3.6.2. Причини вибірковості і механізм дії гербіцидів на рослини

Вибірковість дії гербіцидів зумов­лена такими факторами: фазою роз­витку рослин, апатомо-морфологічни­ми особливостями спрямованості фер­ментативних процесів у рослин, фор­мою і хімічними властивостями препа­ратів, їх дозами і строками внесення, глибиною порушення біохімічних про­цесів у рослин тощо. Природа цих явищ вивчена поки що недостатньо і дослідження тривають.

Порівняно добре вивчепа дія гербі­цидів групи 2,4-днхлорфеноксиоцтової кислоти (2,4-Д). Стійкість рослин до фітотоксичної дії цього препарата значною мірою залежить від їх ана-томо-морфологічиої будови (видових ознак). У злаків листя вузьке, розмі­щене майже вертикально, а поверхня йвго (особливо верхній бік) вкрита восковим шаром, внаслідок чого крап­лі гербіциду на такому листі утримую­ться погано і стікають на землю. У дводольних рослин листки ширші і розміщуються майже горизонтально, тому краплі гербіциду краще утри­муються на них і гербіцид більше про­никає в рослини. Крім того, найбільш чутливим органом до дії гербіцидів у злаків в ранній період вегетації є точка росту, яка закрита, а у дводоль­них вона розміщується на верхівці стебла або в пазушній його частині і не захищена від дії гербіциду. Незабаром після появи сходів у тканинах стебла і кореня дводольної рослини утворюється шар камбію. В клітини цього шару надходить вода і розчинені в ній солі разом з гербіци­дом, який вступає у взаємодію з вмі­стом камбіальних клітин і стимулює їх діяльність. Клітини посилено діля­ться, диференціація флоеми і ксилеми порушується, рослина скручується. По­кривні тканини кореня і стебла почи­нають розриватися. Утворені тріщини є вогнищами для розмноження мікро­організмів, які розкладають рослини.

Під впливом гербіцидів групи 2,4-Д у дводольних рослин порушується вод­ний режим, посилюється інтенсивність дихання, пригнічується окислювальне фосфорилювання, сповільнюється про­цес фотосинтезу, порушується обмін речовин.

У злакових рослин на час обробки їх гербіцидами 2,4-Д камбіального шару немає або він розвинений дуже слабко, немає умов для нагромаджен­ня гербіциду і, проникнувши в рос­лину, він не спричинює патологічних змін. Злакові рослини зв'язують гер­біцид, який проник в них, із структур­ними елементами (клітинними білка­ми), інактивують його до 4-гідроок-сифеноксиоцтової кислоти (сполуки, нешкідливої для рослини) і утворю­ють комплекси з азотистими і безазстистими речовинами.

Вибірковість дії інших гербіцидів, наприклад з групи триазинів, зале­жить від спрямованості ферментатив­них процесів у рослинах. Так, у куку­рудзи є ферменти, за допомогою яких вона інактивує триазинові гербіциди до нетоксичних сполук.

Деякі дводольні рослини завдяки ферментним системам окислюють гер­біциди на основі хлорфеиоксимасля-них кислот (2,4-ДМ і 2М-4ХМ), які для них не токсичні, в гербіциди на основі хлорфеноксиоцтових кислот (2,4-Д і 2М-4Х), які для них дуже токсичні. Наприклад, горох, конюши­на, люцерна не окислюють гербіциди 2М-4ХМ і 2,4-ДМ до 2М-4Х і 2,4-Д, а осот рожевий та жовтий, талабан польовий та деякі інші дводольні бур'­яни окислюють, внаслідок чого вони активно знищуються цими препарата­ми. Саме це дає можливість знищува­ти ці бур'яни в посівах гороху, лю­церни, конюшини.

Пропанід у клітинному соці рису вже на другу добу розкладається фер­ментативно до нетоксичної сполуки— 3,4—дихлораніліну. Вибірковість дії протизлакових гербіцидів (хлор-ИФК, трихлорацетат натрію тощо) на рос­лини зумовлена неоднаковою здатніс­тю різних за систематичним положен­ням рослин поглинати з грунту ці хі­мічні речовини і перетворювати їх у міру надходження в тканини у веток-сичні сполуки. Зазначені гербіциди блокують у чутливих рослин фермен­ти, які регулюють ділення клітин, вна­слідок чого ріст злакових бур'янів припиняється і згодом вони відмира­ють.