Висновки та пропозиції

Рибкомбінат розташований у зоні Степу України. Природна рибопродуктивність для заданої зони є високою і складає 220 -240кг/га.

Виконання даної курсової роботи дало змогу зрозуміти, що технологія заводського методу відтворення коропових та форелевих риб не задовільняє сучасні вимоги рибництва і має багато недоліків: застаріле обладнання, не проводять реконструкцію інкубаційних цехів, не проводять селекційно-племінної роботи для покращення рибопосадкового матеріалу, недостатньо кваліфікованих рибоводів. В нашому інкубцеху вирощено 33,5 млн. личинок коропа, 36,5 млн. личинок рослиноїдних риб, 4,2 млн. личинок форелі.

Малі водосховища, як об’єкти рибогосподарської експлуатації є якісно новими типами водойм, освоєння яких є одним із перспективних напрямків сучасної пасовищної аквакультури. У завданні запропоноване мале водосховище ІІ класу, тобто, воно може бути використане в рибництві. Вище згадані водосховища характеризуються доброю підготовкою ложа, тому можна застосовувати активні знаряддя лову (неводи на 75% площі і більше). Дослідження показують, що в таких водоймах біомаса фітопланктону становить 17,9 - 33,5 г/м³, розвиток зоопланктону становить 1,5 - 3,0 г/м³, зообентос у ряді випадків взагалі відсутній, або дуже бідний, що пов’язано з використанням бентосу для живлення бентофагами і вильотом комах в першу чергу комарів та інших. У таких малих водосховищах рибопродуктивність створюється за рахунок вселення рослиноїдних видів риб. Так, вселення білого товстолобика дає приріст маси 400-800кг/га, строкатого товстолобика - 80-200кг/га. Запропоноване мале водосховище має площу 250га, пропонується вирощувати полікультуру, план виробництва товарної риби становить 125т. Виходячи з таких вихідних даних запропонований наступний склад полі культури: короп - 5%, білий товстолобик - 65%, строкатий товстолобик - 30%. Виходячи з поданого складу полікультури, слід отримати таку кількість живої маси риби: коропа – 6,25т, білого товстолобика – 81,25т, строкатого товстолобика – 37,5т Приймаємо середню індивідуальну масу вирощуваних риб на кінець сезону на рівні 450г, потенційну рибопродуктивність – 5,4ц/га.

Повносистемні ставові господарства є одними з найпристосованіших і економічно вигідних господарств по вирощуванню товарної риби і рибопосадкового матеріалу. Оскільки вони спеціально збудовані для потреб риборозведення. Загальна площа ставового господарства - 9500га. Згідно із завданням у ставовому господарстві слід виростити 1140т товарної риби. Так в нашому господарстві середня рибопродуктивність нагульних ставів склала 470 кг/га. Отже, слід докормити 46,7кг/га. При кормовому коефіцієнті кормів 4,7 кількість кормів на всю нагульну площу за сезон становитиме 2473,4 кг.

Переваги басейнів заключаються в можливості регулювання умов утримання, інтенсивності і характеру водообміну, забезпечення благополучного температурного і гідрохімічного режима для вирощування риби, можливості організації безперервного виробництва товарної продукції. Басейнові господарства відзначаються високою надійністю. В них можлива повна механізація і автоматизація більшість рибоводних процесів, створюються умови для очистки води і для організації оборотної системи водопостачання.

Інтенсифікаційні заходи в повносистемному ставовому господарстві включають в себе меліоративні заходи (очищення водойм від вищої водної рослинності, прочищення водоподаючих і водоспускних каналів і гідротехнічних споруд, удобрення ставів органічними - 5т/га, і мінеральними добривами - 400кг/га), підгодівлю плідників коропа в переднерествий і післянерестовий період для збільшення кількості і якості ікри, підгодівлю ремонтного стада та товарної риби.

Інтенсифікація в повносистемних басейнових господарствах полягає в годівлі всіх вікових груп риб на протязі вегетаційного періоду, включаючи личинок.

Для підвищення рибопродуктивності ставів необхідно застосовувати:

-інтенсифікаційні заходи. Вони включають скошення водної рослинності, видалення корчів, каменів, встановлення сміттєзатримувальних решіток на водоподаючих спорудах, щоб не попадала смітна риба яка є перенозчиком інфекції, планування дна ложа става, побудова водоспускної мережі і рибозбірної ями, використовувати корми для годівлі коропа що дасть змогу збільшити щільність посадки риби на одиницю площі ставу, а це у свою чергу призведе до збільшення рибопродуктивності ставу;

-використовувати штучне розведення риби, що дасть змогу зменшити площу водного дзеркала ставового господарства;

- вирощування цінних промислових видів риб на прикладі вугра, веслоноса, пеляді;

- вирощування риби в басейнах і водоймах-охолоджувачах, для збільшення вегетаційного періоду;

- на даний час рибницька галузь в стані занепаду, для її підняття на рівень 90-х років необхідні кваліфіковані спеціалісти і кошти, для відновлення основних виробничих фондів ставових господарств;

- оновлення і реставрація очисних споруд;

-збереження рибогосподарської діяльності у виключних (морських) економічних зонах іноземних країн та розширення рибальства у відкритих районах Світового океану у зв'язку з недостатністю водних живих ресурсів у межах України;

- раціоналізація та інтенсифікація рибного промислу в Азовському і Чорному морях і внутрішніх водоймах;

- нарощування обсягів відтворення рибних та інших водних живих ресурсів;

-забезпечення ефективного використання та підвищення цінності рибогосподарських водних об'єктів;

- інтенсифікація товарного рибництва на якісній селекційній основі;

- оптимізація розвитку рибопереробної промисловості;

- підвищення ефективності державного управління рибогосподарськими водними об'єктами і контролю за використанням рибних та інших водних живих ресурсів;

- удосконалення нормативно-правової бази щодо ведення рибного господарства та узгодження її з вимогами міжнародних договорів;

- створення та забезпечення функціонування єдиної системи селекції в рибництві на основі розвитку спеціалізованих племзаводів і репродукторів високопродуктивних порід і видів риб під контролем селекційно-генетичного центру племінного рибництва;

- забезпечення рибницьких підприємств у різних фізико-географічних зонах країни високопродуктивними районованими плідниками коропів насамперед українських порід;

- поступове оновлення генофонду існуючих стад плідників рослиноїдних та інших перспективних цінних видів риб шляхом завезення їх чистокровних ліній з інших країн;

- вирощування якісного рибопосадкового матеріалу цінних видів риб у технологічно обґрунтованих обсягах;

- забезпечення рибницьких господарств гранульованими рибними комбікормами з вмістом протеїну понад 23 відсотки щороку в обсязі не менш як 200 тис. тонн;

- розширення полікультури вирощуваних риб для підвищення ефективності використання біологічного потенціалу водойм за рахунок нових промислово цінних видів риб (веслоніс, буфало, канальний сом, пелядь, осетрові, піленгас, чорний амур) та риб-біомеліораторів;

- проведення біотехнологічної оцінки (градації) ставкового фонду і на її основі адресне застосування ресурсозберігаючих технологій вирощування риби в полікультурі з доведенням частки рослиноїдних риб до 50 - 60 відсотків для ефективного використання природної кормової бази та обґрунтований перехід з дво- на трирічний цикл виробництва товарної продукції залежно від типу водойм для збільшення розмірів та середньої штучної ваги товарної риби;

- застосування інтенсивних технологій вирощування риби з використанням збалансованих повноцінних рибних комбікормів, а також кормів вироблених безпосередньо в господарствах із зернових культур, вирощених на орендованих або наданих у користування землях сільськогосподарського призначення;

- оновлення основних фондів, впровадження передових ресурсозберігаючих технологій та обладнання, реконструкція і модернізація діючих господарств і виробництв;

- забезпечення належної якості води в рибницьких ставках, запобігання забрудненню водойм стічними водами промислових підприємств, населених пунктів, полів і тваринницьких ферм;

- здійснення комплексу профілактичних та лікувальних ветеринарно- санітарних заходів;

- збільшення періоду реалізації живої риби протягом року, вдосконалення фірмової торгівлі рибною продукцією для прискорення обігу коштів, розвиток оптової торгівлі.

- досягнення проектних потужностей діючих державних рибоводних заводів, нерестово-вирощувальних господарств та риборозплідників, побудованих для зарибнення прибережних морських вод, природних водойм та водосховищ із забезпеченням щорічного бюджетного фінансування їх діяльності;

- вирощування на існуючих виробничих потужностях рибогосподарських підприємств молоді промислових видів риб та зарибнення нею прибережних морських вод, природних внутрішніх водойм та водосховищ на основі бюджетного відшкодування відповідних затрат;

- будівництво нових рибовідтворювальних комплексів для вирощування молоді осетра, севрюги, стерляді, веслоноса, кефалі, камбали та рослиноїдних видів риб;

- проведення рибоводно-меліоративних робіт на водосховищах, лиманах, озерах і річках для поліпшення стану нерестовищ і місць нагулу молоді аборигенних видів риб;

- збільшення обсягів вирощування та зарибнення природних водойм і водосховищ аборигенними видами риб: судака, сома, лина, щуки, ляща, сазана, рибця, жереха, чехоні та інших;

- створення кріобанку статевих продуктів культивованих об'єктів рибництва, рідкісних та зникаючих видів риб з метою збереження їх генофонду, підтримання сталого розвитку іхтіофауни.