5.7.5. Особливості сівби при інтенсивних та індустріальних технологіях вирощування сільськогосподарських культур

Вирощування рослин за інтенсивни­ми і індустріальними технологіями ставить вимоги до якості сівби. В свою чергу, ці технології впливають і на показники сівби. З підвищенням куль­тури землеробства, калібруванням на­сіння, поширенням сівалок точного ви­сіву знижуються посівні норми, збіль­шується рівномірність розміщення на­сіння на площі і за глибиною загор­тання в грунт.

При вирощуванні зернових колосо­вих культур за інтенсивною техноло­гією під час сівби утворюють (зали­шають незасіяними) постійні техноло­гічні колії, по яких переміщуються агрегати під час догляду за посівами. Ширину технологічних колій і відстань між ними приймають такими, щоб се­рійну техніку, яку використовують у господарстві для внесення добрив, гер­біцидів і ретардантів, можна було ефективно використати для догляду за посівами з мінімальним переобладнан­ням. При індустріальній технології вироб­ництва цукрових буряків, яка передба­чає повну механізацію технологічних операцій, першочергова вимога до якості сівби така: одержати такі сходи, щоб можна було застосувати механі­зоване автоматичне формування густо­ти рослин або необхідну на час зби­рання густоту без механізованого про­ріджування, тобто забезпечити сівбу на кінцеву густоту.

Цукрові буряки висівають, коли на­стане фізична спілість грунту і серед­ньодобова температура його на глиби­ні 6—7 см досягне 6—8 °С.

При лабораторній схожості не ниж­че 85 % сіють по 12—14 насінин на 1 м рядка, що забезпечує одержання 8—10 сходів. На чистих від бур'янів полях із застосуванням ефективних за­ходів для захисту сходів від шкідників і хвороб можна висівати 9—10 насінин на 1 м рядка, щоб мати 6—7 сходів буряків, тобто сіяти на кінцеву густо­ту насадження рослин.

За достатнього зволоження грунту насіння загортають на глибину 3—3,5, а в посушливу весну — 4—5 см.

Для утворення борозенок-слідопо-кажчиків після проходу посівного агрегату, по яких при досходовому розпушуванні і першому мілкому роз­пушуванні міжрядь (шаровка) буде вестися агрегат, сівалки обладнують слідоутворювачами, які закріплюють до підніжної дошки по центру міжряд­дя після сьомого рядка.

Щоб підвищити продуктивність агре­гатів під час догляду за просапними культурами, зменшити захисну зону і поліпшити умови роботи механізато­рів на міжрядних обробітках, при сів­бі спеціальними лапами- щілннорізами, закріпленими на брусі сівалки, у грун­ті нарізують дві щілини глибиною 16—18 см, по яких будуть спрямовува­ти рух просапних культиваторів.

Контрольні запитання

Строки і способи сівби. Норма висіву. Гли­бина загортання насіння. Особливості сівби при інтенсивних та індустріальних технологіях вирощування озимої пшениці, цукрових буря­ків та інших культур.

5.8. Система після посівного обробітку грунту

5.8.1. Завдання післяпосівного обробітку грунту

Обробітком грунту після сівби сіль­ськогосподарських культур необхідно створити умови для з'явлення друж­них сходів, зменшити непродуктивні втрати вологи з грунту, сформувати густоту насадження, підтримувати сприятливі водно-фізичні властивості грунту і утримувати поле чистим від бур'янів.

У системі післяпосівного обробітку грунту розрізняють три цикли: обробі­ток відразу після сівби, від сівби до 5.8.2. Обробіток грунту відразу після сівби з'явлення сходів і обробіток під час догляду за посівами.

Відразу після сівби треба створити сприятливі умови для з'явлення схо­дів: вирівняти поле і сприяти контак­ту насіння з грунтом. Обробіток грун­ту відразу після сівби складається з боронування, шлейфування і котку­вання.

Боронування проводять услід за сів­бою більшості культур з метою вирів­нювання поверхні грунту, зменшення площі випаровування вологи, поліп­шення контакту насіння з ґрунтовими частинками. Боронують здебільшого в агрегаті з посівними машинами, для чого використовують легкі борони. На добре підготовленому грунті замість борін використовують шлейфи чи лан­цюжки, які закріплюють за кожним сошником.

Післяпосівне коткування посилює контакт насіння з грунтом, відновлює зруйновані під час передпосівної під­готовки капіляри, по яких надходить волога в зону загортання насіння, руй­нує великі грудки, вирівнює поверхню поля, що забезпечує високу якість на­ступних обробітків, прискорює проро­стання висіяних культур і насіння бу­р'янів. Найбільш придатні для після-посівного коткування кільчасто-шпоро-ві котки, після проходу яких верхній шар грунту залишається пухким і не­має необхідності в додатковому його розпушуванні.

Інколи замість суцільного коткуван­ня застосовують рядкове, для чого сі­валки обладнують спеціальними коточ­ками, які рухаються за кожним сош­ником. Проте в посушливу погоду таке коткування неефективне і тому дово­диться робити і суцільне коткування. Маса котка залежить від грануломет­ричного складу і вологості грунту.

Коткування ефективне лише тоді, ко­ли його проводять одночасно з сівбою чи вслід за нею, поки верхній шар грунту не пересох (відновлення ґрун­тових капілярів у розпушеному шарі можливе лише при певній вологості). В сухому грунті капіляри не віднов­люються і коткування посівів втрачає агротехнічне значення.

Найбільш ефективне коткування в посушливих умовах. Якщо вологість грунту достатня, відразу після сівби пройшли дощі, необхідності у котку­ванні немає. Коткування перезволоже­ного грунту може спричинити утворен­ня ґрунтової кірки.