5.3.4. Різноглибинний обробіток грунту в сівозміні

Глибина орного шару більшості грунтів України в основному вже до­ведена до оптимальної і необхідно під­тримувати її в цих межах. При цьому дослідженнями доведено, що обробі­ток грунту в сівозміні повинен бути різноглибинним. Глибока оранка ви­магає великих затрат, хоч урожай­ність польових культур при глибокій оранці збільшується не завжди. Це пояснюється тим, що різні культури неоднаково реагують на глибину оран­ки. Більш чутливі корене- та бульбо­плоди і глибоку оранку застосовують насамперед під цукрові та кормові буряки, картоплю. Озимі культури слабо реагують на глибину оранки. У посушливих районах замість оранки під озимі часто застосовують поверх­невий обробіток (для зберігання во­логи).

Позитивна дія глибокої оранки ви­являється протягом кількох років.

Оранка на однакову глибину розпи­лює і ущільнює грунт на межі між шаром, що обробляється, і підорним, призводить до утворення так званої «плужної підошви», яка утруднює роз­виток коріння, проникання повітря, пе­реміщення води вниз, що збільшує її стікання, особливо по схилах.

Різноглибинний обробіток грунту підвищує ефективність боротьби з бу­р'янами, бо як уже зазначалося, насін­ня їх довго зберігає схожість у грунті. Якщо насіння часто заорювати і ви­орювати, то його схожість за короткий період не тільки не знизиться, а може навіть підвищитись. Тому насіння по­трібно заорювати, щоб воно лежало в грунті до тих пір, поки не втратить схожість, або виорати тоді, коли з бур'янами легко ­ буде боротися, напри­клад, у полі чорного пару.

При різноглибинній оранці краще оструктурюється заораний розпилений грунт. Такий обробіток сприяє кращо­му перемішуванню з грунтом внесених добрив, гіпсу.

Отже, обробіток грунту в сівозміні повинен бути різноглибинним. Він пе­редбачає оранку на різну глибину, по­верхневі і неглибокі обробітки. Питан­ня про місце глибоких оранок у сіво­зміні вирішується з урахуванням особливостей культур, місця їх у сіво­зміні, а також забур'яненості полів.

5.4. Зяблевий обробіток грунту

Зяблевий обробіток — це обробіток грунту після збирання сільськогоспо­дарських культур у літньо-осінній пе­ріод під ярі культури і чорний пар. Основне завдання такого обробітку — поліпшення водно-повітряного і по­живного режимів грунту, знищення бур'янів, шкідників, збудників хвороб сільськогосподарських рослин, загор­тання в грунт добрив, створення умов для якісної весняної сівби.

Розрізняють зяблевий обробіток грунту після зернових культур суціль­ного способу сівби і після просапних культур.

5.4.1. Обробіток грунту після культур суцільного способу сівби

До цієї групи культур належать в основному озимі та ярі зернові, які збирають порівняно рано і коли до зи­ми залишається багато часу. Після їх збирання орний шар грунту, як прави­ло, пересушений і ущільнений. На по­верхні поля знаходяться післяжнивні рослинні рештки. Триває активна ве­гетація пізніх ярих бур'янів, багато­річні бур'яни нагромаджують про за­пас поживні речовини. Дозріле насін­ня бур'янів обсипалося на поверхню грунту. На післяжнивних рештках і бур'янах знаходяться шкідники і збуд­ники хвороб сільськогосподарських культур. Тому на таких полях треба створити умови для зберігання ґрунто­вої вологи і проникання в грунт опа­дів, поліпшення повітряного режиму грунту. Необхідно також загорнути в грунт післяжнивні рештки і створити умови для розкладання органічної ре­човини і перетворення її в доступні для рослин форми, знищити вегетуючі бур'яни до обсіменіння, запобігти на­громадженню багаторічними бур'яна­ми запасних поживних речовин і ви­снажити ті, що нагромадилися, загор­нути в грунт насіння бур'янів і створи­ти умови для їх проростання, провести боротьбу з хворобами і шкідниками за допомогою знищення бур'янів, загор­нути в грунт післяжнивні рештки тощо.

Зяблевий обробіток грунту складає­ться з лущення стерні та зяблевої оранки.

Лущення стерні — це один з основ­них заходів боротьби з бур'янами. Під час лущення підрізуються пізні ярї бур'яни, а достигле насіння загортає­ться в грунт, де певна частина його-проростає (сходи будуть знищені на­ступними обробітками). При цьому проростає і насіння, яке знаходиться в грунті кілька років. В результаті лу­щення ослаблюються багаторічні бу­р'яни, а наступною зяблевого оранкою більшість з них знищується. Під час лущення знищуються також збудники хвороб і шкідники сільськогосподар­ських рослин, поліпшується водний ре­жим і фізичні властивості грунту, що підвищує якість наступної оранки, зменшує зусилля на її виконання.

Строки лущення. Лущення слід проводити одночасно із збиранням врожаю попередньої культури або слі­дом за ним. Навіть при незначному запізненні з лущенням грунт переси­хає, втрачає тіньову спілість і ущіль­нюється, що значно погіршує якість наступного обробітку.

Глибина лущення і знаряддя, яке використовують для нього, залежать від типу забур'яненості поля і стану грунту. При засміченні поля одноріч­ними бур'янами грунт лущать на гли­бину 6—8 см дисковими лущильника­ми, які підрізують бур'яни і неглибоко загортають їх насіння, яке обсипалося. Для підвищення якості лущення захід інколи повторюють, змінюючи напрям руху агрегату.

Запирієні поля лущать на глибину залягання основної маси кореневищ — на 10—12 см. Для кращого подрібнен­ня кореневищ поле обробляють диско­вими знаряддями у двох напрямах. Для цього доцільно використати важкі дискові борони. Якщо грунт сильно пересох, необхідно спочатку обробити поле на глибину 10—12 см лемішними знаряддями чи культиваторами-плос-корізами, а потім дисковими знаряд­дями.

Поля, забур'янені коренепаросткови­ми бур'янами, обробляють лемішними знаряддями чи культиваторами-плос-корізами на глибину залягання основ­ної маси коріння з вегетативними бруньками, тобто на 12—14 см. Ще ефективніше лущення для боротьби з бур'янами на таких полях, де його проводять двічі: перший раз — відразу після збирання врожаю дисковими знаряддями на 6—8 см для загортан­ня в грунт насіння і підрізування ве-гетуючих бур'янів і другий — леміш­ними знаряддями чи плоскорізами на глибину 12—14 см з одночасним боро­нуванням чи коткуванням.

Зяблева оранка — це основний захід осіннього обробітку грунту. В резуль­таті оранки знищуються бур'яни, які з'явилися на злущеному полі, загор­таються в грунт добрива і післяжнив­ні рештки. Після оранки значно поліп­шуються фізичні властивості грунту, посилюється його біологічна актив­ність, створюються умови для нагро­мадження поживних речовин і вологи. Оранка є також ефективним заходом боротьби з шкідниками і хворобами.

Зяблева оранка дає можливість своєчасно провести у господарствах передпосівні роботи і сівбу ярих культур в оптимальні агротехнічні строки.

Строки зяблевої оранки. Численні дослідження свідчать, що чим раніше проводять оранку, тим вищі врожаї збирають. При ранній оранці інтен­сивніше проростає насіння бур'янів, сходи яких гинуть взимку чи знищую­ться передпосівною культивацією на­весні, ефективніше знищуються шкід­ники і хвороби сільськогосподарських рослин, посилюється водопроникність і в грунті більше нагромаджується во­логи опадів, грунт краще прогріваєть­ся, що активізує мікробіологічні про­цеси і сприяє збільшенню вмісту в ньому доступних для рослин поживних речовин.

Починають зяблеву оранку при ма­совому з'явленні сходів бур'янів, що спостерігається здебільшого через 2— З тижні після лущення. Однак у по­сушливих умовах сходн бур'янів не завжди з'являються у зазначені стро­ки і оранку починають до їх проро­стання.

Якщо з будь-яких причин ранню оранку не проводили, то при появі сходів бур'янів здійснюють повторне лущення лемішними знаряддями на 12—14 см.