
- •2.1.2. Основні закони землеробства
- •2.1.3. Використання законів землеробства в сучасному сільському господарстві
- •Контрольні запитання
- •2.2. Відтворення родючості грунту і оптиміздція умов життя рослин
- •2.2.1. Поняття про родючість грунту
- •2.2.2. Показники родючості та окультуреності грунту
- •2.2.3. Динаміка та відтворення родючості грунтів в інтенсивному землеробстві
- •2.2.4. Моделі родючості грунтів
- •Контрольні запитання
- •2.3. Водний режим грунту і його регулювання
- •2.3.1. Значення ґрунтової вологи для життя рослин та мікроорганізмів
- •2.3.2. Форми і категорії ґрунтової вологи
- •2.3.4. Випаровування води з грунту
- •2.3.5. Водний режим грунту в різних районах України
- •2.3.6. Регулювання водного режиму грунту
- •2.3.6.1. Заходи боротьби з посухою
- •2.3.6.2. Заходи боротьби з перезволоженням грунту
- •Контрольні запитання
- •2.4. Повітряний режим грунту
- •2.4.1. Склад і значення фунтового повітря
- •2.4.2. Аерація грунту
- •2.4.3. Повітряні властивості грунту
- •Контрольні запитання
- •1.5. Тепловий режим грунту
- •2.5.1. Роль тепла в житті рослин та мікроорганізмів
- •2.5.4. Тепловий режим грунту та його регулювання
- •Контрольні запитання
- •2.6. Поживний режим грунту
- •2.6.1. Потреба рослин у поживних речовинах та запаси їх у грунті
- •2.6.2. Поживний режим грунту та агротехнічні заходи його регулювання
- •Контрольні запитання
- •3. Бур'яни та боротьба з ними
- •3.1. Поняття про бур'яни, засмічувачі і агрофітоценози
- •3.2. Шкода від бур'янів
- •3.3. Біологічні особливості бур'янів
- •Контрольні запитання
- •3.5. Агротехнічні заходи боротьби з бурянами
- •3.5.1. Запобіжні заходи
- •3.5.2. Винищувальні заходи боротьби з бур'янами
- •3.6. Хімічна боротьба з бур'янами
- •3.6.1. Класифікація гербіцидів
- •3.6.2. Причини вибірковості і механізм дії гербіцидів на рослини
- •3.6.3. Способи, строки і умови ефективного застосування гербіцидів
- •Контрольні запитання
- •3.7. Біологічні заходи боротьби з бур'янами
- •Контрольні запитання
- •3.9. Особливості боротьби 3 бур'янами в умовах зрошення
- •Контрольні запитання
- •3.10. Нові заходи боротьбі з бур'янами
- •Контрольні запитання
- •4. Сівозміни
- •4.1. Наукові осеови сівозмін
- •Контрольні запитання
- •4.2.Розміщення парів і польових культур у сівозміні
- •4.2.1. Пари, їх класифікація і роль у сівозміні
- •4.2.2. Попередники основних польових культур
- •4.2.2.1. Розміщення озимих культур
- •4.2.2.3. Розміщення зернобобових культур
- •Контрольні запитання
- •4.3. Проміжні культури в сівозміні
- •4.3.1. Проміжні культури та їх значення
- •Контрольні запитання
- •4.4. Класифікація сівозмін
- •Контрольні запитання
- •4.5. Принципи побудови сівозмін на зрошуваних, осушених і еродованих землях
- •4.5.1. Сівозміни на зрошуваних землях
- •4.5.2. Сівозміни на осушених землях
- •4.5.3. Ґрунтозахисні сівозміни
- •Контрольні запитання
- •4.6. Впровадження і освоєння сівозмін
- •Контрольні запитання
- •5. Механічний обробіток грунту
- •5.1. Наукові основи обробітку грунту
- •5.1.1. Завдання обробітку грунту
- •5.1.2. Технологічні операції при обробітку грунту
- •5.1.3. Фізико-механічні (технологічні] властивості грунту
- •Контрольні запитання
- •5.2. Заходи і системи обробітку грунту
- •5.2.1. Заходи основного обробітку грунту
- •5.2.2. Заходи поверхневого обробітку грунту
- •5.2.3. Спеціальні заходи обробітку грунту
- •5.3. Заходи створення глибокого родючого орного шару в різних ґрунтово-кліматичних умовах
- •5.3.1. Значення глибокої оранки
- •5.3.2. Способи поглиблення орного шару грунту
- •5.3.3. Поглиблення орного шару в різних ґрунтово-кліматичних умовах
- •5.3.4. Різноглибинний обробіток грунту в сівозміні
- •5.4. Зяблевий обробіток грунту
- •5.4.1. Обробіток грунту після культур суцільного способу сівби
- •5.4.2. Напівпаровий і комбінований (поліпшений) зяблевий обробіток грунту
- •5.4.3. Обробіток грунту після просапннх культур
- •5.5. Система обробітку грунту під озимі культури
- •5.5.1. Завдання обробітку грунту
- •5.5.2. Обробіток чистих і кулісних парів
- •5.5.3. Обробіток грунту після парозаймальних і сидеральних культур
- •5.5.4. Обробіток грунту після багаторічних трав
- •5.5.5. Обробіток грунту після зернобобових культур
- •5.5.6. Обробіток грунту після стерньових попередників
- •5.5.7. Обробіток грунту після просапних попередників
- •5.5.8. Догляд за посівами озимих культур
- •5.6.3. Передпосівна культивація
- •5.6.4. Передпосівний обробіток грунту при індустріальних технологіях вирощування сільськогосподарських культур
- •Контрольні запитання
- •5.7. Сівба сільськогосподарських культур
- •5.7.1. Строки сівби
- •5.7.2. Способи сівби і садіння
- •5.7.3. Норма висіву
- •5.7.4. Глибина загортання насіння
- •5.7.5. Особливості сівби при інтенсивних та індустріальних технологіях вирощування сільськогосподарських культур
- •Контрольні запитання
- •5.8. Система після посівного обробітку грунту
- •5.8.1. Завдання післяпосівного обробітку грунту
- •5.8.3. Обробіток грунту від сівби до з'явлення сходіз
- •5.8.4. Догляд за посівами після з'явлення сходів
- •5.8.5. Особливості догляду за посівами при інтенсивних та індустріальних технологіях вирощування
- •Контрольні запитання
- •5.9. Особливості обробітку грунту в умовах зрошення
- •5.9.1. Завдання обробітку грунту
- •5.9.2. Основне і поточне планування рельєфу поля
- •5.9.3. Підготовка грунту до поливу
- •5.9.4. Зяблевий обробіток грунту
- •5.9.5. Передпосівний обробіток грунту
- •5.9.6. Обробіток грунту під озимі культури
- •5.9.7. Обробіток грунту під післяукісні і післяжнивні посіви
- •5.9.8. Догляд за посівами сільськогосподарських культур
- •5.10.2. Обробіток осушених земель
- •Контрольні запитання
- •5.11. Мінімалізація обробітку грунту
- •5.11.1. Зміна завдань обробітку грунту в умовах інтенсифікації землеробства
- •5.11.2. Вплив сільськогосподарської техніки на зміну агрофізичних властивостей грунту і урожайність сільськогосподарських культур
- •5.11.3. Наукові основи мінімалізації обробітку грунту
- •5.11.4. Умови ефективного застосування мінімалізації обробітку грунту
- •5.11.5. Основні напрями мінімалізації обробітку грунту
- •6.1.2. Фактори розвитку ерозії грунту
- •6.1.3. Основні елементи ґрунтозахисного землеробства
- •6.2. Захист грунтів від вітрової ерозії
- •6.3. Захист грунтів від воднот ерозії
- •6.4. Досвід полтавської області в запровадженні ґрунтозахисного безплужного обробітку
- •Контрольні запитання
- •6.5. Ґрунтозахисне землеробство на основі контурно-меліоративної організації території
- •Контрольні запитання
- •6.6. Рекультивація земель
- •6.6.1. Порушені землі
- •6.6.7.. Характеристика гірських порід і реакція на них рослин
- •Контрольні запитання
- •7. Системи землеробства
- •7.1. Наукові основи
- •Контрольні запитання
- •7.2. Особливості інтенсивних систем землеробства в окремих грунтово-кліматичних зонах україни
- •7.2.1. Полісся, передгірні і гірські райони Карпат
- •7.2.1.1. Природні умови зони і спеціалізація землеробства
- •7.2.1.2. Сівозміни
- •7.2.1.3. Система удобрення і меліоративних заходів
- •7.2.1.4. Обробіток грунту
- •Контрольні запитання
- •7.2.2. Лісостеп
- •7.2.2.1. Природні умови зони і спеціалізація землеробства
- •7.2.2.2. Сівозміни
- •7.2.2.3. Системи застосування добрив і меліоративних заходів
- •7.2.2.4. Обробіток грунту
- •Контрольні запитання
- •7.2.3. Степ
- •7.2.3.1. Природні умови зони та спеціалізація землеробства
- •7.2.3.2. Сівозміни
- •7.2.3.3. Системи застосування добриа і меліоративних заходів
- •7.2.3.4. Обробіток грунту
- •Контрольні запитання
- •7.3. Розробка і освоєння зональних систем землеробства
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
Контрольні запитання
Поняття про сівозміну, повторні і беззмінні посіви, монокультуру. Схема чергування культур і ротація сівозміни. Відношення сільськогосподарських культур до повторних і беззмінних посівів. Причини, які зумовлюють необхідність чергування сільськогосподарських культур: хімічні, фізичні, біологічні
,
4.2.Розміщення парів і польових культур у сівозміні
Пар, сільськогосподарські культури і заходи їх вирощування неоднаково впливають на фізичні, хімічні і біологічні властивості грунту не тільки в рік сівби, айв наступні роки. Саме тому при розміщенні культур у сівозміні слід додержувати певного порядку їх чергування, який грунтується на неоднаковому відношенні різних рослин до бур'янів, хвороб, шкідників, а також залежить від різної потреби в поживних речовинах і волозі в окремі періоди росту і розвитку, тобто забезпечити кожну культуру добрими попередниками.
Попередником називається культура або пар, які займали дане поле в попередньому році. Залежно від біологічних особливостей і технології вирощування сільськогосподарські рослини об'єднують у групи, які розрізняються як за біологією, так і за впливом на грунт і врожайність наступних культур. Це — озимі, ярі зернові, багаторічні трави, однорічні трави, просапні та ін. До окремої групи попередників відносять чисті пари
4.2.1. Пари, їх класифікація і роль у сівозміні
Паром називається поле, на якому протягом певного періоду не вирощують сільськогосподарські культури і утримують в чистому від бур'янів стані.
Пари поділяють на чисті, кулісні, зайняті і сидеральні.
Чостий пар — це поле, яке протягом періоду парування до висівання озимої або ярої культури утримується в чистому від рослин стани За строками основного обробітку грунту розрізняють чорні та ранні чисті пари.
Чорний пар — основний обробіток грунту проводиться влітку або восени в рік збирання вирощуваної перед паром культури.
Ранній пар — обробіток грунту починається навесні в рік парування. З них ефективніший чорний пар. Поле під ранній пар залишають тоді, коли з певних організаційних причин його не вдається виорати восени (пізнє збирання попередника, недостатня кількість техніки тощо). Поле може залишатися під ранній пар і спеціально. Рослинні рештки на невиораному полі захищають грунт від вітрової ерозії, затримують сніг. Оранку на такому полі проводять навесні, коли мине загроза пилових бур.
Близький до чистого кулісний пар, на якому смугами висівають високо-стебельні рослини (кукурудзу, сорго, соняшник, гірчицю тощо) для затримання снігу і запобігання ерозії грунту.
.У період парування поле очищається від бур'янів, хвороб і шкідників, у грунті нагромаджується і зберігається волога, збільшуються запаси доступних форм поживних речовин.
Після чистих і кулісних парів на Україні вирощують озиму пшеницю. Оскільки на таких полях протягом року сільськогосподарської продукції не мають, пари використовують лише в посушливих південних і південно-східних районах республіки, де основною їх функцією є нагромадження вологи для наступної озимини. Під чисті пари залишають найбільш забур'янені і виснажені поля (після соняшнику, суданської трави, ярих зернових тощо).
У всіх районах республіки дуже поширені зайняті пари.
Зайнятий пар — це поле, яке протягом певного періоду парування займають культурою з коротким періодом вегетації. Такі культури називають па-розаймальними.
У полі зайнятого пару вирощують рослини, врожай яких збирають до повного дозрівання. Це — культури суцільного способу сівби: озимі злаки (жито, пшениця) або їх сумішки з озимими бобовими (горох, вика); озимі хрестоцвіті (суріпиця, ріпак); сумішки ярих зернових і зернобобових (вика-г-+овес, горох+овес, ячмінь+горох); бобові (горох, буркун, люпин, конюшина, еспарцет, люцерна на зелений корм чи сіно тощо); просапні культури (кукурудза на зелений корм або силос у фазі викидання волотей, її сумішки з соєю, кормовими бобами та іншими бобовими культурами). Кращою па-розаймальною культурою, як правило, вважається та, яка раніше звільняє поле, особливо у посушливих умовах. У районах достатнього зволоження на легких малородючих грунтах іноді застосовують сидеральні пари.
Сидеральний — це зайнятий пар, на якому вирощується культура, що використовується на цьому самому полі на зелене добриво (люпин, серадела, буркун білий та ін.). На таких полях збільшується запас азоту вгрунті, поліпшуються його фізичні і фізико-хі-мічні властивості, не вимиваються з грунту азотні сполуки і зольні елементи, збільшується вміст водорозчинних фосфатів (люпин розчиняє малодоступні для рослин фосфати), посилюється дія гною і мінеральних добр.