Фотографія часу використання устаткування
При проведенні даної фотографії робочий час розглядається за відношенням до устаткування, наявності ефективної роботи, простою, холостого ходу і т.д. За даними спостереження і замірів складається зведення результатів спостереження і баланс часу використання устаткування, що є основою. Для розрахунку таких показників:
- коефіцієнт використання робочого часу
де Т - витрати часу ефективної роботи і холостого ходу за даними спостережень;
Т - тривалість зміни
- коефіцієнт ефективної роботи машини :
Т - витрати часу ефективної роботи і холостого ходу за проектованими витратами
- Коефіцієнт холостого ходу машини :
Т - час холостого ходу
Фотографія виробничого процесу
Під фотографією виробничого процесу розуміють метод спостереження, який передбачає одночасне вивчення витрат робочого часу кожного робітника і часу роботи устаткування з фіксацією параметрів роботи устаткування і технологічних режимів. Цим методом доцільно користуватися на таких виробничих дільницях, де встановлене складне устаткування із змінними режимами технологічного процесу і параметрами роботи машини, агрегату, обслуговуванням яких зайнято декілька робітників.
Групова фотографія
Групова фотографія застосовується для завантаженості робітників, які зайняті на індивідуальних, однорідних або різнорідних роботах.
Етапи роботи, методика проведення, обробка і аналіз такі ж, як і при індивідуальній фотографії робочого часу, тільки різниця в тому, що одержують одночасно декілька фактичних балансів робочого часу і при аналізі мають можливість їх зіставляти, і якщо робота однорідна – вивести загальний нормативний баланс робочого часу для нормування.
Бригадна фотографія
Бригадна фотографія робочого часу проводиться на роботах, де робітники об'єднані в бригади за технологічним принципом. Дані спостереження бригадної фотографії використовуються для більш раціональної побудови робочого дня і рівномірного розподілу функцій між членами бригади. При обробці даних спостережень складається фактичний баланс робочого часу, а при аналізі даних балансу складається проектований баланс і розробляються організаційно-технічні заходи для підвищення використання робочого часу.
Бригадна фотографія проводиться з метою встановлення норм чисельності бригади і норм обслуговування.
Самофотографія
Процес самофотографії полягає в тому, що робітники самі протягом зміни фіксують у спеціальних спостережувальних листах всі випадки простою і заходи з їх усунення.
Успіх самофотографії залежить від підготовчої роботи, яка передбачає і своєчасну роздачу робітникам бланків самофотографії, проведення інструктажу про порядок заповнення форм і спосіб фіксації часу, пояснюється завдання з поліпшення використання робочого часу і підвищення продуктивності праці.
У спостережувальному листі вказуються дані про характер простоїв, причини, які викликали простої, час початку і закінчення простою.
Після закінчення самофотографії всі спостережувальні листи збирають, старанно обробляють і групують однорідні види простоїв на різних робочих місцях за причинами виникнення, з метою розробки заходів з їх усунення.
Маршрутна фотографія
Маршрутна фотографія застосовується для вивчення використання робочого часу робітників, які не мають постійного робочого місця (робітники, які зайняті перевезенням меблевих заготовок, матері.> водії тощо). Маршрутна фотографія може проводитися двома способами: способом переміщення спостерігача разом з робітником і способом пікетів (пунктів).
При першому способі процес спостереження і фіксація часу проводиться як індивідуальна фотографія робочого часу і спостерігач заносить у спостережувальний лист час початку і закінчення спостереження, а потім звичайним способом спостереження опрацьовує.
При цьому способі спостерігач може охоплювати тільки одного робітника, з яким він переміщається.
Спосіб пікетів передбачає одночасне спостереження декількома спостерігачами великої кількості робітників, які зайняті виконанням роботи певним маршрутом
Дані спостережень обробляють одночасно за всіма спостережувальними листами, які одержані з кожного пункту. На основі даних обробки визначають середній час простоїв по пікетах, рух від пікету до пікету і тривалість одного трудового рейсу. За цими підсумковими даними можна встановити норму часу на один рейс з розчленуванням його на час в русі і на час простоїв внаслідок навантаження, вивантаження і оформлення документів.
Метод моментних спостережень
Метод моментних спостережень у нормуванні праці застосовується як для вивчення використання робочого часу, так і для вивчення часу використання устаткування. Вивчати можна як один, так і групу об’єктів
При вивченні використання часу устаткування спостерігач фіксує не абсолютні величини часу, а моменти виконання тієї або іншої роботи або простою.
Моментні спостереження здійснюються шляхо обходу дільниць розміщення робочих місць за встановленим маршрутом. Запис моментів спостереження здійснюється за фіксажними пунктами. Фіксажними пунктами називаються такі місця за ходом руху спостерігача, порівнявшись з якими, він повинен встановити і зафіксувати у спостережувальний лист, що виконує на даний момент робітник на устаткуванні, яке вивчається.
Маршрут руху і фіксажні пункти за період спостереження не повинні змінюватися.
До початку спостереження встановлюють ступінь розчленування процесу, що вивчається, на елементи і необхідне число моментів спостереження, від якого залежить точність і достовірність одержаній даних. Ступінь розчленування процесу залежить від мети, що поставлена спостерігачем. Якщо вивчається виробничий процес, тоді його розчленовують на операції і виконання кожної операції фіксують. При вивченні робочого часу весь період спостереження розчленовують на час роботи за категоріями витрат робочого часу (підготовчо-завершальна робота оперативна робота, робота з обслуговування робочого місця і робота, не обумовлена виробничим завданням) та час перерв. Вивчаючи час використання устаткування, процес можна розчленувати на ефективну роботу машини, холостий хід і простої з причин.
Число моментів спостереження або кількість замірів М визначається на основі законів математичної статистики, за формулою:
де К — питома вага витрат робочого часу, які пов'язані з виконанням роботи (коефіцієнт завантаження робітника) або питома вага часу роботи устаткування (коефіцієнт використання устаткування);
Р — допустима величина відносної похибки результатів спостереження (в межах від 3 до 10%).