Тема 4. Кирило – Мефодіївське товариство (2 години) План

1. Створення і склад товариства.

2. Програмні документи і практична діяльність членів товариства.

3. Розгром товариства і його історичне значення.

4. Тарас Шевченко в українському національному русі.

Методичні рекомендації до теми

Розглядаючи тему, треба, перш за все визначити причини й засади створення кирило – мефодіївського товариства, проаналізувати його склад, основні документи, наукову, публіцистичну, організаційну діяльність тощо. В 1830-1840-х рр. на суспільну арену вступило нове покоління українських діячів, які стали на чолі процесу вичленування української культурної ідентичності з загальноросійського потоку. Центральними фігурами цієї генерації були Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко, які разом з Миколою Гулаком, Василем Білозерським та ін. (всього 12 чол.) становили ядро конспіративної організації – Кирило – Мефодіївського братства. Особливої уваги заслуговує розгляд питання формування ідеології братчиків – вихідців з різних соціальних верств суспільства. При цьому необхідно з акцентувати увагу на тому, що ідеологія братства була синтезом ідеї трьох рухів – українського автономістичного, польського демократичного і російського декабристського в Україні. Їх погляди знайшли відображення в програмовому документі – “Книзі буття українського народу”, де були поєднані християнська і національна ідеї, що перекликалось із творами польських інтелектуалів, зокрема Адама Міцкевича.

Спираючись на останні історіографічні дослідження, дати сучасні оцінки щодо розбіжностей в поглядах братчиків, їх кількісний склад, характер та масштаби діяльності, ступінь покарання членів товариства, об’єктивно порівнюючи з наслідками декабристського руху. Значення Кирило – Мефодіївського братства слід розглянути в загальноєвропейському контексті і в контексті Російської імперії.

Окремо необхідно зупинитись на постатті Т.Г.Шевченка в українському національно – визвольному русі. Довести, що ідеалом Кобзаря була незалежна гетьманська держава, а провідною її силою – козацтво.

Література

1. Кирило-Мефодіївське товариство. Збірка документів. – К., 1990. – ТТ. 1-3.

2. Спогади про Т.Шевченка. – К., 1982.

3. Шевченко Т.Г. Документи та матеріали біографії. (1814-1861). – К., 1975.

4. Антонович М. Національно-політичні наслідки повстання Кирило-Мефодіївського братства //Генеза. Філософія. Історія культура. – 1995. - № 3.

5. Воспоминания о Тарасе Шевченко. – К., 1988.

6. Зайончковський П. Кирило-Мефодіївське братство. – М., 1956.

7. Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. – К., 1994.

8. Історія Української РСР. – Т.3. – К., 1978. – С.124-129.

9. Костомаров М. “Закон божий” (Книга буття українського народу). –

К., 1990.

10. Куліш П. Твори у 2-х томах. – Т.2. – К., 1989.

11. Марахов Г.И. С верой в будущее. Революционный демократ Н.И.Гулак. – 1989.

12. Сергієнко Г.Я. Шевченко і Кирило-Мефодіївське товариство. К., 1983.

13. Його ж. Суспільно-політичний рух на Україні після повстання декабристіва (1826-1850). – К., 1971.