
- •2.1.2. Основні закони землеробства
- •2.1.3. Використання законів землеробства в сучасному сільському господарстві
- •Контрольні запитання
- •2.2. Відтворення родючості грунту і оптиміздція умов життя рослин
- •2.2.1. Поняття про родючість грунту
- •2.2.2. Показники родючості та окультуреності грунту
- •2.2.3. Динаміка та відтворення родючості грунтів в інтенсивному землеробстві
- •2.2.4. Моделі родючості грунтів
- •Контрольні запитання
- •2.3. Водний режим грунту і його регулювання
- •2.3.1. Значення ґрунтової вологи для життя рослин та мікроорганізмів
- •2.3.2. Форми і категорії ґрунтової вологи
- •2.3.4. Випаровування води з грунту
- •2.3.5. Водний режим грунту в різних районах України
- •2.3.6. Регулювання водного режиму грунту
- •2.3.6.1. Заходи боротьби з посухою
- •2.3.6.2. Заходи боротьби з перезволоженням грунту
- •Контрольні запитання
- •2.4. Повітряний режим грунту
- •2.4.1. Склад і значення фунтового повітря
- •2.4.2. Аерація грунту
- •2.4.3. Повітряні властивості грунту
- •Контрольні запитання
- •1.5. Тепловий режим грунту
- •2.5.1. Роль тепла в житті рослин та мікроорганізмів
- •2.5.4. Тепловий режим грунту та його регулювання
- •Контрольні запитання
- •2.6. Поживний режим грунту
- •2.6.1. Потреба рослин у поживних речовинах та запаси їх у грунті
- •2.6.2. Поживний режим грунту та агротехнічні заходи його регулювання
- •Контрольні запитання
- •3. Бур'яни та боротьба з ними
- •3.1. Поняття про бур'яни, засмічувачі і агрофітоценози
- •3.2. Шкода від бур'янів
- •3.3. Біологічні особливості бур'янів
- •Контрольні запитання
- •3.5. Агротехнічні заходи боротьби з бурянами
- •3.5.1. Запобіжні заходи
- •3.5.2. Винищувальні заходи боротьби з бур'янами
- •3.6. Хімічна боротьба з бур'янами
- •3.6.1. Класифікація гербіцидів
- •3.6.2. Причини вибірковості і механізм дії гербіцидів на рослини
- •3.6.3. Способи, строки і умови ефективного застосування гербіцидів
- •Контрольні запитання
- •3.7. Біологічні заходи боротьби з бур'янами
- •Контрольні запитання
- •3.9. Особливості боротьби 3 бур'янами в умовах зрошення
- •Контрольні запитання
- •3.10. Нові заходи боротьбі з бур'янами
- •Контрольні запитання
- •4. Сівозміни
- •4.1. Наукові осеови сівозмін
- •Контрольні запитання
- •4.2.Розміщення парів і польових культур у сівозміні
- •4.2.1. Пари, їх класифікація і роль у сівозміні
- •4.2.2. Попередники основних польових культур
- •4.2.2.1. Розміщення озимих культур
- •4.2.2.3. Розміщення зернобобових культур
- •Контрольні запитання
- •4.3. Проміжні культури в сівозміні
- •4.3.1. Проміжні культури та їх значення
- •Контрольні запитання
- •4.4. Класифікація сівозмін
- •Контрольні запитання
- •4.5. Принципи побудови сівозмін на зрошуваних, осушених і еродованих землях
- •4.5.1. Сівозміни на зрошуваних землях
- •4.5.2. Сівозміни на осушених землях
- •4.5.3. Ґрунтозахисні сівозміни
- •Контрольні запитання
- •4.6. Впровадження і освоєння сівозмін
- •Контрольні запитання
- •5. Механічний обробіток грунту
- •5.1. Наукові основи обробітку грунту
- •5.1.1. Завдання обробітку грунту
- •5.1.2. Технологічні операції при обробітку грунту
- •5.1.3. Фізико-механічні (технологічні] властивості грунту
- •Контрольні запитання
- •5.2. Заходи і системи обробітку грунту
- •5.2.1. Заходи основного обробітку грунту
- •5.2.2. Заходи поверхневого обробітку грунту
- •5.2.3. Спеціальні заходи обробітку грунту
- •5.3. Заходи створення глибокого родючого орного шару в різних ґрунтово-кліматичних умовах
- •5.3.1. Значення глибокої оранки
- •5.3.2. Способи поглиблення орного шару грунту
- •5.3.3. Поглиблення орного шару в різних ґрунтово-кліматичних умовах
- •5.3.4. Різноглибинний обробіток грунту в сівозміні
- •5.4. Зяблевий обробіток грунту
- •5.4.1. Обробіток грунту після культур суцільного способу сівби
- •5.4.2. Напівпаровий і комбінований (поліпшений) зяблевий обробіток грунту
- •5.4.3. Обробіток грунту після просапннх культур
- •5.5. Система обробітку грунту під озимі культури
- •5.5.1. Завдання обробітку грунту
- •5.5.2. Обробіток чистих і кулісних парів
- •5.5.3. Обробіток грунту після парозаймальних і сидеральних культур
- •5.5.4. Обробіток грунту після багаторічних трав
- •5.5.5. Обробіток грунту після зернобобових культур
- •5.5.6. Обробіток грунту після стерньових попередників
- •5.5.7. Обробіток грунту після просапних попередників
- •5.5.8. Догляд за посівами озимих культур
- •5.6.3. Передпосівна культивація
- •5.6.4. Передпосівний обробіток грунту при індустріальних технологіях вирощування сільськогосподарських культур
- •Контрольні запитання
- •5.7. Сівба сільськогосподарських культур
- •5.7.1. Строки сівби
- •5.7.2. Способи сівби і садіння
- •5.7.3. Норма висіву
- •5.7.4. Глибина загортання насіння
- •5.7.5. Особливості сівби при інтенсивних та індустріальних технологіях вирощування сільськогосподарських культур
- •Контрольні запитання
- •5.8. Система після посівного обробітку грунту
- •5.8.1. Завдання післяпосівного обробітку грунту
- •5.8.3. Обробіток грунту від сівби до з'явлення сходіз
- •5.8.4. Догляд за посівами після з'явлення сходів
- •5.8.5. Особливості догляду за посівами при інтенсивних та індустріальних технологіях вирощування
- •Контрольні запитання
- •5.9. Особливості обробітку грунту в умовах зрошення
- •5.9.1. Завдання обробітку грунту
- •5.9.2. Основне і поточне планування рельєфу поля
- •5.9.3. Підготовка грунту до поливу
- •5.9.4. Зяблевий обробіток грунту
- •5.9.5. Передпосівний обробіток грунту
- •5.9.6. Обробіток грунту під озимі культури
- •5.9.7. Обробіток грунту під післяукісні і післяжнивні посіви
- •5.9.8. Догляд за посівами сільськогосподарських культур
- •5.10.2. Обробіток осушених земель
- •Контрольні запитання
- •5.11. Мінімалізація обробітку грунту
- •5.11.1. Зміна завдань обробітку грунту в умовах інтенсифікації землеробства
- •5.11.2. Вплив сільськогосподарської техніки на зміну агрофізичних властивостей грунту і урожайність сільськогосподарських культур
- •5.11.3. Наукові основи мінімалізації обробітку грунту
- •5.11.4. Умови ефективного застосування мінімалізації обробітку грунту
- •5.11.5. Основні напрями мінімалізації обробітку грунту
- •6.1.2. Фактори розвитку ерозії грунту
- •6.1.3. Основні елементи ґрунтозахисного землеробства
- •6.2. Захист грунтів від вітрової ерозії
- •6.3. Захист грунтів від воднот ерозії
- •6.4. Досвід полтавської області в запровадженні ґрунтозахисного безплужного обробітку
- •Контрольні запитання
- •6.5. Ґрунтозахисне землеробство на основі контурно-меліоративної організації території
- •Контрольні запитання
- •6.6. Рекультивація земель
- •6.6.1. Порушені землі
- •6.6.7.. Характеристика гірських порід і реакція на них рослин
- •Контрольні запитання
- •7. Системи землеробства
- •7.1. Наукові основи
- •Контрольні запитання
- •7.2. Особливості інтенсивних систем землеробства в окремих грунтово-кліматичних зонах україни
- •7.2.1. Полісся, передгірні і гірські райони Карпат
- •7.2.1.1. Природні умови зони і спеціалізація землеробства
- •7.2.1.2. Сівозміни
- •7.2.1.3. Система удобрення і меліоративних заходів
- •7.2.1.4. Обробіток грунту
- •Контрольні запитання
- •7.2.2. Лісостеп
- •7.2.2.1. Природні умови зони і спеціалізація землеробства
- •7.2.2.2. Сівозміни
- •7.2.2.3. Системи застосування добрив і меліоративних заходів
- •7.2.2.4. Обробіток грунту
- •Контрольні запитання
- •7.2.3. Степ
- •7.2.3.1. Природні умови зони та спеціалізація землеробства
- •7.2.3.2. Сівозміни
- •7.2.3.3. Системи застосування добриа і меліоративних заходів
- •7.2.3.4. Обробіток грунту
- •Контрольні запитання
- •7.3. Розробка і освоєння зональних систем землеробства
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
5.7.2. Способи сівби і садіння
Вибираючи спосіб сівби чи садіння, виходять з того, щоб кожну рослину забезпечити сприятливими умовами життя і площею живлення. Насіння на площі слід розміщувати рівномірно, щоб площа живлення за формою була близька до квадрата. Найбільш поширені рядкові способи сівби: звичайний рядковий, вузькорядний, перехресний, широкорядний, квадратно-гніздовий. Застосовують сівбу в борозни, а також гребеневий, напів-гребеневий і смуговий способи сівби (мал. 39).
Звичайний рядковий спосіб. Ширина міжрядь — від 10 до 25 см (частіше 15 см). Таким способом висівають зернові колосові, горох, одно- і багаторічні трави та інші культури. Такий спосіб простий у виконанні, проте площа живлення рослин має форму дуже витягнутого прямокутника.
Вузькорядний спосіб — рядкова сівба з міжряддями не більше 10 см (частіше 7,5 см). Висівають цим способом ті самі культури, що й звичайним рядковим. Площа живлення при цьому способі сівби також прямокутна, але більше близька до квадрата, ніж при звичайному рядковому. При вузькорядній сівбі поліпшуються умови освітлення рослин, зменшується загроза вилягання, але для такої сівби треба старанно готувати грунт. Поширення такого способу сівби стримується нестачею вузькорядних сівалок.
Перехресний спосіб — рядкова сівба у двох напрямах, які перехрещуються. Сіють такі самі культури, що й звичайним рядковим способом. Половину норми насіння висівають в одному напрямі, а решту — перпендикулярно першому. При такій сівбі більш рівномірно розміщується насіння на площі. Однак перехресна сівба має такі недоліки: вдвічі збільшується обсяг робіт, сильніше ущільнюється грунт, рівномірність глибини загортання насіння менша.
Широкорядний спосіб — рядкова сівба з міжряддями шириною не менше 45 см. Застосовують його для вирощування культур з великою площею живлення (цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, картоплі, рицини, овочевих), а також проса, гречки, насінників багаторічних трав тощо. Широкі міжряддя в період вегетації розпушують для поліпшення водно- повітряного, теплового і поживного режимів грунту і знищення бур'янів, поєднуючи це часто з підживлюванням рослин.
Пунктирний спосіб — один з видів широкорядної сівби, під час якої насіння в рядках розміщується рівномірно на певній відстані одне від одного. Це дає можливість зменшити норму висіву і значно полегшує роботу з формування густоти насадження рослин. Це — один з найбільш досконалих способів сівби. Так сіють цукрові буряки, кукурудзу, соняшник та деякі інші культури.
Сівба смугами є різновидом рядкової, коли насіння розміщується смутами шириною не менше 10 см. Робочі органи сівалки — підрізувальні куль-тиваторні лапи, стояки яких одночасно є і насіннєпроводами. Лапа під час руху агрегата широко відкриває дно борозни, на яке рівномірно по всій смузі висівається насіння. Так можна сіяти зернові та деякі овочеві культури. Смугові посіви широкого застосування не мають через відсутність достатньої кількості сівалок.
Стрічковий спосіб — це рядкова сівба, при якій два чи кілька рядків, які утворюють стрічку, чергуються з більш широкими міжряддями. Кожні 2— З рядки висіваються у стрічці на відстані 7,5—15 см. Між стрічками залишаються широкі міжряддя (45— 60 см), які обробляють під час вегетації так само, як і звичайні широкорядні посіви. Стрічковий спосіб використовують здебільшого в ОВОЧІЕНИ-цтві при вирощуванні культур з невеликою площею живлення і повільним початковим ростом (цибуля, морква та ін.). Так інколи вирощують просо, гречку, насінники багаторічних трав.
Гніздовий спосіб — сівба з груповим розміщенням насіння. Сіють з широкими міжряддями, а в рядках насіння розміщують окремими гніздами по кілька "штук. При утворенні ґрунтової кірки сходи з гнізда легше виходять на поверхню, ніж поодинокі.
Квадратний спосіб — сівба поодиноких насінин по кутах квадрата. Площа живлення рослин має форму квадрата, що найбільше відповідає їх біологічним потребам. На таких посівах є можливість обробляти грунт у двох напрямах. За технологією квадратний спосіб сівби значно складніший, ніж інші (необхідно забезпечити прямолінійність рядків в обох напрямах). Таким способом сіють кукурудзу, рицину, соняшник та інші культури.
Квадратно-гніздовий спосіб — це групове розміщення насіння гніздами по кутах квадрата. За іншими показниками він не відрізняється від квадратного способу.
Сівба у борозни — це висівання насіння на дно спеціально створеної борозенки. Використовується цей спосіб у посушливих районах, щоб можна було заробити насіння в більш вологий грунт. Борозенки, які залишаються після сівби, сприяють нагромадженню снігу, що поліпшує водний режим грунту, зменшує загрозу вимерзання рослин і захищає від видування при пилових бурях. Таким способом сіють зернові колосові культури.
Гребеневий спосіб — сівба на спеціально створених гребенях, яку застосовують на перезволожених і важких грунтах. Таким способом висаджують переважно картоплю. Поверхня рядків на гребенях краще прогрівається, менше ущільнюється під впливом дощів, що дає можливість розпушувати грунт у міжряддях тракторним культиватором, не ущільнюючи його в зоні розміщення бульб. У районах нестійкого зволоження картоплю вирощують напівгребеиевнм способом. При гребеневому садінні глибина заробки бульб відносно рівня поверхні грунту повинна становити 4—5 см, загальна (за рахунок гребенів) — 16—18, а при на-півгребеневому — відповідно 7—8 і 12—14 см.