
- •Основні положення теорії алгоритмів та її застосування
- •Введення до теорії алгоритмів
- •Загальні риси алгоритмів
- •Машина Поста
- •Машина т’юринга
- •Основи лямбда-числення та функціонального програмування
- •Теза Черча-т’юринга про алгоритмічну розв’язність задачі
- •Проблема розв’язності (зависання)
- •Алгоритмічно нерозв’язні задачі
- •Проблема відсутності загального методу вирішення задачі
- •Проблема інформаційної невизначеності задачі
- •Проблема логічної нерозв’язності задачі
- •Побудова машини т’юринга для обчислення деяких простих функцій
- •Введення до оцінки складності алгоритмів
- •Визначення порядку складності алгоритму
- •Оптимізація алгоритмів
- •Структури даних в алгоритмічній мові програмування
- •Визначення алгоритмічної мови програмування
- •Базові елементи сучасної мови програмування: типи даних; екземпляри даних; вирази; оператори; функції; класи.
- •Поняття типу даних
- •Прості типи: числові; символьні; логічні.
- •Тип даних рядок
- •Структуровані типи даних: масиви, записи, множини
- •Типи даних за значенням і за посиланням
- •Сумісність типів та перетворення між типами даних
- •Екземпляри даних: змінні, константи
- •Видимість даних
- •Управління ходом виконання та структурування програм в алгоритмічній мові програмування
- •Вирази, операнди та операції
- •Основні операції: арифметичні; логічні; бульові; з використанням рядків
- •Поняття оператора
- •Прості оператори: присвоювання; виклику функції
- •Оператори управління ходом виконання: розгалуження; вибору; цикли; переходу
- •Структурування програм: функції та класи
- •Параметри функцій: вхідні, результуючі.
- •Рекурсивні функції
- •Файли: текстові, бінарні
- •Алгоритми чисельних методів, апроксимації функцій, інтегрування та вирішення рівнянь з одним невідомим
- •Чисельні методи
- •Особливості вирішення задач чисельними методами, точність та коректність рішень
- •Апроксимації функцій: лінійна інтерполяція; інтерполяційний многочлен Ньютона.
- •Чисельне інтегрування: метод трапецій; метод Сімпсона; метод Сімпсона з оцінкою погрішності.
- •Вирішення рівнянь з одним невідомим: метод простих ітерацій; метод Ньютона; метод парабол.
- •Алгоритми вирішення системи лінійних рівнянь, пошуку екстремуму функції
- •Вирішення системи лінійних рівнянь методом Гауса
- •Пошук екстремуму функцій одної змінної: метод золотого перетину; метод парабол.
- •Пошук екстремуму функцій багатьох змінних: метод координатного спуску; метод найскорішого спуску.
- •Алгоритми обробки масивів
- •Визначення масивів
- •Операції над масивами
- •Упорядкування масивів: сортування вибором; сортування вставкою; бульбашкове сортування; сортування методом Шелла; метод швидкого сортування.
- •Вибір методів сортування
- •Пошук в упорядкованих масивах методом половинного поділу, інтерполяційним методом
- •Застосування індексів для пошуку у невпорядкованих даних
- •Алгоритми обробки даних на основі списків та дерев
- •Визначення списку
- •Види списків: незалежні списки, однозв’язані списки; двозв’язані списки; кільцеві списки; упорядковані списки
- •Основні операції над списками: включення елементу до списку; видалення елементу; перехід між елементами; ітератор для списку
- •Упорядкування та пошук в списках
- •Похідні структури даних: черга, стек, дек
- •Визначення дерева
- •Впорядковані дерева
- •Бінарні дерева
- •Основні операції з бінарними деревами: включення елементу; видалення елементу; обхід дерева
- •Балансування дерева
- •Алгоритми обробки текстових даних на основі регулярних виразів
- •Введення до теорії кінцевих автоматів
- •Графічне представлення кінцевих автоматів
- •Використання кінцевого автомату: синтаксичний аналіз.
- •Реалізація синтаксичного аналізу файлу з розділяючими комами
- •Детерміновані та недетерміновані кінцеві автомати
- •Регулярні вирази
- •Форма Бекуса-Наура для запису регулярних виразів
- •Синтаксичний аналіз регулярних виразів
- •Компіляція регулярних виразів
- •Інструменти для спрощення роботи з регулярними виразами
- •Зіставлення рядків з регулярними виразами.
- •Алгоритми систем числення
- •Введення до систем числення
- •Двійкова система числення
- •Шістнадцяткова система числення
- •Системи числення з нетрадиційними основами
- •Перетворення між різними системами числення
- •Арифметика чисел з плаваючою комою
- •Точність операцій з плаваючою комою
- •Арифметика великих чисел
- •Алгоритми криптографії та хешування
- •Значення випадкових чисел у програмуванні
- •Алгоритми генерації рівномірно розподілених псевдовипадкових чисел
- •Перевірка якості випадкових чисел
- •Кодування з виправленням помилок
- •Стиснення даних
- •Стиснення даних зі словником
- •Алгоритм стиснення даних Лемпела-Зіва
- •Введення до криптографії
- •Елементи теорії порівнянь
- •Шифрування за допомогою випадкових чисел
- •Створення таємного ключа по Діффі-Хеллману
- •Система rsa
- •Алгоритми цифрового підпису
- •Введення до хешування
- •Функції хешування
- •Проста функція хешування рядків
- •Функції хешування з використанням рандомізації
- •Вирішення конфліктів за допомогою лінійного зондування
- •Псевдовипадкове зондування
- •Подвійне хешування
Чисельне інтегрування: метод трапецій; метод Сімпсона; метод Сімпсона з оцінкою погрішності.
Інтеграл:
Можна
замінити:
1.
Метод прямокутників: замінюємо графік
функції F(x) горизонтальною лінією,
обчислюємо інтеграл як площу прямокутників
,
де h – крок інтегрування, y0 – значення
функції при x0
Рисунок 4.2 – Чисельне інтегрування методом прямокутників
Рисунок 4.3 – Розрахунок площі прямокутника і трапеції
2.
Метод трапецій: здійснюємо аналогічну
заміну, але прямою, яка проходить через
дві точки (x0, y0) та (x0 + h, y1), обчислюємо
інтеграл як площу трапеції
Метод Сімпсона
Замінюємо графік функції F(x) квадратичною параболою, яка проходить через три точки з координатами (х0,у0), (х0+h,у1), (х0+2h,у2). Розрахункову формулу для обчислення елементу інтегральної суми визначають, виходячи із лінійної інтерполяції:
Рисунок 4.4 – Графічне представлення методу Сімпсона
Загальні функції по методам:
Вирішення рівнянь з одним невідомим: метод простих ітерацій; метод Ньютона; метод парабол.
Існує формула для вирішення квадратного рівняння, рівняння третього ступеня.
Як щодо рівняння четвертого ступеня? П’ятого?
Для вирішення багатьох рівнянь, аналітичне рішення яких є складним, громіздким, або взагалі неможливим, на допомогу приходять чисельні методи.
Метод простих ітерацій.
При вирішенні рівняння методом простих ітерацій використовується запис його у вигляді x = f(x). Задаються початкове значення аргументу x0 та наближення ε. Перше наближення x1 знаходиться із виразу x1 = f(x0), друге – x2 = f(x1) і т.д. У загальному випадку i+1 наближення знаходиться по формулі xi + 1 = f(xi). Зазначена процедура повторюється, доки |f(xi) > ε |. Умова сходимості метода ітерацій: |f'(x)|<1.
Опис алгоритму: доки | f(xi) > ε виконувати xi+1 =f(xi).
Алгоритми вирішення системи лінійних рівнянь, пошуку екстремуму функції
Перелік питань
Вирішення системи лінійних рівнянь методом Гауса.
Пошук екстремуму функцій одної змінної: метод золотого перетину; метод парабол.
Пошуку екстремуму функцій багатьох змінних: метод координатного спуску; метод найскорішого спуску.
Вирішення системи лінійних рівнянь методом Гауса
Представимо систему лінійних рівнянь наступним чином:
Далі, здійснюючи елементарні перетворення, приведемо матрицю до трикутного вигляду:
Далі, починаючи з найнижчого рівняння слід визначати корінь, підставляти його у вище рівняння і т.д. до останнього.
Процес елементарних перетворень здійснюється наступним чином: із другого рівняння віднімається перше, помножене на таке число, щоб зник коефіцієнт при x1. Потім таким же чином віднімемо перше рівняння із третього, четвертого і т.д. Тоді будуть виключені всі коефіцієнти першого стовбця, які знаходяться нижче головної діагоналі. Далі, використовуючи друге рівняння, виключаються коефіцієнти другого стовбця і т.д.
Опис алгоритму
На першому етапі (прямий хід) матрицю приводять до трикутної форми, чи визначають, що система не є сумісною. Робиться це наступним чином: серед елементів першого стовпця обирають ненульовий, переміщують його у крайнє верхнє положення перестановкою рядків і віднімають отриманий після перестановок перший рядок із інших, помножив його на величину, яка дорівнює відношенню першого елемента кожного із цих рядків до першого елемента першого рядку, обнуляючи стовбець під ним. Після того, як вказані перетворення здійснені, перший рядок і перший стовпець подумки викреслюють і продовжують до тих пір, доки не залишиться матриця нульового розміру. Якщо на якійсь з ітерацій серед елементів першого стовпця не знайшовся нульовий, то переходять до наступного.
На другому етапі (зворотній хід) слід виразити рішення системи рівнянь. Процедура починається з останнього рівняння, із якого виражають базисну змінну і підставляють у вище рівняння, піднімаючись таким чином нагору.
Приклад роботи алгоритму
Необхідно вирішити наступну систему лінійних рівнянь:
Обнулимо коефіцієнти біля x у другому та третьому рядках. Для цього помножимо перший рядок на 2/3 та 1 відповідно і складемо з першим рядком:
Аналогічно поступимо із коефіцієнтом при y у третьому рядку (множимо другий рядок на -6 і складаємо з третім):
Таким чином система приведена до трикутного вигляду.
На зворотньому ході вирішемо рівняння, починаючи з нижнього:
z = -1
y = 3
x = 2
Приклад коду
using System;
public class Gaussian
{
public static void Main()
{
int n = 0;
string data;
Console.WriteLine("\n****** Gaussian Eminination ******");
//input # of equations
Console.Write("Input number of euqations:");
data = Console.ReadLine();
n = int.Parse(data);
double[,] a = new double[n, n];
double[] b = new double[n];
double x, sum;
//input matrix coefficients
for (int i = 0; i < n; i++)
for (int j = 0; j < n; j++)
{
Console.Write("Input matrix coefficients a[" + i + "," + j + "]=");
data = Console.ReadLine();
a[i, j] = double.Parse(data);
}
//input right-hand side vector
for (int i = 0; i < n; i++)
{
Console.Write("Input right-hand side vecotr b[" + i + "]=");
data = Console.ReadLine();
b[i] = double.Parse(data);
}
Console.WriteLine("Coefficient matrix:");
printMatrix(a, n);
Console.WriteLine("\nRigh-hand side vector:");
printVector(b, n);
//convert to upper triangular form
for (int k = 0; k < n - 1; k++)
{
try
{
for (int i = k + 1; i < n; i++)
{
x = a[i, k] / a[k, k];
for (int j = k + 1; j < n; j++)
a[i, j] = a[i, j] - a[k, j] * x;
b[i] = b[i] - b[k] * x;
}
}
catch (DivideByZeroException e)
Console.WriteLine(e.Message);
}
/* back substitution */
b[n - 1] = b[n - 1] / a[n - 1, n - 1];
for (int i = n - 2; i >= 0; i--)
{
sum = b[i];
for (int j = i + 1; j < n; j++)
sum = sum - a[i, j] * b[j];
b[i] = sum / a[i, i];
}
Console.WriteLine("Solution:");
printVector(b, n);
} // Main()
public static void printMatrix(double[,] a, int n)
{
for (int i = 0; i < n; i++)
{
for (int j = 0; j < n; j++)
Console.Write(a[i, j].ToString("F4") + "\t");
Console.WriteLine();
}
Console.WriteLine();
}
public static void printVector(double[] b, int n)
{
for (int i = 0; i < n; i++)
Console.Write(b[i].ToString("F4") + "\t");
Console.WriteLine("\n");
}
}