2.4.6. Отруйні рослини

Отруйними є рослини, які виробляють та накопичують отруйні речовини, викликаючи отруєння людини чи тварини. Відомо близько 10 000 видів отруйних рослин, поширених практично по­всюдно.

Різні види отруйних рослин можуть виробляти одне чи декіль­ка отруйних з'єднань: алкалоїди, глюкозиди, сапоніни та ін. При цьому отруйні речовини містяться у всій рослині у цілому чи лише в окремих ії частинах. Наприклад, хінін є у корі хінного дерева, але відсутній у його листі, у маку отруйне листя, стебло, сім'яні коробочки, але насіння не отруйне.

Ступінь отруйності рослини змінюється залежно від умов зро­стання, віку, фази вегетації.

Токсичні властивості отруйних рослин (аконит, рицина, гіркий мигдаль) не втрачаються при висушуванні чи термічній обробці. Інші рослини при висушуванні ці властивості втрачають. Так, вес­ною трапляються іноді випадки отруєння худоби на лісових пасо­вищах, де росте копитень, вороняче око, анемони, сон-трава, жов­тець тощо. Сіно із вмістом цих трав для худоби небезпечне.

159

Я.І. Беарш. Безпека життєдіяльності

Найчастіші випадки отруєння людей отруйними рослинами, зовні схожими на їстивні неотруйні види. Наприклад, листя бо­лиголова, котрий росте по всій європейській частині СНД, у Се­редній Азії, Західному Сибіру, зовні схоже на петрушку, може бути помилково використане як приправа. Однією з найотруй-ніших рослин флори СНД є віха отруйна, чи цикута.

Важке отруєння викликають ягоди беладонни, схожі на виш­ню, та насіння белени, схоже на мак. Симптоми отруєння ягода­ми беладонни та насінням белени подібні. З'являється сухість у роті, почуття спраги, розширюються зіниці, червоніє шкіра об­личчя. Виникає сильне збудження з маренням. Можлива смерть від ядухи внаслідок паралічу дихального центру та судинної не­достатності. Аналогічні явища виникають при отруєнні дурма­ном звичайним.

Нерідкі випадки отруєння дітей ягодами воронячого ока, віддалено схожими на ягоди буяхи та чорниці.

У лісах європейської частини СНД, Південного Сибіру, Да­лекого Сходу росте вовче око - чагарник з соковитими яскраво-червоними чи оранжево-червоними ягодами, схожими на обліпи­ху. Отруйні усі частини, особливо ягоди.

Часто фіксуються і випадки отруєння блідими поганками чи погано приготовленими сморжками чи строчками.

Отруєння настає також при споживанні рослин, які вважа­ються неотруйними. Наприклад, зерна гіркого мигдалю, урюку, вишні та інших кісточкових рослин містять синильну кислоту. Відомі випадки отруєння спиртовими настоянками ягід цих рос­лин, приготовленими без видалення кісточок. Особливо небез­печний гіркий мигдаль.

У позеленілих бульбах картоплі міститься велика кількість глюкоалкалоїду сапонину, який викликає у людини пронос, при­скорене серцебиття, задишку, заціпеніння. Тому позеленілі бульби не можна споживати. Аналогічні симптоми виникають при от­руєнні ягодами солодко-гіркого пасльону.

При зіткненні з отруйними рослинами чи при потраплянні на шкіру їх соку можуть розвиватися гострі запалення, екземи, дер­матити. Дерматити, викликані луговими рослинами (осика, пас­тернак, деревій), спостерігаються у людей, які лежали на траві після купання. Уражаються відкриті частини тіла, при цьому ви­никають характерні смугові висипки. Важкі дерматити викликає

160

2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті

також борщовик Сосновського, із товстого стебла якого діти ви­різають сопілки.

Непоодинокі випадки отруєння леткими речовинами деяких рослин (черемхи, лика, лілеї тощо), коли букети їх тримають у за­чиненому приміщенні. Виникають головний біль, запаморочення.

Гострі отруєння рослинами — дуже поширений вид харчових інтоксикацій, які мають ряд характерних особливостей. Вони ви­никають здебільшого у теплу пору року, навесні, влітку чи восе­ни серед туманів, під час споживання приправ із деяких рослин чи невідомих грибів.

Гострі отруєння грибами зустрічаються дуже часто, особливо у весняно-осінній період. Найпоширенішими отруйними грибами є: бліда поганка, мухомор, деякі види несправжніх опеньків, са­танинський гриб. Особливо важко переноситься отруєння блідою поганкою, при якому гинуть 90% уражених. Цей гриб має 2 гру­пи отруйних речовин: швидкодіючий фалодин та повільно дію­чий, але токсичніший аманитин. Обидва вони спричинюють важке ураження печінки та нирок.