6.2. Практичні кроки

Перш за все, важливо ще раз підкреслити, що не всі і не все, що з'являється в широкому розмаху  Нью-Ейдж, в рівній мірі пов'язано з теоретичними основами цього руху. Так само, як і сама назва  часто неправильно застосовується або поширюється на явища, які можна класифікувати по-іншому. Терміном Нью-Ейдж навіть зловживають, щоб демонізувати людей і практики. Важливим є  бачити, в чому явища, котрі пов'язані з цим рухом, а деколи і не надто тісно, відображають або   заперечують християнське баченням Бога, людини і світу. Само по собі використання терміну Нью-Ейдж мало що означає. Важливим є ставлення людини, групи, практики чи об'єкту, до християнських принципів.

• Католицька Церква має немало власних ефективних середників,  які  могли б краще використовуватись. Існує, наприклад, велика кількість душпастирських центрів, культурних центрів і центрів духовності. Було б непогано, якби вони також  в креативний спосіб, наприклад, шляхом створення форумів для обговорення та вивчення, долучалися до  вирішення проблем з замішанням (плутаниною) пов'язаною з релігійністю Нью-Ейдж. Нажаль, ми повинні визнати, що дуже часто католицькі центри духовності активно беруть участь у поширенні релігійності Нью-Ейдж в Церкві. Це, звичайно, необхідно виправити, не лише для того, щоб зупинити поширення плутанини і помилок, але також для того, щоб ці центри могли ефективно поширювати правдиву  християнську духовність. Католицькі культурні центри, загалом,  не є лише освітніми закладами, але місцем щирого діалогу [92]. Деякі з цих установ відповідають усім цим потребам. Вони є цінними джерелами, якими необхідно ділитися з менш забезпеченими регіонами..

• Існує досить велика кількість груп, пов'язаних з Нью-Ейдж, яка з радістю прийме кожну  можливість поділитися з іншими своєю філософією і справами. До кожної зустрічі з такими групами  слід ставитися з обережністю, і завжди підключати до дебатів осіб, які здатні пояснити основи католицької віри і духовності, а також з критичної точки зору пролити світло на ідеологію і практику Нью-Ейдж. Вкрай важливо перевірити повноваження людей, груп та установ, які  стверджують, що вони можуть запропонувати рекомендації та інформацію стосовно New Age. Мали місце випадки коли те, що починалося як неупереджений "пошук" перетворювалося на активне просування або апологію «альтернативних релігій». Деякі міжнародні організації активно реалізують кампанії, які просувать повагу до "різноманітності релігії" і домагаються релігійного статусу для деяких сумнівних організацій. Складовою частиною ідеології Нью-Ейдж є перехід в епоху, коли обмежений характер кожної окремої релігії поступається універсальності нової релігії і духовності. З іншого боку, істинний діалог завжди поважає різноманітність, і ніколи не буде намагатися знищити відмінності шляхом поєднання всіх релігійних традицій.

• Деякі місцеві групи Нью-Ейдж говорять про свої зустрічі як про "молитовні групи". Люди, яких  запрошено на такі зустрічі, повинні шукати ознаки правдивої християнської духовності та з підозрою відноситись до будь-яких церемоній посвячення. Трапляється, що такі групи,  використовуючи відсутність богословської або духовної формації людини, поступово затягують її в щось, що насправді може бути однією з форм фальшивого культу. Християнин має бути обізнаний  з правдивим предметом та змістом молитви – в Дусі Святому, через Ісуса Христа, до Бога Отця – щоб вміти правильно оцінити наміри «молитовної групи». Християнську молитву і Бога Ісуса Христа, тоді буде легко розпізнати [93]. Багато хто вважає, що немає нічого поганого в «запозиченні» мудрості Сходу, але приклад трансцендентальної медитації (ТМ) повиннен навчити  християн обережності перед неусвідомленим заангажуванням в іншу релігію (в даному випадку індуїзм), незважаючи на те, що прихильники ТМ говорять про її релігійну нейтральність. Проблема полягає не в тому як медитувати, але в предметі і змісті подібних вправ, які чітко окреслюють, чи   відносяться вони до Бога об’явленого через Ісуса Христа, чи до інших одкровень, чи просто до  прихованих глибин свого "я".

• Слід також приділяти належне визнання християнським групам, які просувають турботу про Землю як Божу справу. Питання пошани до створіння є тим, на яке можна шукати творчі підходи в католицьких школах. Велика ж частина того, що пропонується більш радикальними членами  екологічного руху, важко примирити з католицькою вірою. Турбота про довкілля, загалом, є відповідним знаком турботи про те, що Бог нам дав, можливо, навіть необхідним знаком християнського управління створінням, але «радикальна екологія» часто грунтується на пантеїстичних, а іноді і гностичних принципах [94].

• Початок третього тисячоліття пропонує слушний момент для євангелізації. Уми і серця людей вже надзвичайно відкриті на достовірну інформацію про християнське розуміння часу і історії спасіння. Акцептування того, чого не вистачає в інших підходах, не повинно бути пріоритетним завданням. Набагато важливішим є невпинне відродження джерела нашої віри, щоб ми могли  запропонувати гарне, здорове уявлення про християнське послання. Ми можемо пишатися тим, що нам з довірою було доручено, ми повинні протистояти тиску з боку домінуючої культури, яка підштовхує нас приховувати ці скарби (Мт. 25,24-30). Одним з найкорисніших інструментів є Катехизм Католицької Церкви. Існує також величезна спадщина шляхів до святості в житті християн: чоловіків і жінок минулого і сьогодення. Багато роботи також буде там, де багаті символи християнства, його художні, естетичні й музичні традиції невідомі або забуті; це є завданням і для самих християн, і зрештою, також і для кожного, хто шукає досвіду або більшої обізнаності про присутність Бога. Діалог між християнами і людьми, затягнутими в Нью-Ейдж, буде успішнішим, якщо буде більше уваги приділяти емоціям і символам. Якщо нашим завданням є пізнати, любити і служити Ісусу Христу, то першочергове значення має добре знання Святого Письма. Але, перш за все, необхідно прийти на зустріч з Господом Ісусом в молитві і Таїнствах, які  стануть саме тими моментами, коли наше повсякденне життя буде освячуватись, і в найправдивіший спосіб зреалізується сенс цілого християнського послання.

• Можливо, найпростішим, найочевиднішим і найактуальнішим засобом, який необхідно  застосувати, і який також може виявитися найефективнішим, є максимальне використання  багатства християнської духовної спадщини. Великі монаші чини мають сильні традиції медитації і духовності, які могли б бути більш доступними за допомогою спеціальних курсів, під час яких їхні будинки могли б прийняти правдивих шукачів істини. Дещо вже робиться, але потреби набагато більші. Допомагати людям в їх духовному пошуку, пропонуючи їм перевірені методи і досвід правдивої молитви може відкрити до діалогу тих, хто хоче розкрити багатство християнської традиції, і, ймовірно, прояснити багато чого на тему Нью-Ейдж.

В переконливих і яскравих образах, один з представників Нью-Ейдж прирівнює традиційні релігії  з катедрами, а Нью-Ейдж з всесвітнім ярмарком. Нью-Ейдж розглядається як запрошення для  християн принести послання катедр на ярмарок, що охопив весь світ. Цей образ пропонує християнам позитивний виклик, тому що завжди актуальним є принести послання катедр людям на ярмарку. Християнам не потрібно, і це навіть не припустимо, чекати на запрошення, щоб нести послання Доброї Новини Ісуса Христа тим, хто шукає відповіді на свої питання, чекає на духовну їжу, на ковток води живої. Слідуючи за запропонованим образом, християни повинні вийти з катедр, підживлені Словом і Таїнством,щоб втілити Євангеліє в кожному аспекті повсякденного життя - "Ідіть! Ось жертва сповнена ". В Апостольському посланні Novo Millennio Ineunte Папа звертає увагу на великий інтерес до духовності в світському світі, і на те, як привабливо відповідають на цю потребу інші релігії. Він продовжує свою думку, ставлячи християн перед викликом: «Але ми, хто отримав благодать віри в Христа, який об’являє Отця і є Спасителем світу, ми зобов'язані показати усю глибину відносини з Христом» (№ 33). Для покупців на всесвітньому ярмарку  релігійних пропозицій, привабливість християнства буде відчуватися в першу чергу в свідченні членів церкви, в їхній довірі, мирі, довготерпеливості і радості,  в їх конкретній любові до ближнього, які є плодом їх віри, що живиться автентичною особистою молитвою.