
- •Я. І. Бедрій
- •1. Основи безпеки життєдіяльності 14
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Системний аналіз безпеки життєдіяльності
- •1.1.1. Потенційна безпека життєдіяльності людини Основні поняття. Теорія ризику.
- •1.1.2.Комплексний аналіз життєдіяльності людини
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.3.Системний аналіз чинників безпеки праці
- •1.2. Характеристика життєдіяльності людини у системі "людина — машина — середовище існування"
- •1.2.1. Особливості діяльності людини-оператора
- •1.2.2. Аналізатори людини
- •1.2.3. Працездатність людини-оператора
- •1.2.4. Надійність дій людини-оператора
- •1.3. Ергономічні проблеми безпеки життєдіяльності
- •1.3.1. Основні цілі та завдання ергономіки
- •1.3.2. Ергономічні вимоги до організації місця праці
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.3.3. Ергономічні вимоги до режимів праці та відпочинку
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.4. Моделювання та прогнозування небезпечних ситуацій
- •1.5. Психологічні властивості людини
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.2. Мислення
- •1.5.3. Увага
- •1.5.4. Сенсомоторні реакції
- •1.5.5. Схильність до ризику та обережність
- •1.5.6. Потреби
- •1.5.7. Здібності
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.8. Комунікабельність
- •1.5.9. Компетентність
- •1.5.10. Характер і темперамент
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.11. Емоції
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.12. Воля
- •1.5.13. Моральна свідомість
- •1.5.14. Психологія натовпу
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.15.Психологічний склад українського народу
- •1.7. Психологічні чинники небезпеки
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті
- •2.1. Фізіологічний вплив чинників існування на життєдіяльність людини
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1.4. Екстремальні умови, пов'язані з впливом шуму
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •2.2. Іонізуючі випромінювання. Радіаційна безпека
- •2.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання
- •2.2.4. Норми радіаційної безпеки
- •2.3. Електромагнітні поля та випромінювання
- •2.3.2. Нормативи та стандарти
- •2.3.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •2.4. Хімічні та біологічні чинники безпеки
- •2.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини (нхр)
- •2.4.4. Біологічні небезпечні речовини
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5. Побутові чинники небезпеки
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •2.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії
- •2.5.3. Отруєння медичними препаратами
- •2.5.4. Отруєння чадним газом
- •2.5.5. Отруєння отрутохімікатами
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека житєдіяльності
- •3.1. Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікація
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •Параметрів
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.2. Ядерні вибухи
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.2.2. Особливості вибухів нейтронної зброї
- •3.3.1. Основні поняття
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.3.3. Уроки аварій на аес
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.4. Надзвичайні ситуації, спричинені
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.5.Надзвичайні ситуації, викликані пожежами, вибухами, техногенними та природними причинами
- •3.5.2. Пожежі, вибухи
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах та в умовах надзвичайних ситуацій
- •4.3. Долікарська допомога при різних видах травм
- •4.3.1 Долікарська допомога при пораненнях і
- •4.4. Долікарська допомога при шоку
- •4.7. Перша допомога при радіаційних ураженнях
- •Література
3.2. Ядерні вибухи
3.2.1. Класифікація ядерних вибухів
Ядерна зброя розроблена в США під час Другої світової війни в основному зусиллями європейських вчених (Енштейн, Бор, Фермі та ін.). Перше випробування цієї зброї відбулося у США на полігоні Аламогордо 16 липня 1945 р. (в пей час у переможеній Німеччині проходила Потсдамська конференція). А лише через 20 днів, 6 серпня 1945 р., на японське місто Хіросіму без усякої військової потреби та доцільності була скинута атомна бомба колосальної для того часу потужності - 20 кілотон. Через три дні, 9 серпня 1945 p., атомному бомбардуванню було піддане друге японське місто - Нагасакі. Наслідки ядерних вибухів були жахливі. У Хіросімі із 255 тис. жителів було вбито чи поранено майже 130 тис. чоловік. Із майже 200 тис. мешканців Нагасакі було уражено понад 50 тис. осіб.
Потім ядерна зброя була виготовлена та випробовувалася в СРСР (1949), у Великобританії (1952), у Франції (1960), у Китаї (1964). Нині у науково-технічному відношенні до виробництва ядерної зброї готові понад 30 держав світу.
Тепер існують ядерні заряди, котрі використовують реакцію поділу урану-235 та плутонія-239 і термоядерні заряди, в яких використовується (під час вибуху) реакція синтезу. При захопленні одного нейтрона ядро урану-235 ділиться на два осколки, виділяючи гамма-кванти та ще два нейтрони (2,47 нейтрона для урану-235 та 2,91 нейтрона для плутонію-239). Якщо маса урану більша за третину, то ці два нейтрони ділять ще два ядра, виділяючи вже чотири нейтрони. Після поділу наступних чотирьох ядер виділяються вісім нейтронів і т.д. Відбувається ланцюгова реакція, яка призводить до ядерного вибуху. Класифікація ядерних вибухів:
за типом заряду:
ядерні (атомні) - реакція поділу;
термоядерні - реакція синтезу;
нейтронні — великий потік нейтронів;
комбіновані.
зі призначенням:
182
3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
випробувальні;
у мирних цілях;
у воєнних цілях;
за потужністю:
надмалі (менше ніж 1 тис. т тротилу);
малі (1 — 10 тис. т);
середні (10—100 тис. т);
великі (100 тис. т -1 Мт);
надвеликі (понад 1 Мт).
за видом вибуху:
висотний (понад 10 км);
повітряний (світлова хмара не сягає поверхні Землі);
наземний;
надводний;
підземний;
підводний.
Уражаючі фактори ядерного вибуху. Уражаючими факторами ядерного вибуху є:
ударна хвиля (50 % енергії вибуху);
світлове випромінювання (35 % енергії вибуху);
проникаюча радіація (45 % енергії вибуху);
радіоактивне зараження (10 % енергії вибуху);
електромагнітний імпульс (1% енергії вибуху);
Ударна хвиля (УХ) (50 % енергії вибуху). УХ - це зона сильного стиснення повітря, яке поширюється із надзвуковою швидкістю на всі боки від центру вибуху. Джерелом ударної хвилі є високий тиск у центрі вибуху, що досягає 100 млрд кПа. Продукти вибуху, а також дуже нагріте повітря, розширюючись, стискають оточуючий шар повітря. Цей стиснутий шар повітря також стискає наступний шар. Таким чином тиск передається від одного шару до іншого, створюючи УХ. Передній кордон стиснутого повітря називається фронтом УХ.
Основними параметрами УХ є:
надмірний тиск;
швидкісний напір;
час дії ударної хвилі.
Надмірний тиск - це різниця між максимальним тиском у фронті УХ та атмосферним тиском (рис. 22).
183
Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності