5.7.3. Норма висіву

Норма висіву — це кількість чи ма­са висіяних па 1 га насінин з ураху­ванням їхньої господарської придат­ності. Прийнята норма висіву насіння повинна забезпечити таку густоту рос­лин, при якій з 1 га посіву буде зі­брано найвищий врожай. Норма висі­ву залежить від біологічних власти­востей рослин, сортів і гібридів, якості посівного матеріалу, способів та стро­ків сівби, родючості грунту, умов зво­ложення, призначення культури та ін­ших факторів.

Сорти зернових культур, які добре кущаться, висівають рідше, ніж ті, що менше кущаться. Скороспілі сорти і гібриди кукурудзи, як більш низько­рослі, сіють густіше, ніж пізньоспілі. На широкорядних посівах норму висі­ву зменшують, а на вузькорядних і перехресних — збільшують порівняло із звичайним рядковим способом. Для посушливих районів встановлюють меншу, а для зони достатнього зволо­ження і на зрошуваних землях більш високу норму висіву. На забур'янених полях і при запізненні з сівбою норму висіву дещо збільшують. Так само збільшують норму висіву і при виро­щуванні тонковолокнистих сортів льо-ну-довгунця, культур на зелений корм. При розмноженні дефіцитних сортів культур, висіванні насінників багато­річних трав норму висіву зменшують.

На більш родючих землях густоту посіву просапних культур дещо збіль­шують, а зернових, схильних до виля­гання, зменшують. Це пов'язано з тим, що на родючих грунтах зернові краще кущаться і тут більш можливе їх ви­лягання, особливо при надмірному азотному живленні.

При знижених якостях насіння нор­му висіву збільшують, хоч повністю компенсувати низьку якість насіння зміною норми висіву неможливо.

Як правило, спочатку дослідним шляхом встановлюють норму висіву за кількістю схожих зерен на 1 га. Для визначення вагової норми насамперед необхідно визначити господарську при­датність, тобто процент схожих насі­нин у посівному матеріалі, за фор­мулою

де Г — господарська (посівна) при­датність, %; Ч —чистота насіння, %; С — схожість насіння, %.

Вагову норму висіву розраховують за формулою

де Н — норма висіву, кг/га; М — нор­ма висіву, млн/га; А—маса 1000 зе­рен, г; Г — господарська придатність,

5.7.4. Глибина загортання насіння

Насіння висівають на глибину, яка забезпечує надходження тепла, води і повітря до нього. Так, при мілкому загортанні погіршуються умови пере­зимівлі, оскільки вузол кущіння за­кладається ближче до поверхні грун­ту. При надмірно глибокій сівбі погіршується надходження повітря до насіння, грунт на глибині менше про­грівається, збільшується витрата по­живних речовин для виходу пророст­ків на поверхню грунту.

Глибина загортання насіння визна­чається біологічними особливостями рослин, розмірами насіння, строками сівби, грунтово-кліматичними умова­ми. Велике насіння загортають глиб­ше, а насіння культур, сім'ядолі яких виносяться на поверхню,— мілкіше.

Наприклад, насіння люпину (сім'ядо­лі виносяться на поверхню) загорта­ють на 3—4 см, а гороху, яке за роз­мірами майже таке саме, як і люпи­ну,— на 6—7 см (сім'ядолі гороху залишаються в грунті).

При запізненні з сівбою ярих куль­тур насіння загортають глибше, оскільки верхні шари грунту можуть бути пересушеними, а озимих — мілкі­ше, у більш прогрітий шар.

Глибше загортають насіння в по­сушливих умовах і на легких грунтах.

Слід зазначити, що велике значення має рівномірність глибини загортання насіння на всьому полі, бо від цього залежить дружність появи сходів та рівномірність розвитку рослин.