- •Я. І. Бедрій
- •1. Основи безпеки життєдіяльності 14
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Системний аналіз безпеки життєдіяльності
- •1.1.1. Потенційна безпека життєдіяльності людини Основні поняття. Теорія ризику.
- •1.1.2.Комплексний аналіз життєдіяльності людини
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.3.Системний аналіз чинників безпеки праці
- •1.2. Характеристика життєдіяльності людини у системі "людина — машина — середовище існування"
- •1.2.1. Особливості діяльності людини-оператора
- •1.2.2. Аналізатори людини
- •1.2.3. Працездатність людини-оператора
- •1.2.4. Надійність дій людини-оператора
- •1.3. Ергономічні проблеми безпеки життєдіяльності
- •1.3.1. Основні цілі та завдання ергономіки
- •1.3.2. Ергономічні вимоги до організації місця праці
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.3.3. Ергономічні вимоги до режимів праці та відпочинку
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.4. Моделювання та прогнозування небезпечних ситуацій
- •1.5. Психологічні властивості людини
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.2. Мислення
- •1.5.3. Увага
- •1.5.4. Сенсомоторні реакції
- •1.5.5. Схильність до ризику та обережність
- •1.5.6. Потреби
- •1.5.7. Здібності
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.8. Комунікабельність
- •1.5.9. Компетентність
- •1.5.10. Характер і темперамент
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.11. Емоції
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.12. Воля
- •1.5.13. Моральна свідомість
- •1.5.14. Психологія натовпу
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.15.Психологічний склад українського народу
- •1.7. Психологічні чинники небезпеки
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті
- •2.1. Фізіологічний вплив чинників існування на життєдіяльність людини
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1.4. Екстремальні умови, пов'язані з впливом шуму
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •2.2. Іонізуючі випромінювання. Радіаційна безпека
- •2.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання
- •2.2.4. Норми радіаційної безпеки
- •2.3. Електромагнітні поля та випромінювання
- •2.3.2. Нормативи та стандарти
- •2.3.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •2.4. Хімічні та біологічні чинники безпеки
- •2.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини (нхр)
- •2.4.4. Біологічні небезпечні речовини
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5. Побутові чинники небезпеки
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •2.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії
- •2.5.3. Отруєння медичними препаратами
- •2.5.4. Отруєння чадним газом
- •2.5.5. Отруєння отрутохімікатами
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека житєдіяльності
- •3.1. Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікація
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •Параметрів
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.2. Ядерні вибухи
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.2.2. Особливості вибухів нейтронної зброї
- •3.3.1. Основні поняття
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.3.3. Уроки аварій на аес
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.4. Надзвичайні ситуації, спричинені
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.5.Надзвичайні ситуації, викликані пожежами, вибухами, техногенними та природними причинами
- •3.5.2. Пожежі, вибухи
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах та в умовах надзвичайних ситуацій
- •4.3. Долікарська допомога при різних видах травм
- •4.3.1 Долікарська допомога при пораненнях і
- •4.4. Долікарська допомога при шоку
- •4.7. Перша допомога при радіаційних ураженнях
- •Література
3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
пунктів, знищення сільськогосподарських угідь, лісів, спричиняти затоплення і загибель людей.
Величезний зсув у Норвегії забрав із собою 5 млн м3 глинистих грунтів і спричинив загибель 112 осіб, а також великої кількості худоби.
Захист від зсувів здійснюється відведенням підземних вод у колектори, зменшенням стрімкості берегів, де можливі зсуви, укріпленням берегів лісонасадженнями та інженерними засобами.
Урагани - це вітри, швидкість котрих перевищує 326 м/сек. Вони виникають внаслідок нерівномірного нагрівання атмосферного повітря на різних широтах та висотах і різниці тиску в різних шарах атмосфери. Пролітаючи над землею з величезною швидкістю, яка сягає 150 км/г і більше, ураган спричиняє спустошення: ламає дерева, руйнує будівлі та інші споруди.
На морі ураган створює хвилі, котрі перешкоджають судноводінню, а іноді призводить до загибелі суден. Штормові і ураганні вітри спричинюють: руйнування будинків і споруд, загибель людей під їх завалами; виведення з ладу комунікацій, аварії та пожежі; порушення роботи транспорту; утворення завалів перекинутими конструкціями і вирваними з корінням деревами; знищення посівних площ і матеріальних цінностей; травми різної важкості.
Снігові заноси виникають під час інтенсивного випадання снігу. Вони тимчасово паралізують роботу залізничного та автомобільного транспорту, порушують нормальне життя сіл і навіть міст. Мешканці перших поверхів будинків інколи не можуть вийти зі своїх квартир і потребують зовнішньої допомоги.
Для людей велику небезпеку становлять снігові буревії у той момент, коли вони перебувають на відкритій місцевості і поза населеними пунктами.
Снігова лавина (сніговий обвал) - це звалювання з гірських вершин снігових мас, шо виникають внаслідок перевантаження схилу після великого випадання снігу, під час відлиги, внаслідок формування в нижніх частинах снігової товші горизонту розрихлення. Лавини мають катастрофічний характер і загрожують гірським шляхам, гідротехнічним спорудам та промисловим об'єктам, які розташовані на шляху руху лавини. Сила удару снігової лавини може сягати 60-100 т/м2.
225
Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності
3.6. Надзвичайні ситуації екологічного характеру
3.6.1. Основні причини та класифікація
Діяльність людини стає дедалі несуміснішою зі звичайними силами природи. Природа неспроможна відновлюватися після екстенсивної діяльності людини [10].
Нагромадження в атмосфері вуглекислого газу внаслідок спалювання палива відбувається інтенсивніше, ніж його поглинання рослинністю та водами океанів і морів. Одночасно надзвичайно великими темпами зменшується об'єм атмосферного кисню . Зменшується вміст озону в захисному шарі Землі, який охороняє все живе від згубного впливу космічної радіації.
Антропогенне запилення атмосфери своїми масштабам наблизилося до запилення атмосфери вулканами. Скидання нафти в моря й океани внаслідок діяльності людини перевищило об'єм природного надходження. Найнебезпечнішим результатом впливу людини на навколишнє середовище є його забруднення. Людина забруднює усе: повітря, грунт, воду. Почала поширюватися пелена отруйних газів. Метеорологічними і гідротехнічними процесами переносяться, поширюються і розсіюються забруднювальні речовини. Біологічні процеси зумовлюють їх нагромадження і концентрацію, що сприяє появі нестійких станів та ланцюгових реакцій.
Природа вже не витримує таких навантажень. Зникають тварини та рослини. За останні декілька десятиріч людина значно змінила ту картину тваринного і рослинного світу, яка складалася протягом не менше ніж 70 млн років. Тільки за століття вимерло 70 видів м'ясоїдних і стільки ж видів птахів. Зникають комахи, рослини. Окремі райони Землі перетворилися на зони екологічного лиха.
Критичний стан навколишнього середовища став загальнолюдською проблемою.
Основною причиною НС екологічного характеру є діяльність людини. Усі НС екологічного характеру можна поділити на чотири групи:
Надзвичайні ситуації першої групи спричинюються катастрофічними змінами ґрунту, надр, ландшафту. При виробці надр.
226