2.2.1. Зачарування: Це мав би бути ангел

Один з найбільш поширених елементів «духовності» Нью-Ейдж – захоплення незвичайними явищами, зокрема, пов’язаними з паранормальними істотами. Люди, які є «медіумами» вважають, що їхню особу перейняв хтось інший під час трансу (явище Нью-Ейджу, яке  називають channeling (напрямок), в часі якого медіум може втратити контроль над своїм тілом і здібностями. Деякі люди, які були свідками цих подій, охоче визнають, що ці явища справді стосуються духовного світу, але вони не є від Бога, незважаючи на мову любові та світла, яку майже завжди використовують ... Правдоподібно більш правильно було б називати це сучасною формою спіритуалізму, а не духовності в стислому значенні слова. Друзями та порадниками з духовного світу є також ангели (які стали головними постатями нової індустрії книг і живопису). Ті, хто згадує ангелів у Нью-Ейдж, роблять це несистематично; справді, відмінності в цій сфері часом називають марними, якщо вони занадто точні, бо «є багато рівнів керівництва, організації, енергії та істот у кожній октаві світу ... Вони всі там, щоб могти їх вибрати залежно від ваших механізмів притягання-відштовхування» [22]. Ці духовні істоти часто викликають для «нерелігійних» цілей, наприклад, як допомогу для релаксації, яка спрямована на поліпшення процесу прийняття рішень і контролю над своїм життям і кар'єрою. Поєднання з деякими духами, якого вчаться за допомогою конкретних людей, є іншим досвідом в сфері Нью-Ейдж, який приписують собі люди, що називають себе «містиками». Деякі духи природи описуються як потужні енергії, що існують в світі природи, а також у «внутрішній площині», тобто ті, які доступні за допомогою ритуалів, наркотиків та інших методів для досягнення змінених станів свідомості. Звичайно – принаймні в теорії, Нью-Ейдж часто не визнає духовного вищого авторитету, а особистий внутрішній досвід.

2.2.2. Гармонія і порозуміння: добрі вібрації

Такі різні явища, як Фіндхорнський сад і фен-шуй [23], представляють різні способи, що ілюструють як важливо бути в гармонії з природою і космосом. У Нью-Ейдж немає різниці між добром і злом. Діяльність людини є плодом ілюмінації або ігноранції. Отже, не можна нікого засуджувати і прощення ніхто не потребує. Віра в існування зла може викликати тільки негатив і страх. Відповіддю на цю негативність є любов. Але це не любов, яка виражається у справах – це швидше питання стану розуму. Любов є енергією, що вібрує на високих частотах, а секретом щастя, здоров'я і успіху є здатність увійти в гармонію, знайти своє місце у великому ланцюзі буття. Терапевти і вчителі, пов'язані з Нью-Ейдж, стверджують, що можуть запропонувати ключ до знаходження зв'язку між усіма елементами Всесвіту, так що люди можуть модулювати тон свого життя і бути в повній гармонії один з одним і всім, що їх оточує, хоча існує різнорідність теоретичних контекстів [24].

2.2.3. Здоров’я: золоте життя

Сучасна традиційна медицина (алопатична)  має схильність обмежувати себе до лікування окремих, ізольованих хвороб, і не може подивитись на ширшу картину людського здоров’я, що викликає зрозумілий зріст незадоволення. Альтернативна медицина отримала шалену популярність, оскільки стверджує, що вона дивиться на всю людину і зосереджується швидше на оздоровленні, ніж лікуванні. Цілісна медицина, як відомо, концентрується на ролі, яку для фізичного здоров’я відіграє розум. Вважається, що зв’язок між духовним і фізичним аспектами особи проявляється в імунній системі чи індійській системі чакр. З точки зору Нью-Ейджу, хвороба чи терпіння походять від діяльності, що суперечить природі; якщо людина живе в гармонії з природою, то може сподіватися на набагато здоровіше життя і навіть матеріальний добробут. На думку деяких цілителів Нью-Ейджу, насправді для нас смерть не є неуникною. Розвиваючи свій людський потенціал, ми входимо в контакт з нашою внутрішньою божественністю і з тими частинами нашого «я», які були відчужені чи пригнічені. Це проявляється перш за все у станах зміненої свідомості (англ. Altered States of Consciousness — ASCs), які спричиняються або вживанням наркотиків, або завдяки різним технікам розширення свідомості, особливо у контексті «трансперсональної психології». Шаман часто сприймається як спеціаліст у сфері станів зміненої свідомості і як хтось, хто може стати посередником між трансперсональною сферою духів і богів та світом людей.

Існує велика різноманітність підходів до пропагування цілісної медицини. Деякі з них походять з античних культурних традицій, релігійних чи езотеричних, інші пов’язані з психологічними теоріями, розвинутими у Есалені у 1960-70-их роках. Пропозиція, пов’язана з Нью-Ейдж, покриває широкий спектр практик, наприклад: акупунктура, біологічний зворотній зв’язок, хіропрактика, кінезіологія, гомеопатія, іридологія, масаж і різні види «праці з тілом» (типу оргономія, метод Фельденкрайза, рефлексологія, рольфінг, полярний масаж, терапевтичний дотик і т.д.), медитація і візуалізація, живильна терапія, лікування психіки, різні види трав’яної медицини, лікування кристалами, металами, музикою чи кольорами, реінкарнаційна терапія і, на кінець, програми дванадцяти кроків і групи самодопомоги [25]. При цьому наголошується, що джерело оздоровлення є у нас самих і є чимось, чого ми можемо досягнути, коли входимо в контакт з нашою внутрішньою енергією чи космічними енергіями.

В зв’язку з тим, що здоров’я включає продовження життя, Нью-Ейдж пропонує східну формулу в західних умовах. На початку реінкарнація була частиною індуїстичної ідеї циклічності, що базувалася на атмані чи божественному ядрі особистості (пізніша концепція джива), яке переходило з тіла в тіло у циклі терпіння (самсара), визначеного законами карми і пов’язаного  із поведінкою у попередніх життях. Надія полягала у можливості бути народженим у кращому стані чи в остаточному визволенні від необхідності народжуватись знову. ¬Те, чим відрізняються більшість буддистських традицій, є переконання, що те, що блукає від тіла до тіла не є душею, а континуумом свідомості. Теперішнє життя є закорінене в потенційно безкінечному космічному процесі, до якого входять навіть боги. На Заході, від часів Лессінга, реінкарнацію розуміли набагато оптимістичніше, як процес навчання і досягнення щоразу більшої повноти. Спіритуалізм, теософія, антропософія і Нью-Ейдж розглядають реінкарнацію як участь у космічній еволюції. Цей постхристиянський підхід до есхатології вважається відповіддю на нерозв’язані питання теодицеї і відкидає поняття пекла. Коли душа відділяється від тіла, особа може подивитись на все своє життя до цієї миті, а коли душа об’єднується з новим тілом, то бачить попередній перегляд наступної фази життя. Люди мають доступ до попередніх життів через сни і техніки медитації [26].