
- •2.1.2. Основні закони землеробства
- •2.1.3. Використання законів землеробства в сучасному сільському господарстві
- •Контрольні запитання
- •2.2. Відтворення родючості грунту і оптиміздція умов життя рослин
- •2.2.1. Поняття про родючість грунту
- •2.2.2. Показники родючості та окультуреності грунту
- •2.2.3. Динаміка та відтворення родючості грунтів в інтенсивному землеробстві
- •2.2.4. Моделі родючості грунтів
- •Контрольні запитання
- •2.3. Водний режим грунту і його регулювання
- •2.3.1. Значення ґрунтової вологи для життя рослин та мікроорганізмів
- •2.3.2. Форми і категорії ґрунтової вологи
- •2.3.4. Випаровування води з грунту
- •2.3.5. Водний режим грунту в різних районах України
- •2.3.6. Регулювання водного режиму грунту
- •2.3.6.1. Заходи боротьби з посухою
- •2.3.6.2. Заходи боротьби з перезволоженням грунту
- •Контрольні запитання
- •2.4. Повітряний режим грунту
- •2.4.1. Склад і значення фунтового повітря
- •2.4.2. Аерація грунту
- •2.4.3. Повітряні властивості грунту
- •Контрольні запитання
- •1.5. Тепловий режим грунту
- •2.5.1. Роль тепла в житті рослин та мікроорганізмів
- •2.5.4. Тепловий режим грунту та його регулювання
- •Контрольні запитання
- •2.6. Поживний режим грунту
- •2.6.1. Потреба рослин у поживних речовинах та запаси їх у грунті
- •2.6.2. Поживний режим грунту та агротехнічні заходи його регулювання
- •Контрольні запитання
- •3. Бур'яни та боротьба з ними
- •3.1. Поняття про бур'яни, засмічувачі і агрофітоценози
- •3.2. Шкода від бур'янів
- •3.3. Біологічні особливості бур'янів
- •Контрольні запитання
- •3.5. Агротехнічні заходи боротьби з бурянами
- •3.5.1. Запобіжні заходи
- •3.5.2. Винищувальні заходи боротьби з бур'янами
- •3.6. Хімічна боротьба з бур'янами
- •3.6.1. Класифікація гербіцидів
- •3.6.2. Причини вибірковості і механізм дії гербіцидів на рослини
- •3.6.3. Способи, строки і умови ефективного застосування гербіцидів
- •Контрольні запитання
- •3.7. Біологічні заходи боротьби з бур'янами
- •Контрольні запитання
- •3.9. Особливості боротьби 3 бур'янами в умовах зрошення
- •Контрольні запитання
- •3.10. Нові заходи боротьбі з бур'янами
- •Контрольні запитання
- •4. Сівозміни
- •4.1. Наукові осеови сівозмін
- •Контрольні запитання
- •4.2.Розміщення парів і польових культур у сівозміні
- •4.2.1. Пари, їх класифікація і роль у сівозміні
- •4.2.2. Попередники основних польових культур
- •4.2.2.1. Розміщення озимих культур
- •4.2.2.3. Розміщення зернобобових культур
- •Контрольні запитання
- •4.3. Проміжні культури в сівозміні
- •4.3.1. Проміжні культури та їх значення
- •Контрольні запитання
- •4.4. Класифікація сівозмін
- •Контрольні запитання
- •4.5. Принципи побудови сівозмін на зрошуваних, осушених і еродованих землях
- •4.5.1. Сівозміни на зрошуваних землях
- •4.5.2. Сівозміни на осушених землях
- •4.5.3. Ґрунтозахисні сівозміни
- •Контрольні запитання
- •4.6. Впровадження і освоєння сівозмін
- •Контрольні запитання
- •5. Механічний обробіток грунту
- •5.1. Наукові основи обробітку грунту
- •5.1.1. Завдання обробітку грунту
- •5.1.2. Технологічні операції при обробітку грунту
- •5.1.3. Фізико-механічні (технологічні] властивості грунту
- •Контрольні запитання
- •5.2. Заходи і системи обробітку грунту
- •5.2.1. Заходи основного обробітку грунту
- •5.2.2. Заходи поверхневого обробітку грунту
- •5.2.3. Спеціальні заходи обробітку грунту
- •5.3. Заходи створення глибокого родючого орного шару в різних ґрунтово-кліматичних умовах
- •5.3.1. Значення глибокої оранки
- •5.3.2. Способи поглиблення орного шару грунту
- •5.3.3. Поглиблення орного шару в різних ґрунтово-кліматичних умовах
- •5.3.4. Різноглибинний обробіток грунту в сівозміні
- •5.4. Зяблевий обробіток грунту
- •5.4.1. Обробіток грунту після культур суцільного способу сівби
- •5.4.2. Напівпаровий і комбінований (поліпшений) зяблевий обробіток грунту
- •5.4.3. Обробіток грунту після просапннх культур
- •5.5. Система обробітку грунту під озимі культури
- •5.5.1. Завдання обробітку грунту
- •5.5.2. Обробіток чистих і кулісних парів
- •5.5.3. Обробіток грунту після парозаймальних і сидеральних культур
- •5.5.4. Обробіток грунту після багаторічних трав
- •5.5.5. Обробіток грунту після зернобобових культур
- •5.5.6. Обробіток грунту після стерньових попередників
- •5.5.7. Обробіток грунту після просапних попередників
- •5.5.8. Догляд за посівами озимих культур
- •5.6.3. Передпосівна культивація
- •5.6.4. Передпосівний обробіток грунту при індустріальних технологіях вирощування сільськогосподарських культур
- •Контрольні запитання
- •5.7. Сівба сільськогосподарських культур
- •5.7.1. Строки сівби
- •5.7.2. Способи сівби і садіння
- •5.7.3. Норма висіву
- •5.7.4. Глибина загортання насіння
- •5.7.5. Особливості сівби при інтенсивних та індустріальних технологіях вирощування сільськогосподарських культур
- •Контрольні запитання
- •5.8. Система після посівного обробітку грунту
- •5.8.1. Завдання післяпосівного обробітку грунту
- •5.8.3. Обробіток грунту від сівби до з'явлення сходіз
- •5.8.4. Догляд за посівами після з'явлення сходів
- •5.8.5. Особливості догляду за посівами при інтенсивних та індустріальних технологіях вирощування
- •Контрольні запитання
- •5.9. Особливості обробітку грунту в умовах зрошення
- •5.9.1. Завдання обробітку грунту
- •5.9.2. Основне і поточне планування рельєфу поля
- •5.9.3. Підготовка грунту до поливу
- •5.9.4. Зяблевий обробіток грунту
- •5.9.5. Передпосівний обробіток грунту
- •5.9.6. Обробіток грунту під озимі культури
- •5.9.7. Обробіток грунту під післяукісні і післяжнивні посіви
- •5.9.8. Догляд за посівами сільськогосподарських культур
- •5.10.2. Обробіток осушених земель
- •Контрольні запитання
- •5.11. Мінімалізація обробітку грунту
- •5.11.1. Зміна завдань обробітку грунту в умовах інтенсифікації землеробства
- •5.11.2. Вплив сільськогосподарської техніки на зміну агрофізичних властивостей грунту і урожайність сільськогосподарських культур
- •5.11.3. Наукові основи мінімалізації обробітку грунту
- •5.11.4. Умови ефективного застосування мінімалізації обробітку грунту
- •5.11.5. Основні напрями мінімалізації обробітку грунту
- •6.1.2. Фактори розвитку ерозії грунту
- •6.1.3. Основні елементи ґрунтозахисного землеробства
- •6.2. Захист грунтів від вітрової ерозії
- •6.3. Захист грунтів від воднот ерозії
- •6.4. Досвід полтавської області в запровадженні ґрунтозахисного безплужного обробітку
- •Контрольні запитання
- •6.5. Ґрунтозахисне землеробство на основі контурно-меліоративної організації території
- •Контрольні запитання
- •6.6. Рекультивація земель
- •6.6.1. Порушені землі
- •6.6.7.. Характеристика гірських порід і реакція на них рослин
- •Контрольні запитання
- •7. Системи землеробства
- •7.1. Наукові основи
- •Контрольні запитання
- •7.2. Особливості інтенсивних систем землеробства в окремих грунтово-кліматичних зонах україни
- •7.2.1. Полісся, передгірні і гірські райони Карпат
- •7.2.1.1. Природні умови зони і спеціалізація землеробства
- •7.2.1.2. Сівозміни
- •7.2.1.3. Система удобрення і меліоративних заходів
- •7.2.1.4. Обробіток грунту
- •Контрольні запитання
- •7.2.2. Лісостеп
- •7.2.2.1. Природні умови зони і спеціалізація землеробства
- •7.2.2.2. Сівозміни
- •7.2.2.3. Системи застосування добрив і меліоративних заходів
- •7.2.2.4. Обробіток грунту
- •Контрольні запитання
- •7.2.3. Степ
- •7.2.3.1. Природні умови зони та спеціалізація землеробства
- •7.2.3.2. Сівозміни
- •7.2.3.3. Системи застосування добриа і меліоративних заходів
- •7.2.3.4. Обробіток грунту
- •Контрольні запитання
- •7.3. Розробка і освоєння зональних систем землеробства
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
5.8.5. Особливості догляду за посівами при інтенсивних та індустріальних технологіях вирощування
Догляд за посівами цукрових буряків передбачає суцільне розпушування грунту до з'явлення сходів, перше розпушування в міжряддях і зоні рядків (шарування); суцільне розпушування після з'явлення повних сходів, формування густоти насадження рослин; розпушування грунту в міжряддях з присипанням бур'янів у рядках.
Суцільне розпушування до з'явлення сходів буряків проводять тоді, коли в поверхневому шарі грунту з'являються проростки бур'янів, приблизно на 4— 5-й день після початку сівби. Якщо після сівби пройшов дощ і є загроза утворення ґрунтової кірки, розпушування починають відразу після дощу, як тільки перестануть залипати робочі органи. У прохолодну затяжну весну, коли проростання насіння цукрових буряків затримується, застосовують дво- чи триразове досходове розпушування. Неприпустимо це робити тоді, коли довжина проростків цукрових буряків досягла 1 см.
Суцільне розпушування грунту до з'явлення сходів роблять на глибину пе більше 2/3 глибини сівби, тобто на 2—2,5 см, з тим щоб над насінням залишився нерозпушений шар грунту 0,5—1 см. Якщо ґрунтову кірку треба знищити при наявності проростків буряків, застосовують знаряддя з ротаційними робочими органами з швидкістю не більше 4 км/год. При цьому не допускається зміщення насіння буряків з насіннєвого ложа.
Грунт обробляють культиваторами УСМК-5.4А і УСМК-5.4Б, укомплектованими ротаційними робочими органами РБ-5,4 з прутковими роторами або без них. Агрегат ведуть уздовж рядків по маркерному сліду, який утворюється слідоутворювачем сівалки під час сівби. Швидкість руху агрегату — до 8 км/год.
Щоб проходи культиватора співпадали з проходами сівалки, обробіток на посівах буряків починають з того боку, звідки починали сівбу.
Якщо у господарстві немає культиваторів, обладнаних ротаційними робочими органами і прутковими роторами, або їх мало, а також на полях, де на 1 м рядка висівали 14 насінин і більше, для досходового розпушування застосовують зубові борони в широкозахватних агрегатах.
Післясходовий догляд за посівами починають тоді, коли чітко позначаться рядки, з мілкого розпушування міжрядь (шарування). Застосування цього заходу забезпечує розпушування грунту в міжряддях на глибину 3—5 см,
а в рядках на 2—2,5 см при ширині захисної смуги з кожного боку рядка не більше 6—7 см, повне знищення бур'янів у міжряддях, кришіння грунту до дрібногрудочкуватого стаїгу (кількість грудочок діаметром понад 20 мм не повинна перевищувати 10 %). Засипаних, присипаних і пошкоджених рослин буряків повинно бути не більше 5 %.
Розпушування проводять культиваторами УСМК-5.4А і УСМК-5.4Б, обладнаними захисними дисками, однобічними плоскорізальними бритвами і ротаційними батареями. Швидкість руху агрегатів — до 5 км/год. Якщо передбачається густота сходів не менше 10 на 1 м рядка, ротаційні батареї встановлюють також у рядках.
Шарування здебільшого застосовують тоді, коли рослини буряків перебувають у фазі вилочки. Якщо рядки ще не позначилися, трактор візіром орієнтують на маркерну борозенку, залишену під час досходового обробітку.
Суцільне розпушування грунту після з'явлення сходів здійснюють при густоті понад 8 рослин на 1 м рядка для боротьби з бур'янами і ґрунтовою кіркою в захисній зоні рядка. Оптимальним строком розпушування є фаза добре розвиненої вилочки — першої пари справжніх листків. Якісне виконання цього заходу забезпечує розпушування грунту на глибину 3 см, знищення значної кількості проростків і сходів бур'янів. Розрідження сходів буряків повинно не перебільшувати 25, а присипання землею — 3 %.
Для розпушування використовують культиватори УСМК-5.4А, УСМК-5.4Б, обладнані ротаційними робочими органами, райборінками З-ОР-0,7 чи посівними борінками ЗБП-0,6А.
Щоб стабілізувати глибину ходу робочих органів і зменшити присипання рослин, поверхневий шар пухкого грунту попередньо ущільнюють гладенькими котками СКГ-2.
Агрегати з зубовими боропами рухаються під кутом 5—10° до напряму рядків з швидкістю не більше 4 км/год, а культиватори — уздовж рядків із швидкістю до 8 км/год.
Після зливових дощів для знищення кірки на посівах буряків проводять суцільне розпушування лише ротаційними робочими органами РБ-5,4. Для цього на культиватор УСМК-5.4А монтують 24 таких органи.
Густоту насадження цукрових буряків формують механічними (УСМП-5,4) або автоматичними (ПСА-2,7) проріджувачами, а в разі необхідності також культиваторами УСМК-5.4А і УСМК-5.4Б за схемою поперечного букетування: виріз — 8,5 см, букет — 14 см; виріз — 10 см, букет — 15 см. Оптимальний строк для проріджування — фаза 2—3 пар справжніх листочків.
Перед формуванням густоти насадження вздовжрядковими проріджувачами поле коткують гладенькими котками СКГ-2 (широкозахватним агрегатом) уздовж напряму рядків.
Застосування автоматичних проріджувачів підвищує рівномірність розподілу рослин по довжині рядка, якщо висота бур'янів і діаметр грудочок грунту не перевищують 2/3 висоти культурних рослин, у зоні проходу котків немає нерівностей грунту більше 3 см, а початкова густота сходів становить 8—12 рослин на 1 м рядка.
Швидкість руху механічних проріджувачів і культиваторів — до 6 км/ год, автоматичних проріджувачів — 5,4 км/год, глибина ходу робочих органів — до 3 см. Формування густоти насадження цукрових буряків необхідно закінчувати до з'явлення четвертої пари справжніх листочків. Щоб створити сприятливі умови для росту рослин, після формування густоти насадження розпушують грунт у, міжряддях, поєднуючи це з присипан ням бур'янів у рядках і підживленням посівів мінеральними добривами. Необхідність розпушування і присипання бур'янів визначають, виходячи з кількості опадів і забур'яненості посівів.
Для догляду за посівами застосовують культиватори УСМК-5.4А і УСМК-5.4Б, укомплектовані захисними дисками, розпушувальними лапами, підживлювальними ножами, однобічними плоскорізальними лапами і ротаційними батареями. Якщо під час глибоких розпушувань на поверхню грунту вивертаються великі грудочки, то спочатку грунт розпушують однобічними бритвами на глибину 5—б см, а потім — на 10—12 см з одночасним підживленням. Щоб запобігти пошкодженню рослин буряків, залишають захисні зони, ширина яких з кожного боку рядка під час перших розпушувань грунту в міжряддях становить б—8, а під час наступних—10—12 см. Не допустиме також вивертання великих вологих грудочок, утворення глибоких борозенок, присипання рослин буряків землею. Швидкість руху агрегату — 6 км/год.
Підгортання (присипання бур'янів) починають у період утворення у буряків 3—4 пар справжніх листочків і повторюють кілька разів у міру з'явлення сходів бур'янів. Для присипання бур'янів застосовують переобладнані захисні диски, стрілчасті лапи і спарені лапи-бритви.
Щоб полегшити роботу коренезби-ральних машин, особливо на важких і дуже ущільнених грунтах, зменшити витрати і пошкодження коренеплодів, за 10—15 днів до збирання грунт розпушують пошарово на глибину 10— 12 см. На важких сухих грунтах і посівах з снльнорозвиненою гичкою пошарове розпушування грунту в міжряддях слід проводити відразу після проходу гичкозбиральиої машини БМ-6, БМ-6А. Для цього застосовують агрегат, який складається з трактора Т-70С на вузьких гусеницях чи колісного МТЗ-80, ЮМЗ-6Л з вузькими шинами і культиваторів УСМК-5.4А, УСМК-5.4Б, укомплектованих стрілчастими лапами (по 2—3 на секцію), встановленими на різну глибину ходу (3—4 см).
У період вегетації кукурудзи після дощів, при швидкому підвищенні температури в міжряддях і рядках утворюються глибокі тріщини, через які випаровується волога. Обробіток грунту в міжряддях на таких посівах поліпшує його агрофізичні властивості (особливо важких грунтів, які запливають), зменшує забур'яненість посівів стійкими до гербіцидів бур'янами, підвищує продуктивність кукурудзи. У дослідженнях Ерастівської дослідної станції врожайність кукурудзи, вирощеної за індустріальною технологією, в середньому за 4 роки без міжрядних обробітків становила 47,2 ц/га, а з одним міжрядним обробітком — 49,8 ц/га.
Глибокі культивації (8—10, 6— 8 см), які роблять при механізованому обробітку, не застосовують при індустріальній технології, оскільки дуже леткі гербіциди (ерадикан, алірокс) загортаються в грунт на 7—10 см. При глибоких розпушуваннях міжрядь може порушитися гербіцидний шар, що збільшить випаровування препарату. За даними Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи, посіви практично повністю очищаються від бур'янів досходовим боронуванням і наступним неглибоким (4—6 см) міжрядним обробітком за умови проведення хімічного прополювання.
Грунт у міжряддях обробляють культиваторами-рослинопідживлюва-чами КРН-4,2 і КРН-5,6. На порівняно пухких грунтах краще застосовувати культиватори, обладнані стрілчастими лапами (270 і 220 мм), лапами-брит-вами (165 мм) і полільними борінками КРН-38, а на ущільнених — стрілчастими лапами (270 мм) разом з на-півлапами (145 мм) і полільними борінками. Якість міжрядних обробітків просапних культур значно підвищується, якщо культиватори водити за допомогою орієнтаторів по напрямних щілинах, нарізаних під час сівби.