
- •Я. І. Бедрій
- •1. Основи безпеки життєдіяльності 14
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Системний аналіз безпеки життєдіяльності
- •1.1.1. Потенційна безпека життєдіяльності людини Основні поняття. Теорія ризику.
- •1.1.2.Комплексний аналіз життєдіяльності людини
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.3.Системний аналіз чинників безпеки праці
- •1.2. Характеристика життєдіяльності людини у системі "людина — машина — середовище існування"
- •1.2.1. Особливості діяльності людини-оператора
- •1.2.2. Аналізатори людини
- •1.2.3. Працездатність людини-оператора
- •1.2.4. Надійність дій людини-оператора
- •1.3. Ергономічні проблеми безпеки життєдіяльності
- •1.3.1. Основні цілі та завдання ергономіки
- •1.3.2. Ергономічні вимоги до організації місця праці
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.3.3. Ергономічні вимоги до режимів праці та відпочинку
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.4. Моделювання та прогнозування небезпечних ситуацій
- •1.5. Психологічні властивості людини
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.2. Мислення
- •1.5.3. Увага
- •1.5.4. Сенсомоторні реакції
- •1.5.5. Схильність до ризику та обережність
- •1.5.6. Потреби
- •1.5.7. Здібності
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.8. Комунікабельність
- •1.5.9. Компетентність
- •1.5.10. Характер і темперамент
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.11. Емоції
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.12. Воля
- •1.5.13. Моральна свідомість
- •1.5.14. Психологія натовпу
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.15.Психологічний склад українського народу
- •1.7. Психологічні чинники небезпеки
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті
- •2.1. Фізіологічний вплив чинників існування на життєдіяльність людини
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1.4. Екстремальні умови, пов'язані з впливом шуму
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •2.2. Іонізуючі випромінювання. Радіаційна безпека
- •2.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання
- •2.2.4. Норми радіаційної безпеки
- •2.3. Електромагнітні поля та випромінювання
- •2.3.2. Нормативи та стандарти
- •2.3.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •2.4. Хімічні та біологічні чинники безпеки
- •2.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини (нхр)
- •2.4.4. Біологічні небезпечні речовини
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5. Побутові чинники небезпеки
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •2.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії
- •2.5.3. Отруєння медичними препаратами
- •2.5.4. Отруєння чадним газом
- •2.5.5. Отруєння отрутохімікатами
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека житєдіяльності
- •3.1. Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікація
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •Параметрів
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.2. Ядерні вибухи
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.2.2. Особливості вибухів нейтронної зброї
- •3.3.1. Основні поняття
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.3.3. Уроки аварій на аес
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.4. Надзвичайні ситуації, спричинені
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.5.Надзвичайні ситуації, викликані пожежами, вибухами, техногенними та природними причинами
- •3.5.2. Пожежі, вибухи
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах та в умовах надзвичайних ситуацій
- •4.3. Долікарська допомога при різних видах травм
- •4.3.1 Долікарська допомога при пораненнях і
- •4.4. Долікарська допомога при шоку
- •4.7. Перша допомога при радіаційних ураженнях
- •Література
3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
Сповіщення населення здійснюється усіма доступними способами: через телебачення, радіомережу, радіотрансляційну провідну мережу, спеціальними сигналами (гудки, сирени). Передбачається спеціальна схема повідомлення посадових осіб та осіб, задіяних у системі 110.
Протирадіаційний, протихімічний та протибактеріологічний захист населення організовується з метою розробки та реалізації комплексу засобів щодо попередження та послаблення впливу на населення радіаційних випромінювань, ОР, СДОР, БЗ, захисту харчоблоків, складів продовольства, водних джерел. Цей комплекс засобів містить:
розробку можливих варіантів захисту населення та об'єктів народного господарства;
забезпечення населення засобами індивідуального захисту;
оцінку обстановки, вибір способів та режимів захисту;
організацію дозиметричного, хімічного та бактеріологічного контролю;
контроль рівня опромінення та зараження персоналу;
ліквідацію наслідків радіоактивного, хімічного та бактеріологічного зараження.
Населення повинне оволодіти необхідними знаннями та навичками з захисту за умов НС, дотримуватись правил захисту, виховувати в собі стійкі психологічні якості та здатність діяти за умов НС.
Основними способами захисту населення у НС є:
проведення евакуаційних заходів;
укриття людей у захисних спорудах;
використання засобів індивідуального захисту;
використання засобів медичної профілактики. Евакуація — це організоване виведення чи вивезення населення з небезпечних зон. Безпосередньо евакуацією займається штаб ІДО, усі організаційні питання вирішують евакуаційні комісії. Евакуація розпочинається після прийняття рішення начальником ЦО, надзвичайною комісією або органами влади.
Евакуація здійснюється за виробничим принципом, а населення, не пов'язане з виробництвом, евакуюється за територіальним принципом через домоуправління, ЖЕУ, МЕП тощо. Діти евакуюються разом з батьками, але можливе їх вивезення зі школами, дитсадками.
245
Я.1. Бедрій. Безпека життєдіяльності
Для проведення евакуації використовуються всі види транспорту: залізничний, автомобільний, водний та індивідуальний. Автотранспорт використовується для вивезення на короткі відстані. В деяких випадках частина населення може виводитися пішки колонами по шляхах, котрі не зайняті перевезеннями або за визначеним маршрутом та колонними шляхами.
Евакуація населення здійснюється через збірні евакуаційні пункти, котрі розташовують поблизу місць посадки на транспорт або на вихідних пунктах пішого руху, в школах, клубах, кінотеатрах та інших громадських закладах.
Населення про початок та порядок евакуації сповіщається по мережі сповіщення. Отримавши повідомлення про початок евакуації, необхідно взяти документи, гроші; речі та продукти і у визначений час прибути на збірний евакуаційний пункт, де населення реєструють, групують та ведуть до пункту посадки.
Для організації приймання, розташування населення, а також забезпечення його всім необхідним створюються евакуаційні комісії та приймальні евакуаційні пункти, котрі вирішують проблему розташування, забезпечення та обслуговування прибулого населення.
Укриття населення в захисних спорудах. Захисні споруди - це споруди, спеціально призначені для захисту населення від сучасних засобів масового ураження, а також від впливу радіації, ОР, СДОР, біологічних засобів. Ці споруди залежно від захисних властивостей поділяються на сховища та протирадіаційні укриття. Як захисні споруди можуть також використовуватись щілини, галереї, землянки тощо.
Сховище - це міцна герметична споруда, обладнана фільтровентиляцією. Укриття забезпечують найнадійніший захист людей, що в них переховуються, від всіх уражаючих чинників. В укриттях, навіть завалених, люди можуть перебувати тривалий час, їх безпека забезпечується протягом кількох діб. Сховища класифікуються таким чином:
- за захисною здатністю - на 5 класів (1—5);
— за місткістю: малі (до 150 чол.); середні (150-450 чол.); ве ликі (понад 450 чол.);
- за місцем розташування - вбудовані та розташовані окремо:
— за часом будівництва — побудовані завчасно та швидкозвідні. У сховищах передбачаються основні та допоміжні приміщен ня. Основні приміщення будуються з розрахунку 0,5 м5 та 1,5 м3
246