5.6.3. Передпосівна культивація

Передпосівною культивацією ство­рюють сприятливі умови для проро­стання насіння сільськогосподарських культур і дальшого їх розвитку. Важ­ливим завданням є також повне зни­щення сходів бур'янів, які з'являють­ся в допосівний період.

Оскільки висіяне насіння повинно лежати на ущільненому шарі грунту, передпосівну культивацію проводять на глибину загортання насіння. На­приклад, у Лісостепу і Степу для ран­ніх колосових і зернобобових глибина культивації становить 6—8 см, для цукрових буряків — 3—4, проса і греч­ки — 5—6 см. Якщо грунт розпушений глибше, насіння потрапляє в пухкий шар, до якого внаслідок порушення капілярних зв'язків, надходження во­логи сповільнюється. За таких умов проростання насіння і з'явлення схо­дів залежать від погодних умов, зо­крема від опадів після сівби. Крім то­го, внаслідок післяпосівного осідання грунту може пошкоджуватися коріння рослин. Щоб забезпечити надходжен­ня до проростаючого насіння повітря і зменшити опір грунту сходам, насін­ня треба прикрити розпушеним грун­том. Передпосівний обробіток проводять, як правило, культиваторами з підрізу-вальними лапами одночасно з шлей­фуванням чи боронуванням. При ви­користанні цього знаряддя грунт май­же не перевертається і менше вису­шується. Неглибоке розпушування під-різувальними лапами дає можливість розмістити насіння на ущільненому грунті і забезпечити капілярне піднят­тя до нього вологи.

На важких грунтах і за умов до­статнього їх зволоження, де необхід­на більш глибока культивація, для передпосівного обробітку доцільніше використовувати культиватори з роз­пушувальними лапами.

Передпосівний обробіток іноді про­водять і дисковими знаряддями, зде­більшого на полях, де восени зібрали багаторічні трави і провели неглибоку оранку (культиватори значну частину дернини витягують на поверхню), а також на важких глинистих грунтах, де на поверхні є нерозмоклі брили, які не можна подрібнити іншими зна­ряддями. Проте слід мати на увазі, що дискові знаряддя надмірно висушують грунт, ущільнюють нижні його шари і не забезпечують рівномірної глиби­ни розпушування, а звідси — глибини загортання насіння і появи дружних сходів.

Якщо грунт дуже ущільнився (об'­ємна маса більше 1,3 г/см3) і виникла необхідність в глибокому розпушуван­ні, глибоке розпушування при достат­ньому зволоженні його можна прово­дити чизельними культиваторами, культиваторами-плоскорізами та інши­ми культиваторами, а також лемішни­ми лущильниками без полиць, щоб не вивертати на поверхню насіння бур'я­нів.

Для однієї і тієї самої культури грунт потрібно розпушувати глибше на важких грунтах і в більш вологі роки і мілкіше — на легких грунтах і в посушливу погоду.

В системі передпосівного обробітку грунту після культивацій іноді засто­совують коткування грунту. При цьому краще вирівнюється його поверхня і дещо ущільнюється грунт, що дає можливість більш рівномірно розміс­тити насіння за глибиною. Найчастіше коткування проводять перед сівбою дрібнонасінних культур, у суху погоду, при надмірній пухкості грунту і якщо культивацію зробили на більшу, ніж потрібно, глибину.

Конкретна система передпосівного обробітку грунту залежить від строків сівби культур, глибини загортання на­сіння, ґрунтових і погодних умов.

Під культури ранніх строків сівби проводять здебільшого одну культива­цію на глибину загортання насіння. При цьому для кращого розпушуван­ня грунту її можна проводити у кіль­ка слідів.

Найбільш чутливий до глибини за­гортання насіння льон-довгунєць. Тому перед його висіванням поле коткують. Грунт важливо ущільнити так, щоб сошники сівалки заглиблювалися не більше ніж на 1—1,5 см. Тільки за умови з'явлення дружних сходів мож­на мати однорідні за товщиною і дов­жиною стебла соломи. За даними Жи­томирської обласної сільськогосподар­ської дослідної станції, на дерново-підзолистому супіщаному грунті після одного боронування урожайність на­сіння льону становила 4,9 ц/га, волок­на — 6,5 ц/га, після боронування і шлейфування відповідно 5,7 і 7,4, а після боронування з коткуванням — 5,5 і 7,2 ц/га. Ущільнення грунту перед сівбою ефективне і при вирощуванні кормового люпину. У дослідах Науко­во-дослідного інституту землеробства і тваринництва західних районів УРСР, проведених на сірому опідзоленому грунті, урожайність насіння люпину після культивації в два сліди з боро­нуванням і вирівнювання брусом-ви-рівнювачем становила 16,4, а після культивації в два сліди з боронуван­ням і коткуванням—17,1 ц/га.

Під цукрові буряки в зонах недо­статнього і нестійкого зволоження, а також на структурних грунтах, які не запливають, у зоні достатнього зво­ложення глибина передпосівного обро­бітку повинна дорівнювати глибині загортання насіння — 4—5 см і вико­нувати його треба у 1—2 сліди. Для цього використовують культиватори-рослинопідживлювачі 2КРН-2.8М з на­бором розпушувальних і плоскорізаль-них робочих органів (бритв), просапні культиватори УСМК-5.4А із спеціаль­ними пристосуваннями для передпосів­ного обробітку грунту. При обробітку грунту просапними культиваторами з лапами-бритвами і боронами-культива-торами ВНИС-Р на невелику глибину допосівне коткування здебільшого не проводять.

Передпосівний обробіток грунтів, які запливають, під цукрові буряки в зоні достатнього зволоження прово­дять у два сліди: перший раз — на глибину 6—8, другий — на 8—10 см.

Агрегат складається з культиватора із стрілчастими лапами, середніх і лег­ких борін, а при глибокому передпо­сівному обробітку ще й з кільчасто-шпоровими або кільчасто-зубчастими котками для вирівнювання поверхні грунту.

Під культури середніх і пізніх стро­ків сівби, зокрема соняшник, куку­рудзу, просо, гречку та ін., проводять не менше 2 культивацій. Першу — після закриття вологи при доспіванні грунту на глибину 10—12 см, а на важких і дуже забур'янених грунтах у зволожених районах — до 16—18 см; глибину наступних культивацій посту­пово зменшують. Перед сівбою грунт культивують на глибину загортання насіння.

При підготовці грунту під пізні куль­тури слід враховувати погодні умови весни. У дощову весну між першою і другою культиваціями проводять бо­ронування чи додаткову культивацію, в посушливу — коткування після пер­шої культивації.

На окультурених грунтах при висо­кій культурі землеробства є можли­вість зменшити кількість допосівних обробітків грунту. Так, дослідженнями ВНДЮК, НДІСГ Центрально-Чорно-земної смуги ім. В. В. Докучаева, Українського науково-дослідного ін­ституту рослинництва, селекції та ге­нетики ім. Юр'єва, Молдавської, Ар­мавірської, Кіровоградської та Лу­ганської дослідних станцій, Вейделів-ського дослідного поля доведено, що на грунтах із сприятливими фізични­ми властивостями після обробітку без ранньовесняного боронування чи гли­бокого розпушування родючість грун­ту і урожайність соняшнику не знижу­валися.

У дослідах Кримського сільськогос­подарського інституту на південних чорноземах урожайність соняшнику в середньому з 10 дослідів на варіантах, де до передпосівної культивації поле

боронували і культивували на глиби­ну 16—18 см, становила 14,2 ц/га, при боронуванні і культивації на 10— 12 см— 14,1, лише при боронуванні — 14,1 і без обробітку— 14,5 ц/га.