
- •2.1.2. Основні закони землеробства
- •2.1.3. Використання законів землеробства в сучасному сільському господарстві
- •Контрольні запитання
- •2.2. Відтворення родючості грунту і оптиміздція умов життя рослин
- •2.2.1. Поняття про родючість грунту
- •2.2.2. Показники родючості та окультуреності грунту
- •2.2.3. Динаміка та відтворення родючості грунтів в інтенсивному землеробстві
- •2.2.4. Моделі родючості грунтів
- •Контрольні запитання
- •2.3. Водний режим грунту і його регулювання
- •2.3.1. Значення ґрунтової вологи для життя рослин та мікроорганізмів
- •2.3.2. Форми і категорії ґрунтової вологи
- •2.3.4. Випаровування води з грунту
- •2.3.5. Водний режим грунту в різних районах України
- •2.3.6. Регулювання водного режиму грунту
- •2.3.6.1. Заходи боротьби з посухою
- •2.3.6.2. Заходи боротьби з перезволоженням грунту
- •Контрольні запитання
- •2.4. Повітряний режим грунту
- •2.4.1. Склад і значення фунтового повітря
- •2.4.2. Аерація грунту
- •2.4.3. Повітряні властивості грунту
- •Контрольні запитання
- •1.5. Тепловий режим грунту
- •2.5.1. Роль тепла в житті рослин та мікроорганізмів
- •2.5.4. Тепловий режим грунту та його регулювання
- •Контрольні запитання
- •2.6. Поживний режим грунту
- •2.6.1. Потреба рослин у поживних речовинах та запаси їх у грунті
- •2.6.2. Поживний режим грунту та агротехнічні заходи його регулювання
- •Контрольні запитання
- •3. Бур'яни та боротьба з ними
- •3.1. Поняття про бур'яни, засмічувачі і агрофітоценози
- •3.2. Шкода від бур'янів
- •3.3. Біологічні особливості бур'янів
- •Контрольні запитання
- •3.5. Агротехнічні заходи боротьби з бурянами
- •3.5.1. Запобіжні заходи
- •3.5.2. Винищувальні заходи боротьби з бур'янами
- •3.6. Хімічна боротьба з бур'янами
- •3.6.1. Класифікація гербіцидів
- •3.6.2. Причини вибірковості і механізм дії гербіцидів на рослини
- •3.6.3. Способи, строки і умови ефективного застосування гербіцидів
- •Контрольні запитання
- •3.7. Біологічні заходи боротьби з бур'янами
- •Контрольні запитання
- •3.9. Особливості боротьби 3 бур'янами в умовах зрошення
- •Контрольні запитання
- •3.10. Нові заходи боротьбі з бур'янами
- •Контрольні запитання
- •4. Сівозміни
- •4.1. Наукові осеови сівозмін
- •Контрольні запитання
- •4.2.Розміщення парів і польових культур у сівозміні
- •4.2.1. Пари, їх класифікація і роль у сівозміні
- •4.2.2. Попередники основних польових культур
- •4.2.2.1. Розміщення озимих культур
- •4.2.2.3. Розміщення зернобобових культур
- •Контрольні запитання
- •4.3. Проміжні культури в сівозміні
- •4.3.1. Проміжні культури та їх значення
- •Контрольні запитання
- •4.4. Класифікація сівозмін
- •Контрольні запитання
- •4.5. Принципи побудови сівозмін на зрошуваних, осушених і еродованих землях
- •4.5.1. Сівозміни на зрошуваних землях
- •4.5.2. Сівозміни на осушених землях
- •4.5.3. Ґрунтозахисні сівозміни
- •Контрольні запитання
- •4.6. Впровадження і освоєння сівозмін
- •Контрольні запитання
- •5. Механічний обробіток грунту
- •5.1. Наукові основи обробітку грунту
- •5.1.1. Завдання обробітку грунту
- •5.1.2. Технологічні операції при обробітку грунту
- •5.1.3. Фізико-механічні (технологічні] властивості грунту
- •Контрольні запитання
- •5.2. Заходи і системи обробітку грунту
- •5.2.1. Заходи основного обробітку грунту
- •5.2.2. Заходи поверхневого обробітку грунту
- •5.2.3. Спеціальні заходи обробітку грунту
- •5.3. Заходи створення глибокого родючого орного шару в різних ґрунтово-кліматичних умовах
- •5.3.1. Значення глибокої оранки
- •5.3.2. Способи поглиблення орного шару грунту
- •5.3.3. Поглиблення орного шару в різних ґрунтово-кліматичних умовах
- •5.3.4. Різноглибинний обробіток грунту в сівозміні
- •5.4. Зяблевий обробіток грунту
- •5.4.1. Обробіток грунту після культур суцільного способу сівби
- •5.4.2. Напівпаровий і комбінований (поліпшений) зяблевий обробіток грунту
- •5.4.3. Обробіток грунту після просапннх культур
- •5.5. Система обробітку грунту під озимі культури
- •5.5.1. Завдання обробітку грунту
- •5.5.2. Обробіток чистих і кулісних парів
- •5.5.3. Обробіток грунту після парозаймальних і сидеральних культур
- •5.5.4. Обробіток грунту після багаторічних трав
- •5.5.5. Обробіток грунту після зернобобових культур
- •5.5.6. Обробіток грунту після стерньових попередників
- •5.5.7. Обробіток грунту після просапних попередників
- •5.5.8. Догляд за посівами озимих культур
- •5.6.3. Передпосівна культивація
- •5.6.4. Передпосівний обробіток грунту при індустріальних технологіях вирощування сільськогосподарських культур
- •Контрольні запитання
- •5.7. Сівба сільськогосподарських культур
- •5.7.1. Строки сівби
- •5.7.2. Способи сівби і садіння
- •5.7.3. Норма висіву
- •5.7.4. Глибина загортання насіння
- •5.7.5. Особливості сівби при інтенсивних та індустріальних технологіях вирощування сільськогосподарських культур
- •Контрольні запитання
- •5.8. Система після посівного обробітку грунту
- •5.8.1. Завдання післяпосівного обробітку грунту
- •5.8.3. Обробіток грунту від сівби до з'явлення сходіз
- •5.8.4. Догляд за посівами після з'явлення сходів
- •5.8.5. Особливості догляду за посівами при інтенсивних та індустріальних технологіях вирощування
- •Контрольні запитання
- •5.9. Особливості обробітку грунту в умовах зрошення
- •5.9.1. Завдання обробітку грунту
- •5.9.2. Основне і поточне планування рельєфу поля
- •5.9.3. Підготовка грунту до поливу
- •5.9.4. Зяблевий обробіток грунту
- •5.9.5. Передпосівний обробіток грунту
- •5.9.6. Обробіток грунту під озимі культури
- •5.9.7. Обробіток грунту під післяукісні і післяжнивні посіви
- •5.9.8. Догляд за посівами сільськогосподарських культур
- •5.10.2. Обробіток осушених земель
- •Контрольні запитання
- •5.11. Мінімалізація обробітку грунту
- •5.11.1. Зміна завдань обробітку грунту в умовах інтенсифікації землеробства
- •5.11.2. Вплив сільськогосподарської техніки на зміну агрофізичних властивостей грунту і урожайність сільськогосподарських культур
- •5.11.3. Наукові основи мінімалізації обробітку грунту
- •5.11.4. Умови ефективного застосування мінімалізації обробітку грунту
- •5.11.5. Основні напрями мінімалізації обробітку грунту
- •6.1.2. Фактори розвитку ерозії грунту
- •6.1.3. Основні елементи ґрунтозахисного землеробства
- •6.2. Захист грунтів від вітрової ерозії
- •6.3. Захист грунтів від воднот ерозії
- •6.4. Досвід полтавської області в запровадженні ґрунтозахисного безплужного обробітку
- •Контрольні запитання
- •6.5. Ґрунтозахисне землеробство на основі контурно-меліоративної організації території
- •Контрольні запитання
- •6.6. Рекультивація земель
- •6.6.1. Порушені землі
- •6.6.7.. Характеристика гірських порід і реакція на них рослин
- •Контрольні запитання
- •7. Системи землеробства
- •7.1. Наукові основи
- •Контрольні запитання
- •7.2. Особливості інтенсивних систем землеробства в окремих грунтово-кліматичних зонах україни
- •7.2.1. Полісся, передгірні і гірські райони Карпат
- •7.2.1.1. Природні умови зони і спеціалізація землеробства
- •7.2.1.2. Сівозміни
- •7.2.1.3. Система удобрення і меліоративних заходів
- •7.2.1.4. Обробіток грунту
- •Контрольні запитання
- •7.2.2. Лісостеп
- •7.2.2.1. Природні умови зони і спеціалізація землеробства
- •7.2.2.2. Сівозміни
- •7.2.2.3. Системи застосування добрив і меліоративних заходів
- •7.2.2.4. Обробіток грунту
- •Контрольні запитання
- •7.2.3. Степ
- •7.2.3.1. Природні умови зони та спеціалізація землеробства
- •7.2.3.2. Сівозміни
- •7.2.3.3. Системи застосування добриа і меліоративних заходів
- •7.2.3.4. Обробіток грунту
- •Контрольні запитання
- •7.3. Розробка і освоєння зональних систем землеробства
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
3.6. Хімічна боротьба з бур'янами
3.6.1. Класифікація гербіцидів
За допомогою механічних заходів не завжди можна знищити бур'яни, наприклад, на суцільних посівах, в рядках або гніздах просапних культур.
Добре розвинену кореневу систему багаторічних бур'янів не завжди можна знищити навіть глибокою оранкою. Тому для знищення багатьох бур'-нів використовують додатково і високоефективні хімічні речовини, які називаються гербіцидами (від лат. пегЬа — трава, сае1еге — убивати).
У нашій країні і за кордоном використовується велика кількість гербіцидів різних класів хімічних сполук. Для систематизації та зручності використання розроблена класифікація гербіцидів, яка об'єднує їх у групи за різними ознаками.
За хімічним складом гербіциди поділяються на 2 групи: неорганічні (ціанамід кальцію тощо) і органічні (похідні феноксиоцтових, феноксимасля-них, феноксипропіонових кислот, симетричного триазину, сечовини, заміщених фенолів, бензойної кислоти, аліфатичних карбонових кислот, амідів і акрилів аліфатичних кислот, ароматичних карбонових кислот, карба-мінної і тіокарбамінної кислот, ароматичних амінів, гетероциклічні сполуки і мінеральні масла).
За принципом дії на рослини гербіциди умовно поділяються на дві групи: суцільної дії (загальновинищу-вальні) та вибіркової (селективної) Дії.
Гербіциди суцільної дії знищують культурні рослини і бур'яни. їх доцільно використовувати на дуже забур'янених необроблюваних землях, на чистих парах і після збирання пароза-ймальних культур, у системі зяблевого обробітку з урахуванням тривалості післядії, а в деяких випадках — у садах, на виноградниках.
Гербіциди вибіркової дії знищують певні рослини, не пошкоджуючи інших. Тому їх можна використовувати на посівах сільськогосподарських культур. Вибірковість їх визначається хімічним складом, формою і дозами препарату, строками і способами обприскування забур'янених посівів, фазами росту, фізіолого-біологічними і анатомо-морфологічними особливостями культурних рослин і бур'янів, а також умовами зовнішнього середовища. В основі вибірковості гербіцидів— їх різна здатність до поглинання і детоксикації в рослинних тканинах.
За особливостями дії на рослини всі гербіциди поділяють на гербіциди системної (пересувної) і контактної (місцевої) дії.
Гербіциди системної дії легко проникають через надземні і підземні органи в тканини рослин, переміщуючись по флоемі або ксилемі, взаємодіють з продуктами обміну і порушують фізіолого-біохімічні процеси, спричинюючи різні патологічні явища. Гербіциди цієї групи найбільш ефективні для боротьби з багаторічними бур'янами, тому що вони пошкоджують органи їх вегетативного розмноження.
Гербіциди контактної дії пошкоджують тільки ті органи або тканини рослин, на які вони потрапляють під час обприскування. Оскільки вони не переміщуються по судинно-провідній системі, органи, на які гербіциди не попали, не пошкоджуються. При відмиранні надземних частин рослин (листя, стебел) у багаторічників залишається живою коренева система, від якої відростають нові пагони За спектром дії на рослини системні контактні гербіциди об'єднують у
групи: широкого спектру дії і вузького.
Гербіциди широкого спектру дії знищують багато навіть далеких за систематичним положенням видів рослин.
Гербіциди вузького спектру дії використовуються для боротьби з окремими видами або групами рослин.
За відношенням до ботанічних класів рослин органічні гербіциди поділяються на протидводольні і проти-злакові.
Протидводольні гербіциди пошкоджують лише рослини з класу дводольних, не пошкоджуючи однодольних рослин, що зумовлено морфологічними особливостями останніх.
Протизлакові гербіциди при внесенні в оптимальних дозах не пошкоджують дводольних рослин. Вони застосовуються в основному для знищення злакових бур'янів у посівах широколистяних культур (цукрових буряків, соняшнику тощо).
За способом внесення гербіциди поділяються на грунтові препарати, препарати, які використовуються для знищення вегетуючих бур'янів, та комбіновані.
.Грунтові гербіциди вносять без за-робки або із заробкою в грунт за допомогою різних знарядь. Леткі гербіциди заробляють негайно, тому що вони швидко випаровуються або розкладаються на світлі. їх вносять способом розсіювання (гранули) чи обприскування грунту. Розпилюють гербіциди дуже рідко. Таким способом на
Україні вносять лише ціанамід кальцію.
Гербіциди для знищення вегетуючих бур'янів вносять тільки способом обприскування.
Комбінованими гербіцидами обприскують грунт або наносять їх па веге-туючі бур'яни.
За особливостями проникання в рослини системні та контактні гербіциди поділяються на 3 групи:
такі, що проникають через листя та інші надземні органи. Використовуються для боротьби тільки з ве-гетуючими бур'янами;
ті, що проникають через корені і проростки. їх називають гербіцидами кореневої дії і вносять тільки в грунт до появи сходів бур'янів;
гербіциди, що проникають через листя і коріння. їх часто називають препаратами комбінованої дії.
За тривалістю залишкової дії гербіциди поділяють на 2 групи:
препарати з тривалою (більше року) післядією. Післядія їх протягом тривалого періоду на необроблюваних землях, у садах та інших деревних насадженнях має велике значення для боротьби з бур'янами. Водночас у польових, кормових і овочевих сівозмінах слід застосовувати їх обережно, щоб не пошкоджувалися чутливі до них культури, які вирощуватимуть у наступному році після застосування гербіцидів;
препарати з коротким строком дії. Після застосування цих гербіцидів у наступному році можна вирощувати культури відповідно до їх чергування в сівозміні.