Загальні методичні вказівки до практичних занять

Основні рекомендації для студентів, які вивчають курс “Економічне обґрунтування управлінських рішень” у процесі постановки і розв’язання завдань зводиться до наступних основних положень.

Необхідно пам’ятати, що діяльність економіста – це не сума виконання правил поведінки і математичних розрахунків (хоча і ті, й інші дуже корисні), але, насамперед, це мистецтво, що вимагає творчого підходу у вирішенні кожного питання. Тому творчість, фантазія і входження в роль керівника допоможе студенту в розв'язанні поставлених завдань, однак це повинно виглядати правдоподібним і практично обґрунтованим.

Практичне заняття №1

Тема 3. База й основні компоненти підготовки до розробки рішень

Тема заняття: Обгрунування й оцінка варіантів рішення

Мета заняття: Закріплення теоретичних знань і формування практичних навичок щодо обґрунтування й оцінки варіантів рішення.

Завдання:

1. Здійснити вибір оптимального рішення на основі оцінки порівняння переваг окремих варіантів.

2. Прийняти рішення про інвестування коштів у проекти на основі різних варіантів розподілу коштів.

Методичні вказівки і приклад виконання практичного заняття.

Завдання 1. Припустимо, що при вирішенні завдань можна одержати чотири результати оцінок ПРО₁, ПРО₂, ПРО₃, ПРО₄, що можуть оцінюватися в єдиних показниках. Розподілимо їх за ступенем важливості. Нехай найбільш важливим буде результат ПРО₁: що випливає з пріоритету — ПРО₂, потім — ПРО₃ і, нарешті, ПРО₄.

Привласнимо умовне значення 1,0 найбільш важливому результату, а інші попередньо оцінимо за ступенем важливості (у числах стосовно нього).

Наприклад, результат ПРО₂ оцінимо в 0,8, ПРО₃ — 0,5, ПРО₄ — 0,3. Позначимо ці величини символами V₁, V₂, V₃, V₄. Далі для перевірки прийнятих нами оцінок варто провести порівняння важливості результату ПРО₁ із сумою результатів ПРО₂, ПРО₃ і ПРО₄. Припустимо, керівник вважає, що результат ПРО₁, більш важливий, ніж сума інших трьох, тоді значення оцінки V₁ необхідно уточнити для того, щоб була дотримана умова V₁ > V₂ + V₃ + V₄. Права сторона приведеної нерівності складе: 0,8 + 0,5 + 0,3 = 1,6.

Припустимо, що важливість результату ПРО₁, при величині суми 1,6 приймається рівною 2. Інші оцінки поки залишаються без змін. У цьому випадку нерівність буде виглядати так: 2 > 0,8 + 0,5 + 0,3.

Потім варто зіставити за ступенем важливості результат ПРО₂ із сумою результатів ПРО₃ і ПРО₄. Нехай буде прийнято, що сумарний результат ПРО₃ і ПРО₄ більш важливий, ніж результат ПРО₂. Тоді необхідно ще раз змінити первісні оцінки, наприклад, прийняти V₂ = 0,7, V₃ = 0,5 і V₄ = 0,3.

Для зручності користування прийнятими оцінками при виборі варіантів рішень рекомендується «нормувати» отримані оцінки. Для цього:

а) визначимо суму прийнятих оцінок:

V₁ + V₂+V₃ + V₄= 3,5;

б) розділимо кожну з оцінок на їхню суму, в результаті одержимо:

V₁ = 0,57; V₂ = 0,20; V₃ = 0,14; V₄ = 0,09.

Їхня сума дорівнює одиниці.

Завдання 2. Нехай маємо дві можливості інвестицій. У кожний варіант можуть бути інвестовані різні суми грошей. Кожна гривня, інвестована в перший проект, дає приведену до сучасного моменту суму в 1,2 грн., а кожна гривня, інвестована в другий проект, дає 1 грн., приведену до сучасного моменту часу. Загальний наявний капітал для інвестицій становить 100 млн. грн. У проект 1 може бути інвестовано не більше 80 млн. грн., а в проект 2 - не більше 60 млн. грн. Потрібно знайти таке співвідношення інвестицій, яке забезпечує максимальне значення чистої приведеної до сучасного моменту вартості (Но). Математично задача формулюється так: маємо цільову функцію:

Графічне розв'язання задачі зображене на рисунку 5.39.

Рисунок 5.39. Графічне розв'язання прикладу 5.11

Як видно з рисунка, оптимальний розв'язок знаходиться в точці С, що відповідає інвестиціям у проект 1 в розмірі 80 млн. грн., а в проект 2 - 20 млн. грн. При цьому забезпечується максимально можлива сума приведених до сучасного моменту позитивних грошових потоків (H0 = 116 млн. грн.).