
- •9)Позитивістська теорія.
- •10) Марксистська теорія права
- •13. Право у загальносоціальному розумінні.
- •14. Загальнолюдські права і свободи:види гарантії,підстави обмеження.
- •16. Співвідношення суб'єктивних прав та законних інтересів.
- •17.Соціальні норми: поняття, ознаки та функції.
- •18.Основні види соціальних норм.
- •19. Об’єктивне право.
- •20 Релігійна догма як джерело об’єктивного права.
- •20 Релігійна догма як джерело об’єктивного права.
- •21.Правовий звичай:
- •22. Юридичний прецедент
- •23. Правова доктрина:
- •24.Нормативний договір
- •25. Нормативно-правові акти.
- •28. Консолідація та кодифікація
- •29.Структура законодавства України
- •30.Законодавчий процес
20 Релігійна догма як джерело об’єктивного права.
20 Релігійна догма як джерело об’єктивного права.
Рел догма-це норма вироблена у рамках певного релігійного віровчення та закріплена в текстах священних писань,богословських доктринах,релігійних актах та настановах.
-релігійна догма розгул я прояв божественної волі;-на практиці рел догма твориться не державою а засновниками і послідовниками релігійних віровчень;-рел догма має персональні характерні дії,як правило дія рел догми поширюється не на певну територію а на представників певної общини де б вони не знаходились;-на відміну від інших дж права рел догма може бути вищою за закон;-рел догма як дж права характеризується надзвичайно висок стабільністю;
Види:дж християнського,мусульманського,іудійського,індуістського.
Класифікація:-Дж христ пр.-це Біблія,вчення апостолів,канони вселенських і поміських соборів,вчення святих отців церкви.;-рел дж мусул пр.-священні тексти проповідей Магомета,описання його діянь і рішень;дж іудійського пр.-Тора,Талмуд;-Індуське пр.Дхарма Шастри(священні писання,епічні новели)
21.Правовий звичай:
- акт-документ, що містить норми-звичаї (правила поведінки, які склалися в результаті багаторазового повторення людьми певних дій), які санкціоновані державою і забезпечуються нею. Держава визнає не всі звичаї, що склалися в суспільстві, а лише ті,що мають найбільше значення для суспільства, відповідають його інтересам і відповідають історичному етапу його розвитки. Правовий звичай - найстародавніше джерело права, він історично і фактично передував закону. Зберігав значення в середньовіччя, не втратив популярності в сучасних правових системах традиційно-общинного типу.У цивільному праві сучасних держав континентальної правової системи визнаються "звичаї ділового обороту", сфера застосування яких в основному обмежена зовнішньоторговельними операціями.
22. Юридичний прецедент
це рішення судового чи адміністративного органа по конкретній юридичній справі, якій надається сила норми права і є обов'язковим при наступному рішенні всіх аналогічних справ. Як джерело права юридичний прецедент виникло в рабовласницьких державах, широко застосовувався в судовій практиці при феодалізмі. В даний час юридичний прецедент розповсюджений переважно в країнах загальної правової родини, англо-американської правової родини.
Озн юр прец:-прецедент має нормативний характер;-джерелом обов’язкового юр прец млжуть слугувати не будь-які судові рішення,вищих суд інстанцій;-вищі суд органи відносно Звязані власними попередніми рішеннями;-юр прец підпорядковується законам;-прец рішення завжди узгоджене з законодавчими положеннями;-підпорядкованість прецеденту закону вираж в тому що прецед не може відм закон,а закон може.Обовязковою умовою визнання чинності прец є його офіційне оприлюднення в цьому сенсі прец має писаний характер.
Класифікації:-за суб’єктом видання прецеденти под. на судові та адміністративні;за ступенем обов’язковості зобов’язуючі та переконуючі;
Переваги:практична обґрунтованість ,точність,гнучкість.Проблеми:неузгодженість,невпорядкованість,казуїстичність.