5.4.3. Обробіток грунту після просапннх культур

Після збирання просапних та інших культур, які пізно дозрівають, часу до зими залишається мало. Вегетація бур'янів вже закінчилася, тому на та­ких полях не завжди проводять лу­щення, і завдання цього заходу дещо інше, ніж після культур, які збирають­ся рано. Якщо поле забур'янене коре­невищними чи коренепаростковими бур'янами, проводять лущення диско­вим чи лемішним знаряддям. Для по­дрібнення післяжнивних решток дис­кують також поля з-під кукурудзи, сорго, соняшнику. Лущення завжди поліпшує якість оранки.

Для кращого загортання післяжнив­них решток кукурудзи на Ерастівській дослідній станції сконструйовані бо-рознорозширювачі, якими обладнують плуги. Розширювачі запобігають пе­редчасному засипанню плужної бороз­ни до скидання в неї верхнього шару грунту з залишками кукурудзи. Такий спосіб обробітку застосовують і після збирання соняшнику. Якість оранки після кукурудзи і соняшнику підви­щується при застосуванні двох'ярус­них плугів (ПЯ-3-35, ПНЯ-4-40), які краще, ніж плуги загального призна­чення, загортають післяжнивні рештки. Після культур, які пізно збирають, оранку проводять при першій можли­вості, не чекаючи проростання бур'я­нів.

5.4.4. Глибина зяблевого обробітку грунту

Глибина обробітку в кожному кон­кретному випадку визначається агро­хімічними і водно-фізичними власти­востями грунту, глибиною гумусового шару, окультуреністю грунту і природ­ною родючістю підорного горизонту, за рахунок якого передбачається ство­рення глибокого орного шару. Слід та­кож враховувати кліматичні умови, за­бур'яненість поля і видовий склад по­ширених бур'янів, а також біологічні особливості культур, що вирощуються, їхню реакцію на зміну глибини орного шару, місце їх у сівозміні тощо. Так, глибше обробляють важкі грунти, а також поля, засмічені багаторічними бур'янами. Глибоку оранку застосову­ють під буряки, овочеві, картоплю, ку­курудзу з таким розрахунком, щоб за ротацію сівозміни провести 2—3 гли­бокі оранки на 28—32 см, а якщо гли­бина гумусового шару менша, то на повну його глибину. Під решту куль­тур оранку проводять на 20—22, а іно­ді на 23—25 см.

При незначній забур'яненості на грунтах із сприятливими фізичними властивостями під ярі зернові, а іноді й під соняшник обробіток здійснюють лемішним чи плоскорізним знаряддям на глибину 10—12 см. Такий обробіток не поступається перед оранкою, але він більш ефективний, дешевший. По­верхневий обробіток більш поширений у степових районах. У дослідах Крим­ського сільськогосподарського інститу­ту врожайність вівса в середньому за 9 років після оранки на глибину 20— 22 см становила 20,5, а після леміш­ного лущення на 10—12 см —21,3 ц/га. Мало реагує на глибину обробітку і соняшник. В середньому за 3 роки після оранки на 28—ЗО, 20—22 см і лемішного лущення на 10—12 см уро­жайність відповідно становила 14,0, 13,8 і 13,8 ц/га.

У районах поширення вітрової еро­зії замість полицевих знарядь викори­стовують плоскорізальні. Післяжнивні рештки, які залишаються на поверхні, захищають грунт від видування.

Контрольні запитання

Завдання зяблевого обробітку грунту. Лу­щення стерні.Зяблева оранка. Напівпаровий і комбінований (поліпшений) обробітки. Зябле­вий обробіток грунту після просапних культур. Глибина зяблевого обробітку грунту.