Тема: Фотографія

План

1 Мета та етапи проведення фотографії робочого часу

2 Індивідуальна фотографія робочого часу

3 Фотографія часу використання устаткування

4 Фотографія виробничого процесу

5 Групова фотографія

6 Бригадна фотографія

7 Самофотографія

8 Маршрутна фотографія

9 метод момент них спостережень

1 Мета та етапи проведення фотографії робочого часу

Для встановлення ступеня використання робочого часу робітника й устаткування проводять різні види фотографій використання робочого часу.

Фотографія робочого часу – спостереження і послідовний запис усіх витрат робочого часу і перерв протягом зміни із зазначенням їх тривалості і послідовності.

Призначення фотографії використання робочого часу – підбір необхідних фактичних даних для встановлення коефіцієнтів використання робочого часу і показників використання устаткування.

Фотографія робочого часу проводиться з метою:

• удосконалення організації праці шляхом усунення втрат і скорочення нераціональних витрат часу;

• встановлення нормативів підготовчо-завершального часу, часу для обслуговування робочого місця і перерв на відпочинок та особисті потреби;

• встановлення раціонального чергування роботи і відпочинку робітника протягом робочого дня;

• вивчення передового досвіду організації робочого часу з метою узагальнення і розповсюдження передових форм організації праці і використання робочого часу;

• удосконалення організації виробництва;

• встановлення норм обслуговування устаткування і нормативів чисельності робітників;

• виявлення причин невиконання норм виробітку (часу) окремими робітниками.

Етапи проведення фотографії робочого часу:

1 Підготовка до спостереження – визначення мети спостереження, ознайомлення спостерігача з робочим місцем – з роботою техніки, технології, організацією виробництва і праці, стан устаткування, зміст трудових операцій тощо. На цьому етапі розробляється основний документ – бланк спостереження.

2 проведення спостереження – протягом робочого часу спостерігачем фіксується все те що відбувається на робочому місці. Методика запису залежить від об’єкта спостереження та виду фотографії робочого часу.

Методи запису спостереження:

• цифровий, за поточним часом;

• графічний у масштабі часу;

• графічно-цифровий.

3 Етап обробки результатів – виконується зведення однойменних витрат часу в сумарну тривалість окремої операції. На основі цих даних складається „Фактичний баланс робочого часу”, який дає уявлення про раціональні витрати часу та його втрати. При виявлених недоліках розробляють заходи для ліквідації втрат робочого часу та зайвих і непродуктивних витрат часу.

4 На етапі аналізу та висновків складається "Нормативний баланс робочого часу" на основі вилучення з фактичного балансу всіх зайвих витрат часу та прямих його втрат. Потім виконується аналіз його поліпшень.

Аналіз результатів спостереження включає:

- встановлення коефіцієнта зайнятості робітника протягом зміни: як відношення суми роботи (Тос) і допоміжної роботи (Тдоп), підготовчо-завершальної роботи (Тпз), обслуговування робочого місця (Тобс) та відпочинку (Твідп) і особистих потреб (Тпотр) до всього робочого часу, як тривалості зміни (Тзм):

Найкращий варіант Кзайн=1, на практиці завжди менший.

З метою виникнення рівня фактичного використання фонду робочого часу за результатами фонду робочого часу розраховують кількість показників, зокрема коефіцієнт використання робочого часу, пов'язаних з видами у технології та організації виробництва і внаслідок порушень трудової дисципліни.

Коефіцієнт використання робочого часу (Кр.ч) розраховується як відношення суми значень елементів затрат нормованого часу до тривалості зміни.

Тпз + Топ + Табс + Тпотр + Твід

Крч * 100%

Тзм

Коефіцієнт оперативної роботи у зміні:

Тос + Тдоп

Коп.р = * 100%

Тзм

Розрахунки коефіцієнта оперативної роботи і продуктивної роботи дозволяють оцінити ефективність використання робочого часу і визначити головні шляхи їх раціоналізації за елементами витрат.

У цьому разі завдання зводяться до збільшення частки оперативної роботи і до оптимізації скорочення підготовче завершального часу та часу обслуговування робочого місця.

Коефіцієнт втрат робочого часу в наслідок організаційно технічних причин: це відношення тривалості простоїв з організаційно-технічних причин до тривалості зміни:

Кп. .тех =

Тзм

Коефіцієнт втрат робочого часу з вини робітника внаслідок порушення трудової дисципліни: це відношення тривалості втрат часу з порушень трудової дисципліни (Тдисц) до тривалості зміни.

Коефіцієнт сумарного втрат часу в зміні:

ПН + Тдисц

Квтрат = -* 100%

Тзм

Завертають аналітичні розрахунки встановленням узагальнюючих показників:

- коефіцієнт ущільнення робочого дня: це відношення суми можливого приросту тривалості оперативної роботи: (проти фактичної) за рахунок впровадження заходів, спрямованих на запобігання простоям, втратам з організаційних технічних причин та з вини працівника, раціоналізація та скорочення допоміжних робіт і втрат часу на обслуговування робочого місця:

де ( ) - сума зекономленого часу Коефіцієнт підвищення продуктивностіпраці:

- за рахунок ліквідації втрат часу з організаційно-технічних причин коефіцієнт зростання продуктивності праці становитиме:

- за рахунок усунення втрат з вини робітника (Тдисц - з порушень трудової дисципліни ) коефіцієнт зростання продуктивності праці становитиме:

- за рахунок усунення всіх втрат часу (Твтрат) коефіцієнт зростання продуктивності праці становитиме:

Таким чином, аналіз дозволяє отримати уявлення про те, як щільно зайнятий робітник протягом зміни.

Нормування допомагає знайти резерви часу дослідити засоби скорочення допоміжних прийомів.