіцієнт, який враховує тип операцій (при здвоєних операціях приймається К_оп = 2, а при одиничних – К_оп = 1);

приймаються згідно з табл. 3.4 для заданого вантажного фронту.

Якщо до складу прибувають та відправляються різні вантажі з різним завантаженням або в різних типах вагонів, треба це врахувати.

Переробна спроможність вантажного фронту за місткістю, т/добу, визначається за формулою

. (4.7)

де – приймається аналогічно до попередніх розрахунків в розд. 3.2 з врахуванням уточнення довжини складів до стандартної та розрахунків кількості ВРМ згідно з табл. 3.4;

– приймаються аналогічно до розділу 3.2 згідно з табл.3.1 та 3.2;

– коефіцієнт використання площі складу залежно від роду вантажу, який визначається за формулою

, (4.8)

де аналогічно до розділу 3.2. (табл. 3.1).

Бажано, щоб , інакше використання ВРМ або площі складу буде нераціональним. Крім того, необхідно визначити достатність переробної спроможності кількості вантажів, що прибувають і відправляються, для заданого вантажного фронту (складу).

4.6. Спеціалізація в складах ТСК станції

Спеціалізація в складах вантажного району (ТСК) має на меті розміщення вантажів за означеними прикметами для досягнення збільшення продуктивності ВРМ, скорочення простоїв вагонів і автомобілів під вантажними операціями, можливості формування прямих збірних вагонів та інше. Взагалі, спеціалізація сприяє підвищенню переробної спроможності складів і станції в цілому. Ступінь спеціалізації різноманітний, починаючи з розподілу площ зберігання окремо прибуваючих і призначених для відправлення вантажів з врахуванням станцій, ділянок призначення районів міста, окремих вантажовласників і таке інше.

На ТСК з вагонообігом до 200…300 вагонів на добу отримали поширення такі варіанти спеціалізації:

1. У складах вагонних відправок – окреме зберігання вантажів, призначених до вивозу в місто та для завантаження у вагони.

2. На складах контейнерів найбільш поширене розміщення прибуваючих залізницею контейнерів – ближче до автомобільного проїзду, а призначених до відправлення – ближче до підкранової колії. При цьому вагонні та збірні відправки розміщуються комплектами контейнерів як перші, так і другі.

3. На складах навальних вантажів одержало поширення знеособлене складування одноманітних вантажів (паливного вугілля, будівельного піску, торфу та інші), крім тих, що мають особливі властивості чи призначення (кварцовий пісок, керамзит, щебінь різної фракції та інші).