
- •1.Визначте поняття, види основних джерел меп, охар-те їх особливості.
- •2.Визначте поняття принципів меп, атакож дайте хар-ку їх системи і функції.
- •3.Гармонізація зак-ва Укр з мп як важлива умова ефективності меСпівр нашої держави з іншими країнами.
- •4.Дайте загальну хар-ку сучасної між нар валютної системи та її організаційно-правового механізму.
- •5.Дайте порівняльну хар-ку меп та мПривП.
- •6.Дайте порівняльну хар-ку основних принципів мп і принципів меп
- •7.Дайте хар-ку мвВіднос як предмету регулювання мвп.
- •8.Дайте хар-ку між нар договору як джерела меп.
- •9.Дайте хар-ку мео як суб’єкта меп.
- •10.Держава як основний суб’єкт меп.
- •11.Джерела міжнар торгово права: поняття, види і їх загальна хар-ка.
- •12.Договірні і інституційні механізми розв’язання міжнар інвестиційних спорів.
- •13.Еко комісія оон для Європи (єек): мета створ та основні напрями діяльності.
- •14.Екосор в системі мео.
- •15.Європейська валютна система: загальна характеристика, правові основи функціонування і участі в ній.
- •16.Європейське співтовариство в системі міжнародних економічних організацій.
- •18.Загальна хар-ка і сфера застосув Конвенц про догов міжнар купівлі-продажу товарів 1980 р.
- •19.Загальна хар-ка Конвенції 1965 р. Про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами.
- •20.Загальна хар-ка правов забезпеч виконан зобов’язань і засобів розв’яз міжнар ек спорів.
- •21.Загальна хар-ка правового регулювання між нар трансп перевезень
- •24.Зміст принципу незастосування сили чи погрози силою та особл його прояву в меп.
- •25.Значення іноземних інвестицій та їх правове регулюв відповідно до зак-ва Укр.
- •26.Значення та правові засади регулюв зед в Україні.
- •27.Зробіть порівняльний аналіз принципів меп та принципів зовнішньоек діяльності України.
- •28.Конференція оон з торгівлі і розвитку (юнктад) як мео.
- •29.Митна політика і митна справа в Укр: поняття та загальна хар-ка їх закон регулюв.
- •30. Меп як галузь меп.
- •32.Міжнар митне право як складова меп.
- •33.Міжнар торгов право – складова част меп.
- •34.Міжнар трансп право: загальна хар-ка.
- •36. Мвф в системі міжнар ек орг-цій.
- •37.Міжн-прав-й звичай як джерело меп.
- •39.МеОрг з торгівлі окрем вид тов та їх місце в системі джерел меп.
- •40.Міжнар ек орг на пострад-му просторі: загальна хар-ка, участь Укр.
- •44.Міжнар-правов мех.-м регулюв співр-ва у галузі наук і техн.
- •46.Місце і роль снд в системі мео.
- •47.Заг пробл гарм-ії зак-ва у. З меп.
- •48.Осн види догов, які уклад-ся в сфері мев.
- •49. Основні концепт-ні підходи міжнар-прав рег-ня діяльн тнк
- •50. Основні аргументи що визначають переваги вступу до сот.
- •51.Націон інтереси Ук. У мев та правові засоби їх забезпеч.
- •52. Необх-сть гармон-ції зак-ва Ук. З меп.
- •58.Основні (загальні) принц меп: понят, джер і перелік
- •59. Види меДогов, їх хар-ка.
- •60. Види міжн ек співр-ва в рамках мо та їх заг хар-ка
- •61. Основні етапи і зміст порядку укладення міжнар договорів Укр.
- •62. Осн полож зу “Про міжнар комерц арбітр”.
- •64.Особл і світовий досвід регулюв діяльн тнк на рег рівні.
- •65.Особл.І міжнар. Інвест. Спорів, правові підстави і порядок їх виріш.
- •67. Особл.І правового регулюв. Міжнар. Морських перевезень
- •68. Особл. Правового регулюв. Міжнар. Співроб. В галузі науки і техн.
- •69. Особл. Прав регулюв міжнар. Співроб. У галузі с/г в сучасних умовах.
- •70.Особл. Правового регулюв. Співроб. Держав в сфері міжнар. Інвестицій.
- •71.Особлив. Правового режиму іноз. Інвестицій на території у.
- •76.Охарактеризуйте основні концепції меп
- •77. Охарактеризуйте правову і загальнонаукову природу існуючих концепцій меп
- •79. Переваги багатостор. Ек. Співроб. І його інституц. Форми
- •80.Поняття і осн. Правові форми співроб. Держав в сфері міжнар. Кредитних відносин.
- •81.Поняття і особл. Предмету правового регулювання між нар. Валют.Права.
- •82. Поняття і х-ка предмету регулюв. Меп.
- •83.Поняття імунітету держ і його прояв в мев.
- •85. Понят та види джерел меп, їх загальна х-ка.
- •86.Поняття та джер ммп.
- •87 Поняття та джер. Міжнар. Трансп. Права.
- •88. Поняття та сис-ма меп
- •89. Понят., зміст і види міжн. Кредит. Угод.
- •90 Поняття, основні джерела і суб’єкти мвп.
- •92. Порівняйте зміст і практику застосув принц найб сприяння і надання нац режиму в мт
- •93. Порівняйте поняття «зед» та «мев?
- •94. Порядок вступу до сот.
- •95. Порядок уклад догов між нар куп-прод товару.
- •96. Порядок уклад зовнішн дог за зак-вом Укр.
- •97. Порядок укладання міжнар ек-х та зовн-х договорів за зак-вом Укр.
- •98. Правове забезпеч виконан між нар ек догов.
- •99. Правове закріпл і зміст принц невід’ємн сувер держав над їх прир рес.
- •100. Правове закріпл і зміст принц свободи вибору форми організації зовн-ек зв’язків.
- •101.Правове закріплення і зміст принц юр рівності і недоп-ті ек дискрим держав.
- •102. Правове регулюв між нар авто перевезень.
- •103. Правове регулюв міжнар залізн перевез.
- •104. Правове рег міжнар мор перевез.
- •105. Правове регул міжнар повітр перевез.
- •106. Правове регул міжнар річк перевезень.
- •107. Прав регулюв питань вступу і членства в сот.
- •108. Правовий статус Міжнар комерц арбітр суду, як засобу виріш спорів в сфері мев.
- •109. Правовий статус Морської арбітражної комісії при тпп Укр
- •110. Правові основи забезпеч виконання зобов’язань за меДог.
- •111. Правові питання участі єс в системі сучасн мев.
- •112. Принцип взаємної вигоди: нормативне закріплення та застосув в ек віднос між держ.
- •113. Принц найб сприян, реалізація в практиці мев.
- •114. Принцип національного режиму, його сутність і значення в сучасних мев.
- •115. Принцип роздільної майнової відповідальності між державою і її юр особами: нормативне закріплення та зміст.
- •116. Принц свободи вибору форми організації зовнішньоек зв’язків: його зміст, нормат закріпл і реалізація на нац рівні.
- •117. Принц сувер рівності держав та його закріпл в міжнар-правових документах.
- •118. Принципи зовнішньоек діяльності за зак-вом Укр.
- •119. Природа і особливості реалізації правосуб’єктності держави в меп.
- •120. Проблеми правового регулюв участі тнк в системі сучасних мев: їх природа, зміст і можливі шляхи вирішення.
- •121.Ратифікація міжнар договорів за зак-вом Укр: поняття, процедура і юр знач.
- •123.Режим і принц мт та їх правове рег-ння.
- •124.Рішення мо, як джерела меп.
- •125.Розк-те зміст поняття «між нар
- •126.Розкрийте зміст поняття «міжнар правосуб’єктність» щодо суверен держ.
- •127.Роль і знач Віденської Конвенції про право мДог 1969 в регулюванні порядку уклад меДог.
- •129.Система держ органів Укр, які здійснюють функції у сфері меСпівр і закон закріплення їх повноваж.
- •130.Система меп: поняття і загальна хар-ка складових елементів.
- •131.Спеціалізовані установи системи оон в системі мео.
- •132.Спец принципи меп: поняття, джерела і перелік.
- •133.Способи виріш спорів, що випливають з меДог, і їх загальна хар-ка.
- •134.Сутність Державної програми заохочення іноз інвестиц в Укр.
- •135.Сутність мев, їх зміст та значення.
- •136.Сутність та знач принц найб сприяння в мт.
- •137.Сутність, ознаки та загальна хар-ка держави як суб’єкта меп.
- •138.У чому полягає принципова різниця між гатТі сот
- •139.У яких основних джерелах закріплюються принц і норми мТрП: загальна хар-ка.
- •140.Укладення міжнар ек договорів за зак-вом Укр.
- •141.Україна на шляху до сот: охар-те особливості сучасного етапу.
- •142.Україна як суб’єкт меп.
- •143.Форми участі держав у мев.
- •147.Цілі і завдання митн політики держав і її вплив на розвиток мев.
- •148.Що мають спільного і в чому полягає відмінність заг і спец принц меп?
- •149.Яким чином і чому членство України в єс передбачає умову попереднього вступу до сот?
- •150.Які документи мр можна віднести до джерел меп і за якими ознаками.
95. Порядок уклад догов між нар куп-прод товару.
Конвенція ООН про договори між нар купівлі-продажу товарів визначає порядок їх укладення. Відповідно до цієї Конвенції пропозиція про укладення договору, яка адресована одному або кільком особам, є офертою. У ній вказується товар, його кількість і ціна. Оферта набирає чинності, коли вона отримана адресатом. Доки договір не укладений, оферта може бути відкликана оферентом, але за умови, якщо повідомлення про її відклик буде отримано адресатом оферти до відправки акцепту. Проте оферта не може бути відкликана у деяких випадках, коли, наприклад, в оферті вказується через встановлення певного строку для акцепту або іншим способом, що вона не може бути відкликана. Оферта, яку неможливо відкликати, втрачає свою силу після отримання оферентом повідомлення про її відхилення. Заява або інша поведінка адресата оферти, що свідчить про згоду з офертою, є акцептом. Слід підкреслити, що мовчання або бездіяльність з боку акцептанта не слід розглядати як акцепт, його згоду. Акцепт оферти набуває чинності в момент його отримання оферентом. Акцепт не має сили, коли оферент не дістав згоди у встановлений ним строк, а якщо строк не встановлено, то в розумний строк, беручи при цьому до уваги обставини угоди, швидкість засобів зв'язку. Усна оферта може бути акцептована негайно, якщо із обставин не випливає інше. Якщо на оферту прийшла відповідь з доповненнями, обмеженнями або змінами, то її слід розглядати як пропозицію зустрічної оферти. Проте відповідь на оферту, яка має розглядатись як акцепт, але містить додаткові або відмітні умови, що суттєво не змінюють умов оферти, є акцептом, якщо оферент без затримки не заперечить усно проти цих розбіжностей або не надішле повідомлення про це. Якщо він цього не зробить, то умовами договору будуть умови оферти зі змінами, які викладені в акцепті. Додаткові умови щодо ціни, платежів, якості і кількості товарів, місця і строків поставки, обсягу відповідальності однієї" зі сторін перед іншою або розгляду спорів є такими, які суттєво змінюють умови оферти. Слід звернути увагу на те, що перебіг строку для акцепта, встановленого оферентом у телеграмі або листі, розпочинається з моменту подання телеграми для відправки або з дати, яка вказана в листі, або, якщо така дата не вказана, з дати, що зазначена на конверті. Перебіг строку для акцепта, встановленого оферентом по телефону, телетайпу або за допомогою інших засобів швидкого зв'язку, розпочинається з моменту отримання оферти її адресатом. Акцепт може бути скасований, якщо повідомлення про скасування одержано оферентом раніше того моменту або в той момент, коли акцепт повинен був би набути чинності. Договір вважається укладеним у момент, коли акцепт оферти набирає чинності.
96. Порядок уклад зовнішн дог за зак-вом Укр.
Зовнішньоек договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоек діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановл, зміну або припин їх взаємних прав та обов'язків у зовн-ек діяльності.
Уклад зовн-ек договору Укр - дії щодо підготовки тексту міжнародного договору, його прийняття, встановлення його автентичності, підписання міжнародного договору та надання згоди на його обов'язковість для України.
Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоек договору, мають бути здатними до укладання договору відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору. Зовнішньоек договір складається відповідно до ЗУ Про ЗЕД 1991, ЗУ про між нар догов Укр. 2004р. та інших законів України з урахуванням міжнар договорів Укр. Суб'єкти зовнішньоек діяльності при складанні тексту зовнішньоек договору мають право використовувати відомі міжнар звичаї, рекомендації між нар органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України. Зовнішньоекдоговір укладається суб'єктом зовнішньоек діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнаро догов Укр чи законом. Повноваж представника на укладення зовнішньоеко договору може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоек діяльності суб'єктом зовнішньоек діяльності Укр, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоек діяльності. Для підписання зовнішньоек договору суб'єкту зовнішньоек діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України. Суб'єкти зовнішньоек діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоек договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Зовнішньоек договір може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів Укр або міжнаро договорів Укр.