2.3. Причини забруднення поверхневих вод

Забруднення води може бути викликано багатьма причинами. Це можуть бути водовідводи стоків від підприємств, очисних споруд і т.д. Забруднюючі речовини також можуть потрапляти до річок шляхом змивання пестицидів з сільськогосподарських угідь, а також стоку автомобільних рідин та інших хімічних речовин з доріг, автостоянок та інших поверхонь. Проаналізувавши вище викладене можна виділити три основні причини забруднення води:

1)скидання в водойми неочищених або недостатньо очищених стічних вод промислових підприємств, комунальним і сільським господарствам;

2)залишки добрив та отрутохімікати ,що змиваються талими та дощовими водами.

3) виробництво і широке застосування ПАР, особливо в складі миючих засобів обумовлює поступлення їх з стічними водами в багато водойм в тому числі в джерела господарсько-побутового забезпечення.

Основна небезпека - не безповоротність використання, а забруднення природних вод промисловими стоками.

2.4. Класифікація забруднень гідросфери

Забруднення гідросфери поділяють на хімічне, радіоактивне, фізичне, біологічне й теплове.

2.4.1. Хімічне забруднення

Хімічне забруднення води відбувається внаслідок надходження у водойми з стічними водами шкідливих домішок неорганічної ( кислоти, мінеральні солі, луги тощо ) й органічної природи (нафта й нафтопродукти, органічні сполуки, поверхнево-активні речовини, миючі засоби, пестициди тощо ). Більшість з них є токсичними ( отруйними ) для мешканців водойм. Це – сполуки миш’яку, свинцю, ртуті, міді, кадмію, хрому, фтору тощо. Вони поглинаються фітопланктоном і передаються далі по харчових ланцюжках більш високоорганізованим організмам, що супроводжується кумулятивним ефектом, який полягає у прогресуючому збільшенні вмісту шкідливих сполук у кожній наступній ланці харчового ланцюжка. Скажімо, в фітопланктоні вміст шкідливої сполуки буде в десять разів більшим, ніж у воді, в зоопланктоні ( рачки, личинки тощо ) – підвищиться ще вдесятеро, в рибі, яка харчується зоопланктоном, - ще вдесятеро. У результаті в тканинах хижої риби ( щука, судак ) концентрація отрути може в тисячі разів перевищувати її концентрацію у воді, що небезпечно для птахів, тварин і людей. Нещодавно, наприклад, було встановлено, що вміст ртуті в балтійській трісці подекуди досягає 800 мг/кг маси. Це означає, що з’ївши п’ять - вісім таких рибин, людина одержує стільки ртуті, скільки міститься в медицинському термометрі. Сумної слави набула хвороба мінамата, вперше виявлена в людей, що їли рибу, виловлену японськими рибалками в затоці Мінамата, куди промислові підприємства безконтрольно скидали стоки з ртуттю.

Згубно впливають на стан водойм стічні води, що містять розчинені органічні речовини або суспензії органічного походження. Більшість цих речовин сприяє зниженню вмісту кисню у воді. Особливої шкоди завдають нафта й нафтопродукти, які утворюють на поверхні води плівку, що газообмінові між водою й атмосферою й знижує вміст кисню у воді. Осідаючи на дно водойм, органічні суспензії замулюють його затримують або повністю припиняють життєдіяльність донних мікроорганізмів, які беруть участь у самоочищенні. Під час гниття донних осадків, забруднених органічними сполуками, утворюються шкідливі й отруйні сполуки, зокрема сірководень, що забруднює всю воду в річці чи озері.

Основними постачальниками органічних речовин у стічних водах є підприємства целюлозно-паперової промисловості (одне з «найбрудніших» виробництв, створених людиною), нафтопереробні заводи, великі тваринницькі комплекси тощо.

Велику кількість органічних сполук, яких раніше не було в природі, містять стоки хімічних підприємств. Багато з цих речовин біологічно активні, дуже стійкі й важко видаляються із стоків. Останнім часом особливе місце серед них посідають синтетичні миючі засоби – детергенти. Більшість з них містять фосфор. Зростання кількості фосфатів у річках, озерах і морях спричиняє інтенсивний розвиток синьо-зелених водоростей, «цвітіння» водойм, що супроводжується різким зниженням вмісту кисню у воді, «заморами» риб, загибеллю інших водних тварин. Детергенти також надзвичайно утруднюють робот каналізаційних споруд, уповільнюючи процеси коагуляції під час очищення стічних вод.

Кількість хімічних забруднювачів води постійно зростає. У 1992 році їх зафіксовано вже 959 різновидів. Про шкідливу дію багатьох з них ми нині лише здогадуємось, оскільки вони мають пролонгований вплив, тобто їхня дія виявляється в поколіннях живих істот і полягає в появі шкідливих мутацій, генетичних розладах тощо.

Промисловими підприємствами скинуто 1393 млн. м³ (80%). Найбільше стічних вод у поверхневі водні об'єкти скинули підприємства міст Маріуполь - 880 млн.м³ (50%) (з урахуванням морської води), Донецьк - 174 млн.м³ (10%), та Макіївка - 105 млн.м³ (6%).

Донецька область займає перше місце в Україні по скиду забруднених стічних вод. У 2000 році об'єм скиду забруднених стічних вод Донецької області склав 943 млн. м³ або 30 % від скиду всіх забруднених вод України.