5.9.3. Підготовка грунту до поливу

Перед поливами треба підготувати зрошувальну мережу, до якої нале­жать тимчасові зрошувачі, вивідні бо­розни, поливні борозни або смуги (у напрямі руху води). Мережу створю­ють у такій послідовності: борозни або смуги — вивідні борозни — тимчасові зрошувачі, тобто спочатку мілкіші, а потім більш глибокі елементи мережі (щоб кожна робота, виконана раніше, не утруднювала наступну).

Якщо передбачається дощування (тепер це здебільшого основний спосіб поливу польових та кормових куль­тур), то неглибоку зрошувальну мере жу, як правило, не створюють. Необ­хідність в інших елементах мережі ви­значається типом дощувальних машин і способом подавання до них води. Якщо, наприклад, використовують ДДА-100М, необхідно нарізати тимча­сові зрошувачі і вивідні борозни або лише тимчасові зрошувачі (залежно від схеми зрошувальної мережі), з яких забиратимуть воду. До таких ма­шин, як «Фрегат», «Волжанка», «Днепр», вода подається по трубопро­воду, і необхідність у нарізуванні ме­режі відпадає.

Тимчасові зрошувачі і вивідні бороз­ни на озимих культурах роблять зде­більшого навесні, після підживлення і боронування посівів. Якщо доводиться проводити провокаційні або вологоза-рядкові поливи після сівби, то створе­ну восени мережу залишають і вико­ристовують для весняних і літніх по­дивів, хоч будуть виникати певні не­зручності при внесенні добрив і боро­нуванні. На посівах ярих культур тимчасові зрошувачі та вивідні бороз­ни нарізують відразу після сівби, до з'явлення сходів. При виконанні цих робіт після появи сходів збільшується кількість пошкоджених рослин.

Щоб полегшити переміщення води у глибші шари грунтів з незначною во­допроникністю, на посівах просапних культур, у садах, на виноградниках проводять щілювання. На посівах лю­церни при зрошуванні дощуванням щі­лювання роблять на початку весни і після скошування.

На просапних культурах, які поли­вають по борознах, перед обробітком міжрядь тимчасові зрошувачі та вивід­ні борозни зарівнюють (щоб не утруд­нювати обробіток), а перед наступним обробітком (до змикання рослин у міжряддях) знову відновлюють.

При садінні розсади овочевих куль­тур, яка буде поливатися по борознах, роботи виконуються в такому поряд­ку: маркірування поля в поперечному-напрямі; нарізування поливних боро­зен у подовжньому напрямі; нарізу­вання вивідних борозен, тимчасових зрошувачів; передпосадковий полив; висаджування розсади у вологий від-кіс борозни приблизно на третину глибини; полив; зарівнювання зрошу­вальної мережі; міжрядний обробіток грунту спочатку впоперек (після при­живання розсади), а потім уздовж рядків; нарізування нової зрошуваль­ної мережі (поливні борозни уже роб­лять посередині міжрядь) тощо.

Перед збиранням врожаю вирощува­них культур тимчасові зрошувачі об­кошують і зарівнюють, а пізніше це саме роблять з вивідними борознами. Це створює умови для високопродук­тивного використання збиральної тех­ніки і скорочує строки збирання.

5.9.4. Зяблевий обробіток грунту

На зрошуваних землях зяблевий обробіток включає лущення і оранку. На полях, забур'янених коренепарост­ковими бур'янами, стерню озимих і ярих культур до оранки лущать двічі: перший раз — відразу після збирання на глибину 10—12 см дисковими зна­ряддями, другий — після відростання розеток бур'янів на 12—14 см (доціль­ніше лемішними лущильниками або важкими дисковими боронами). По­вторне лущення ефективне при достат­ньому для росту бур'янів зволоженні.

Після просапних культур (цукрові і кормові буряки, картопля, овочеві) ^рунт, як правило, не лущать, а про­водять оранку відразу після збирання врожаю і звільнення полів від поперед­ників. Після високостеблих культур (кукурудзи, соняшнику, сорго) лущен­ня для боротьби з бур'янами мало­ефективне. Проте для кращого загор­тання під час оранки післяжнивні реш­тки подрібнюють важкими дисковими боронами або лущильниками. Необ­хідність лущення слідом за збиранням просапних культур іноді спричинюєть­ся сильним ущільненням грунту при збиранні.

У зрошуваному землеробстві велике значення має глибина оранки і часто­та проведення. Глибока оранка підви­щує водопроникність грунту, що полег­шує проведення поливів, скорочує втрати води на поверхневий стік і ви­паровування, сприяє рівномірному зво­ложенню кореневмісного шару.

На темно-каштанових грунтах прп внесенні загальноприйнятих на зрошу­ваних землях норм органічних і міне­ральних добрив під кукурудзу і цук­рові буряки найбільш ефективна зяб­лева оранка на глибину 28—ЗО см.

На каштанових грунтах у комплексі з солонцями Краснознаменської зрошу­вальної системи, які використовуються для вирощування рису, оранку прово­дять на глибину не більше 20—22 см через близьке залягання соленосного горизонту і несприятливі властивості підорного шару.

На каштанових слабосолонцюватих грунтах у зоні Інгулецької зрошуваль­ної системи при високих нормах орга­нічних добрив ефективне поглиблення орного шару до 35—40 см.

На Україні після багаторічних трав крім озимої пшениці висівають рис, овочеві, кукурудзу. Одним з основних завдань зяблевого обробітку пласта є розроблення дернини, що запобігає відростанню трав і забур'яненню на­ступних посівів. З цією метою важливо відділити головку люцерни від корін­ня, залишивши точку росту для надхо­дження вологи і поживних речовин. Глибина підрізування — близько 8— 10 см. Для цього застосовують пере­важно лемішні лущильники. Оранку і підрізування люцерни можна поєдна­ти, застосовуючи передплужники ПМ-16, захват яких такий самий, як і основного корпуса, або двох'ярусні плуги.

У зрошуваних сівозмінах глибоку оранку рекомендується чергувати з більш мілкою. Збільшувати глибину основного обробітку доцільно при під­нятті пласта люцерни і під просапні культури (цукрові та кормові буряки, кукурудзу, овочеві, картоплю тощо).

На середньосуглинкових каштанових грунтах і південних чорноземах піс­лядія глибокої оранки може тривати З роки і довше. Однак повторювати глибоку оранку тут доцільно раніше, ніж повністю закінчиться її післядія. Так, за даними Херсонського сільсько­господарського інституту, при вирощу­ванні озимої пшениці третьою культу­рою після поглиблення за рахунок піс­лядії мали приріст врожаю 4,4 ц/га, а за рахунок повторного поглиблен­ня — додатково ще 6,3 ц/га. Чергування глибокої оранки із зви­чайною і поверхневим обробітком значно зменшує забур'яненість посівів, поліпшує будову орного шару і підви­щує водопроникність грунту.