3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

• крізь шкіру внаслідок укусів;

• через слизові оболонки рота, носа, очей;

• через рани, порізи, садна. Існують такі способи застосування БЗ:

• аерозольний (основний);

• трансмісійний (укуси комах);

• диверсійний засіб.

Розроблено біологічні бомби, міни, ентомологічні боєпри­паси.

Ознаками застосування БЗ є:

• поява крапель рідини чи порошкоподібних речовин на ґрунті, рослинах та на різних предметах після вибуху боєприпасів;

• утворення легкого диму, туману;

• поява за пролітаючим літаком смуги, котра поступово осі­дає та розсіюється;

• скупчення комах та гризунів, незвичне для даної місце­вості;

• поява масових захворювань. Внаслідок застосування БЗ з'являється зона біологічного зараження та осередок біологічно­го зараження (визначення аналогічні зоні та осередку при-засто-суванні хімічної зброї). Засоби захисту — карантин та обсервація.

3.5.Надзвичайні ситуації, викликані пожежами, вибухами, техногенними та природними причинами

3.5.1. Уражаючі чинники звичайної зброї

Звичайною називається зброя, дія якої базується на викори­станні енергії вибухових речовин та запалювальних речовин і су­мішей.

Багато видів звичайної зброї за своїми характеристиками на­ближаються до звичайної ядерної зброї.

Найбільш руйнівні:

• вакуумна зброя;

• боєприпаси об'ємного вибуху;

• кумулятивні та бетонобійні бомби;

• кулькові та касетні бомби.

213

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

У боєприпасах об'ємного вибуху використовують різного виду горючі суміші (метан, бутан, пропилен, метилацетилен та ін.). Під час вибуху паливо розбризкується, випаровується, переміщуєть­ся з киснем повітря та вибухає, утворюючи надзвукову повітряну ударну хвилю із надмірним тиском до ЗО кг/см².

У запалювальних снарядах використовують напалм, фосфор та інші легкозаймисті речовини. Основний уражаючий чинник — вогонь, пожежа. Кумулятивні та бетонобійні бомби призначені для руйнування укриттів та споруд. Касетні та кулькові бомби призначені для знищення людей, техніки на великих площах. Ура­жаючі елементи: осколки, кульки, голки тощо.

3.5.2. Пожежі, вибухи

Серед причин виникнення НС особливе місце займають по­жежі та вибухи. Протягом року у світі реєструється понад 5 млн. пожеж. Безпосередньо при пожежах гине 60 тис. осіб.

НС, що виникають внаслідок пожеж, поділяють на:

• техногенного характеру (пожежі у будинках, на комуні-кацях і технологічному обладнанні промислових об'єктів; пожежі на об'єктах видобування, переробки та зберігання легкозаймис­тих, спалимих та вибухових речовин; пожежі на транспорті, на шахтах, підземних та гірських виробках, метрополітенах, пожежі в будинках та спорудах житлового, соціально-побутового та куль­турного призначення);

• природного характеру (лісові пожежі, пожежі степових та хлібних масивів; торфяні пожежі, підземні пожежі)

Пожежа — це неконтрольований процес горіння, який супро­воджується знищенням матеріальних цінностей і може призвес­ти до загибелі людей.

Горінням називається хімічна реакція окислення, котра суп­роводжується виділенням великої кількості тепла.

Загорання - виникнення горіння під впливом джерала запа­лювання.

Запалення — загорання, яке супроводжується полум'ям. Ос­ новні ознаки пожежі - вогонь, дим, полум'я, іскри. Усі матеріали поділяються на:

• неспалимі (вогнетривкі);

• важкоспалимі;

214