Контрольні запитання

Поняття про сівозміну, повторні і беззмінні посіви, монокультуру. Схема чергування куль­тур і ротація сівозміни. Відношення сільсько­господарських культур до повторних і беззмін­них посівів. Причини, які зумовлюють необхід­ність чергування сільськогосподарських куль­тур: хімічні, фізичні, біологічні

,

4.2.Розміщення парів і польових культур у сівозміні

Пар, сільськогосподарські культури і заходи їх вирощування неоднаково впливають на фізичні, хімічні і біоло­гічні властивості грунту не тільки в рік сівби, айв наступні роки. Саме тому при розміщенні культур у сіво­зміні слід додержувати певного по­рядку їх чергування, який грунтується на неоднаковому відношенні різних рослин до бур'янів, хвороб, шкідників, а також залежить від різної потреби в поживних речовинах і волозі в окре­мі періоди росту і розвитку, тобто за­безпечити кожну культуру добрими попередниками.

Попередником називається культура або пар, які займали дане поле в по­передньому році. Залежно від біоло­гічних особливостей і технології виро­щування сільськогосподарські росли­ни об'єднують у групи, які розрізня­ються як за біологією, так і за впливом на грунт і врожайність на­ступних культур. Це — озимі, ярі зер­нові, багаторічні трави, однорічні тра­ви, просапні та ін. До окремої групи попередників відносять чисті пари

4.2.1. Пари, їх класифікація і роль у сівозміні

Паром називається поле, на якому протягом певного періоду не вирощу­ють сільськогосподарські культури і утримують в чистому від бур'янів стані.

Пари поділяють на чисті, кулісні, зайняті і сидеральні.

Чостий пар — це поле, яке протягом періоду парування до висівання озимої або ярої культури утримується в чис­тому від рослин стани За строками основного обробітку грунту розрізня­ють чорні та ранні чисті пари.

Чорний пар — основний обробіток грунту проводиться влітку або восени в рік збирання вирощуваної перед па­ром культури.

Ранній пар — обробіток грунту по­чинається навесні в рік парування. З них ефективніший чорний пар. Поле під ранній пар залишають тоді, коли з певних організаційних причин його не вдається виорати восени (пізнє зби­рання попередника, недостатня кіль­кість техніки тощо). Поле може зали­шатися під ранній пар і спеціально. Рослинні рештки на невиораному полі захищають грунт від вітрової ерозії, затримують сніг. Оранку на такому по­лі проводять навесні, коли мине загро­за пилових бур.

Близький до чистого кулісний пар, на якому смугами висівають високо-стебельні рослини (кукурудзу, сорго, соняшник, гірчицю тощо) для затри­мання снігу і запобігання ерозії грунту.

.У період парування поле очищається від бур'янів, хвороб і шкідників, у грунті нагромаджується і зберігається волога, збільшуються запаси доступ­них форм поживних речовин.

Після чистих і кулісних парів на Україні вирощують озиму пшеницю. Оскільки на таких полях протягом року сільськогосподарської продукції не мають, пари використовують лише в посушливих південних і південно-східних районах республіки, де основ­ною їх функцією є нагромадження во­логи для наступної озимини. Під чисті пари залишають найбільш забур'яне­ні і виснажені поля (після соняш­нику, суданської трави, ярих зернових тощо).

У всіх районах республіки дуже по­ширені зайняті пари.

Зайнятий пар — це поле, яке протя­гом певного періоду парування займа­ють культурою з коротким періодом вегетації. Такі культури називають па-розаймальними.

У полі зайнятого пару вирощують рослини, врожай яких збирають до повного дозрівання. Це — культури су­цільного способу сівби: озимі злаки (жито, пшениця) або їх сумішки з ози­мими бобовими (горох, вика); озимі хрестоцвіті (суріпиця, ріпак); сумішки ярих зернових і зернобобових (вика-г-+овес, горох+овес, ячмінь+горох); бобові (горох, буркун, люпин, конюши­на, еспарцет, люцерна на зелений корм чи сіно тощо); просапні культури (ку­курудза на зелений корм або силос у фазі викидання волотей, її сумішки з соєю, кормовими бобами та іншими бобовими культурами). Кращою па-розаймальною культурою, як пра­вило, вважається та, яка раніше звіль­няє поле, особливо у посушливих умовах. У районах достатнього зволоження на легких малородючих грунтах іноді застосовують сидеральні пари.

Сидеральний — це зайнятий пар, на якому вирощується культура, що вико­ристовується на цьому самому полі на зелене добриво (люпин, серадела, бур­кун білий та ін.). На таких полях збільшується запас азоту вгрунті, по­ліпшуються його фізичні і фізико-хі-мічні властивості, не вимиваються з грунту азотні сполуки і зольні елемен­ти, збільшується вміст водорозчинних фосфатів (люпин розчиняє мало­доступні для рослин фосфати), поси­люється дія гною і мінеральних доб­р.