5.4.2. Напівпаровий і комбінований (поліпшений) зяблевий обробіток грунту

Система зяблевого обробітку грунту, яка складається з лущення стерні та оранки, не так давно була загально­визнаною і найбільш поширеною. Про­те у південних посушливих районах з тривалим післязбиральним періодом при такому обробітку грунт влітку здебільшого сильно пересихає, рілля стає бриластою. Внаслідок сильного провітрювання з грунту швидко втра­чається волога, а в сухому грунті на­сіння бур'янів не проростає.

Відомо, що найкраще зберігається волога і знищуються бур'яни в полі чистого пару, яке систематично оброб­ляється. Тому систему зяблевого об­робітку поліпшили, впровадивши в неї елементи чистого пару, тобто система­тичного обробітку грунту в літньо-осінній період. Оскільки на чистих па­рах систематичний обробіток грунту проводять з весни, а після зяблевого обробітку лише з другої половини лі­та, такий обробіток умовно назвали напівпаровим.

Напівпаровий обробіток включає лущення стерні дисковими лущильни­ками у двох напрямах на глибину 5— 6 см слідом за збиранням попередньої культури і оранку плугами з перед­плужниками наприкінці липня — у першій половині серпня. Плуги агре­гатують з боронами, а в посушливих умовах — з кільчасто-шпоровими кот­ками. У міру появи сходів бур'янів по­ле обробляють боронами чи культива­торами в агрегаті з боронами. Щоб зменшити розпилювання грунту, що певною мірою запобігає його запли­ванню, останню культивацію прово­дять без боронування.

Напівпаровий зяблевий обробіток ефективний в районах достатнього зво­ложення, а в роки з достатніми опа­дами і в інших районах на полях з однорічними бур'янами. В середньому за 13 років на Уладово-Люленецькій дослідно-селекційній станції в резуль­таті напівпарового обробітку забур'я­неність посівів цукрових буряків одно­річними бур'янами у період формуван­ня густоти насадження зменшилася на 27—ЗО %, у вологі та прохолодні ро­ки — на 50—60 %, а на Ровенській об­ласній сільськогосподарській дослідній станції — більше ніж у 2 рази.

Проте напівпаровий обробіток має і певні недоліки. У роки з посушливим літньо-осіннім періодом рілля стає бриластою, бур'яни не проростають. При наступних поверхневих обробіт­ках верхній шар виораного грунту роз­пилюється, що призводить до його за­пливання та ущільнення, збільшує стік талих і дощових вод (найбільше ви­являється негативний вплив на без­структурних, схильних до запливання грунтах і схилах). Щоб запобігти цьо­му, розроблена поліпшена, або комбі­нована, система зяблевого обробітку грунту. Вона складається з лущення стерні дисковими знаряддями на гли­бину 6—8 см після збирання поперед­ника, лущення лемішними лущильни­ками чи культиваторами-илоскорізамн через 10—12 днів на 12—14 см в агре­гаті з важкими зубовими чи голчасти­ми боронами, а в посушливу погоду — з кільчасто-шпоровими котками. Потім для знищення бур'янів і запобігання утворення ґрунтової кірки поле оброб­ляють боронами чи культиваторами в агрегаті з боронами.

Оранку плугами з передплужниками проводять наприкінці вересня — в жов­тні.

За допомогою неглибоких обробіт­ків до оранки добре знищуються бага­то- і однорічні бур'яни. Створений на поверхні грунту дрібногрудочкуватий шар сприяє прониканню вологи опадів і кращому їх зберіганню, забезпечує високу якість кришіння скиби під час оранки і пухкий стан орного шару до весни. Найбільш ефективний такий об­робіток на грунтах, які запливають, і на схилах.

Дослідження показують, що поліп­шений спосіб зяблевого обробітку ефективний у всіх степових і лісосте­пових районах України. Перед напів­паровим обробітком він поступається дещо під час боротьби з однорічними бур'янами на дуже засмічених полях. Пояснюється це тим, що очищений від насіння бур'янів верхній шар грунту заорюється і на поверхню виносяться нові порції насіння, які після пізньої оранки і внаслідок нестачі тепла восе­ни не проростають, а сходять навесні, коли з ними важко боротися.

Ефективність різних способів зябле­вого обробітку грунту під цукрові бу­ряки в деяких наукових закладах лісо­степової зони наведена в табл. 12.

У господарствах застосовують оби­два варіанти зяблевого обробітку грунту. У конкретних умовах слід вра­ховувати тип забур'янення поля, фі­зичні умови і зволоженість групту, особливості вирощуваної культури, організаційні та інші фактори.

Здебільшого частину полів у госпо­дарстві обробляють за типом напівпа­рового, а частину — поліпшеного обро­бітку.