
- •2.1.2. Основні закони землеробства
- •2.1.3. Використання законів землеробства в сучасному сільському господарстві
- •Контрольні запитання
- •2.2. Відтворення родючості грунту і оптиміздція умов життя рослин
- •2.2.1. Поняття про родючість грунту
- •2.2.2. Показники родючості та окультуреності грунту
- •2.2.3. Динаміка та відтворення родючості грунтів в інтенсивному землеробстві
- •2.2.4. Моделі родючості грунтів
- •Контрольні запитання
- •2.3. Водний режим грунту і його регулювання
- •2.3.1. Значення ґрунтової вологи для життя рослин та мікроорганізмів
- •2.3.2. Форми і категорії ґрунтової вологи
- •2.3.4. Випаровування води з грунту
- •2.3.5. Водний режим грунту в різних районах України
- •2.3.6. Регулювання водного режиму грунту
- •2.3.6.1. Заходи боротьби з посухою
- •2.3.6.2. Заходи боротьби з перезволоженням грунту
- •Контрольні запитання
- •2.4. Повітряний режим грунту
- •2.4.1. Склад і значення фунтового повітря
- •2.4.2. Аерація грунту
- •2.4.3. Повітряні властивості грунту
- •Контрольні запитання
- •1.5. Тепловий режим грунту
- •2.5.1. Роль тепла в житті рослин та мікроорганізмів
- •2.5.4. Тепловий режим грунту та його регулювання
- •Контрольні запитання
- •2.6. Поживний режим грунту
- •2.6.1. Потреба рослин у поживних речовинах та запаси їх у грунті
- •2.6.2. Поживний режим грунту та агротехнічні заходи його регулювання
- •Контрольні запитання
- •3. Бур'яни та боротьба з ними
- •3.1. Поняття про бур'яни, засмічувачі і агрофітоценози
- •3.2. Шкода від бур'янів
- •3.3. Біологічні особливості бур'янів
- •Контрольні запитання
- •3.5. Агротехнічні заходи боротьби з бурянами
- •3.5.1. Запобіжні заходи
- •3.5.2. Винищувальні заходи боротьби з бур'янами
- •3.6. Хімічна боротьба з бур'янами
- •3.6.1. Класифікація гербіцидів
- •3.6.2. Причини вибірковості і механізм дії гербіцидів на рослини
- •3.6.3. Способи, строки і умови ефективного застосування гербіцидів
- •Контрольні запитання
- •3.7. Біологічні заходи боротьби з бур'янами
- •Контрольні запитання
- •3.9. Особливості боротьби 3 бур'янами в умовах зрошення
- •Контрольні запитання
- •3.10. Нові заходи боротьбі з бур'янами
- •Контрольні запитання
- •4. Сівозміни
- •4.1. Наукові осеови сівозмін
- •Контрольні запитання
- •4.2.Розміщення парів і польових культур у сівозміні
- •4.2.1. Пари, їх класифікація і роль у сівозміні
- •4.2.2. Попередники основних польових культур
- •4.2.2.1. Розміщення озимих культур
- •4.2.2.3. Розміщення зернобобових культур
- •Контрольні запитання
- •4.3. Проміжні культури в сівозміні
- •4.3.1. Проміжні культури та їх значення
- •Контрольні запитання
- •4.4. Класифікація сівозмін
- •Контрольні запитання
- •4.5. Принципи побудови сівозмін на зрошуваних, осушених і еродованих землях
- •4.5.1. Сівозміни на зрошуваних землях
- •4.5.2. Сівозміни на осушених землях
- •4.5.3. Ґрунтозахисні сівозміни
- •Контрольні запитання
- •4.6. Впровадження і освоєння сівозмін
- •Контрольні запитання
- •5. Механічний обробіток грунту
- •5.1. Наукові основи обробітку грунту
- •5.1.1. Завдання обробітку грунту
- •5.1.2. Технологічні операції при обробітку грунту
- •5.1.3. Фізико-механічні (технологічні] властивості грунту
- •Контрольні запитання
- •5.2. Заходи і системи обробітку грунту
- •5.2.1. Заходи основного обробітку грунту
- •5.2.2. Заходи поверхневого обробітку грунту
- •5.2.3. Спеціальні заходи обробітку грунту
- •5.3. Заходи створення глибокого родючого орного шару в різних ґрунтово-кліматичних умовах
- •5.3.1. Значення глибокої оранки
- •5.3.2. Способи поглиблення орного шару грунту
- •5.3.3. Поглиблення орного шару в різних ґрунтово-кліматичних умовах
- •5.3.4. Різноглибинний обробіток грунту в сівозміні
- •5.4. Зяблевий обробіток грунту
- •5.4.1. Обробіток грунту після культур суцільного способу сівби
- •5.4.2. Напівпаровий і комбінований (поліпшений) зяблевий обробіток грунту
- •5.4.3. Обробіток грунту після просапннх культур
- •5.5. Система обробітку грунту під озимі культури
- •5.5.1. Завдання обробітку грунту
- •5.5.2. Обробіток чистих і кулісних парів
- •5.5.3. Обробіток грунту після парозаймальних і сидеральних культур
- •5.5.4. Обробіток грунту після багаторічних трав
- •5.5.5. Обробіток грунту після зернобобових культур
- •5.5.6. Обробіток грунту після стерньових попередників
- •5.5.7. Обробіток грунту після просапних попередників
- •5.5.8. Догляд за посівами озимих культур
- •5.6.3. Передпосівна культивація
- •5.6.4. Передпосівний обробіток грунту при індустріальних технологіях вирощування сільськогосподарських культур
- •Контрольні запитання
- •5.7. Сівба сільськогосподарських культур
- •5.7.1. Строки сівби
- •5.7.2. Способи сівби і садіння
- •5.7.3. Норма висіву
- •5.7.4. Глибина загортання насіння
- •5.7.5. Особливості сівби при інтенсивних та індустріальних технологіях вирощування сільськогосподарських культур
- •Контрольні запитання
- •5.8. Система після посівного обробітку грунту
- •5.8.1. Завдання післяпосівного обробітку грунту
- •5.8.3. Обробіток грунту від сівби до з'явлення сходіз
- •5.8.4. Догляд за посівами після з'явлення сходів
- •5.8.5. Особливості догляду за посівами при інтенсивних та індустріальних технологіях вирощування
- •Контрольні запитання
- •5.9. Особливості обробітку грунту в умовах зрошення
- •5.9.1. Завдання обробітку грунту
- •5.9.2. Основне і поточне планування рельєфу поля
- •5.9.3. Підготовка грунту до поливу
- •5.9.4. Зяблевий обробіток грунту
- •5.9.5. Передпосівний обробіток грунту
- •5.9.6. Обробіток грунту під озимі культури
- •5.9.7. Обробіток грунту під післяукісні і післяжнивні посіви
- •5.9.8. Догляд за посівами сільськогосподарських культур
- •5.10.2. Обробіток осушених земель
- •Контрольні запитання
- •5.11. Мінімалізація обробітку грунту
- •5.11.1. Зміна завдань обробітку грунту в умовах інтенсифікації землеробства
- •5.11.2. Вплив сільськогосподарської техніки на зміну агрофізичних властивостей грунту і урожайність сільськогосподарських культур
- •5.11.3. Наукові основи мінімалізації обробітку грунту
- •5.11.4. Умови ефективного застосування мінімалізації обробітку грунту
- •5.11.5. Основні напрями мінімалізації обробітку грунту
- •6.1.2. Фактори розвитку ерозії грунту
- •6.1.3. Основні елементи ґрунтозахисного землеробства
- •6.2. Захист грунтів від вітрової ерозії
- •6.3. Захист грунтів від воднот ерозії
- •6.4. Досвід полтавської області в запровадженні ґрунтозахисного безплужного обробітку
- •Контрольні запитання
- •6.5. Ґрунтозахисне землеробство на основі контурно-меліоративної організації території
- •Контрольні запитання
- •6.6. Рекультивація земель
- •6.6.1. Порушені землі
- •6.6.7.. Характеристика гірських порід і реакція на них рослин
- •Контрольні запитання
- •7. Системи землеробства
- •7.1. Наукові основи
- •Контрольні запитання
- •7.2. Особливості інтенсивних систем землеробства в окремих грунтово-кліматичних зонах україни
- •7.2.1. Полісся, передгірні і гірські райони Карпат
- •7.2.1.1. Природні умови зони і спеціалізація землеробства
- •7.2.1.2. Сівозміни
- •7.2.1.3. Система удобрення і меліоративних заходів
- •7.2.1.4. Обробіток грунту
- •Контрольні запитання
- •7.2.2. Лісостеп
- •7.2.2.1. Природні умови зони і спеціалізація землеробства
- •7.2.2.2. Сівозміни
- •7.2.2.3. Системи застосування добрив і меліоративних заходів
- •7.2.2.4. Обробіток грунту
- •Контрольні запитання
- •7.2.3. Степ
- •7.2.3.1. Природні умови зони та спеціалізація землеробства
- •7.2.3.2. Сівозміни
- •7.2.3.3. Системи застосування добриа і меліоративних заходів
- •7.2.3.4. Обробіток грунту
- •Контрольні запитання
- •7.3. Розробка і освоєння зональних систем землеробства
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
5.3.4. Різноглибинний обробіток грунту в сівозміні
Глибина орного шару більшості грунтів України в основному вже доведена до оптимальної і необхідно підтримувати її в цих межах. При цьому дослідженнями доведено, що обробіток грунту в сівозміні повинен бути різноглибинним. Глибока оранка вимагає великих затрат, хоч урожайність польових культур при глибокій оранці збільшується не завжди. Це пояснюється тим, що різні культури неоднаково реагують на глибину оранки. Більш чутливі корене- та бульбоплоди і глибоку оранку застосовують насамперед під цукрові та кормові буряки, картоплю. Озимі культури слабо реагують на глибину оранки. У посушливих районах замість оранки під озимі часто застосовують поверхневий обробіток (для зберігання вологи).
Позитивна дія глибокої оранки виявляється протягом кількох років.
Оранка на однакову глибину розпилює і ущільнює грунт на межі між шаром, що обробляється, і підорним, призводить до утворення так званої «плужної підошви», яка утруднює розвиток коріння, проникання повітря, переміщення води вниз, що збільшує її стікання, особливо по схилах.
Різноглибинний обробіток грунту підвищує ефективність боротьби з бур'янами, бо як уже зазначалося, насіння їх довго зберігає схожість у грунті. Якщо насіння часто заорювати і виорювати, то його схожість за короткий період не тільки не знизиться, а може навіть підвищитись. Тому насіння потрібно заорювати, щоб воно лежало в грунті до тих пір, поки не втратить схожість, або виорати тоді, коли з бур'янами легко буде боротися, наприклад, у полі чорного пару.
При різноглибинній оранці краще оструктурюється заораний розпилений грунт. Такий обробіток сприяє кращому перемішуванню з грунтом внесених добрив, гіпсу.
Отже, обробіток грунту в сівозміні повинен бути різноглибинним. Він передбачає оранку на різну глибину, поверхневі і неглибокі обробітки. Питання про місце глибоких оранок у сівозміні вирішується з урахуванням особливостей культур, місця їх у сівозміні, а також забур'яненості полів.
5.4. Зяблевий обробіток грунту
Зяблевий обробіток — це обробіток грунту після збирання сільськогосподарських культур у літньо-осінній період під ярі культури і чорний пар. Основне завдання такого обробітку — поліпшення водно-повітряного і поживного режимів грунту, знищення бур'янів, шкідників, збудників хвороб сільськогосподарських рослин, загортання в грунт добрив, створення умов для якісної весняної сівби.
Розрізняють зяблевий обробіток грунту після зернових культур суцільного способу сівби і після просапних культур.
5.4.1. Обробіток грунту після культур суцільного способу сівби
До цієї групи культур належать в основному озимі та ярі зернові, які збирають порівняно рано і коли до зими залишається багато часу. Після їх збирання орний шар грунту, як правило, пересушений і ущільнений. На поверхні поля знаходяться післяжнивні рослинні рештки. Триває активна вегетація пізніх ярих бур'янів, багаторічні бур'яни нагромаджують про запас поживні речовини. Дозріле насіння бур'янів обсипалося на поверхню грунту. На післяжнивних рештках і бур'янах знаходяться шкідники і збудники хвороб сільськогосподарських культур. Тому на таких полях треба створити умови для зберігання ґрунтової вологи і проникання в грунт опадів, поліпшення повітряного режиму грунту. Необхідно також загорнути в грунт післяжнивні рештки і створити умови для розкладання органічної речовини і перетворення її в доступні для рослин форми, знищити вегетуючі бур'яни до обсіменіння, запобігти нагромадженню багаторічними бур'янами запасних поживних речовин і виснажити ті, що нагромадилися, загорнути в грунт насіння бур'янів і створити умови для їх проростання, провести боротьбу з хворобами і шкідниками за допомогою знищення бур'янів, загорнути в грунт післяжнивні рештки тощо.
Зяблевий обробіток грунту складається з лущення стерні та зяблевої оранки.
Лущення стерні — це один з основних заходів боротьби з бур'янами. Під час лущення підрізуються пізні ярї бур'яни, а достигле насіння загортається в грунт, де певна частина його-проростає (сходи будуть знищені наступними обробітками). При цьому проростає і насіння, яке знаходиться в грунті кілька років. В результаті лущення ослаблюються багаторічні бур'яни, а наступною зяблевого оранкою більшість з них знищується. Під час лущення знищуються також збудники хвороб і шкідники сільськогосподарських рослин, поліпшується водний режим і фізичні властивості грунту, що підвищує якість наступної оранки, зменшує зусилля на її виконання.
Строки лущення. Лущення слід проводити одночасно із збиранням врожаю попередньої культури або слідом за ним. Навіть при незначному запізненні з лущенням грунт пересихає, втрачає тіньову спілість і ущільнюється, що значно погіршує якість наступного обробітку.
Глибина лущення і знаряддя, яке використовують для нього, залежать від типу забур'яненості поля і стану грунту. При засміченні поля однорічними бур'янами грунт лущать на глибину 6—8 см дисковими лущильниками, які підрізують бур'яни і неглибоко загортають їх насіння, яке обсипалося. Для підвищення якості лущення захід інколи повторюють, змінюючи напрям руху агрегату.
Запирієні поля лущать на глибину залягання основної маси кореневищ — на 10—12 см. Для кращого подрібнення кореневищ поле обробляють дисковими знаряддями у двох напрямах. Для цього доцільно використати важкі дискові борони. Якщо грунт сильно пересох, необхідно спочатку обробити поле на глибину 10—12 см лемішними знаряддями чи культиваторами-плос-корізами, а потім дисковими знаряддями.
Поля, забур'янені коренепаростковими бур'янами, обробляють лемішними знаряддями чи культиваторами-плос-корізами на глибину залягання основної маси коріння з вегетативними бруньками, тобто на 12—14 см. Ще ефективніше лущення для боротьби з бур'янами на таких полях, де його проводять двічі: перший раз — відразу після збирання врожаю дисковими знаряддями на 6—8 см для загортання в грунт насіння і підрізування ве-гетуючих бур'янів і другий — лемішними знаряддями чи плоскорізами на глибину 12—14 см з одночасним боронуванням чи коткуванням.
Зяблева оранка — це основний захід осіннього обробітку грунту. В результаті оранки знищуються бур'яни, які з'явилися на злущеному полі, загортаються в грунт добрива і післяжнивні рештки. Після оранки значно поліпшуються фізичні властивості грунту, посилюється його біологічна активність, створюються умови для нагромадження поживних речовин і вологи. Оранка є також ефективним заходом боротьби з шкідниками і хворобами.
Зяблева оранка дає можливість своєчасно провести у господарствах передпосівні роботи і сівбу ярих культур в оптимальні агротехнічні строки.
Строки зяблевої оранки. Численні дослідження свідчать, що чим раніше проводять оранку, тим вищі врожаї збирають. При ранній оранці інтенсивніше проростає насіння бур'янів, сходи яких гинуть взимку чи знищуються передпосівною культивацією навесні, ефективніше знищуються шкідники і хвороби сільськогосподарських рослин, посилюється водопроникність і в грунті більше нагромаджується вологи опадів, грунт краще прогрівається, що активізує мікробіологічні процеси і сприяє збільшенню вмісту в ньому доступних для рослин поживних речовин.
Починають зяблеву оранку при масовому з'явленні сходів бур'янів, що спостерігається здебільшого через 2— З тижні після лущення. Однак у посушливих умовах сходн бур'янів не завжди з'являються у зазначені строки і оранку починають до їх проростання.
Якщо з будь-яких причин ранню оранку не проводили, то при появі сходів бур'янів здійснюють повторне лущення лемішними знаряддями на 12—14 см.