3.5.2. Винищувальні заходи боротьби з бур'янами

Винищувальні заходи боротьби з бур'янами спрямовані на очищення грунту від запасів насіння, вегетатив­них органів розмноження і на знищен­ня проростаючих і вегетуючих бур'я­нів у посівах сільськогосподарських культур. Розрізняють механічні, хіміч­ні, біологічні та комплексні заході: боротьби з бур'янами.

Зупинимося на механічних заходах. Інші розглядатимуться в наступи і.х підрозділах.

При застосуванні механічних захо­дів боротьби вирішальна роль нале­жить системі обробітку грунту в поєд­нанні з сівозмінами. Під час обробіт­ку грунту, крім знищення бур'янів, ви­конується також багато інших завдань (регулювання водного, повітряного, поживного режимів тощо).

Від насіння бур'янів грунт можна очищати двома способами: перший — залишення насіння у верхньому шарі грунту і створення сприятливих умов для його проростання (метод провока­ції) із знищенням сходів наступними обробітками; другий — заорювання насіння на значну глибину, де біль­шість його з часом втрачає схожість або виноситься на поверхню грунту в період, зручний для знищення сходів бур'янів (оранка під чистий або ран­ній зайнятий пар). У зв'язку з цим об­робіток грунту в сівозміні повинен бу­ти різноглибинним.

Для знищення важковикорінюваних багаторічних бур'янів розробляються спеціальні заходи — виснажування, удушення та інші.

Для боротьби з бур'янами велике значення має зяблевий обробіток грун­ту. При лущенні поля знищуються бур'яни, які не закінчили вегетацію, провокується проростання насіння бур'янів у грунті, виснажуються орга­ни вегетативного розмноження бур'я­нів, які знищуються наступними куль­тиваціями або оранкою Передпосівний обробіток грунту спрямований на провокацію сходів і виснаження кореневої системи багато­річних бур'янів у весняний період.

Під ранні ярі культури (виковівся-ну сумішку, ячмінь, овес, горох та ін.) передпосівний обробіток починають з боронування або вирівнювання по­верхні грунту шлейф-боронами або вирівнювачами. Це сприяє проростан­ню насіння бур'янів у верхньому ша­рі грунту і частковому знищенню зи­муючих бур'янів, сходи яких з'яви­лися восени. Перед сівбою поле об­робляють культиваторами з підрізу-вальними робочими органами в агре­гаті із зубовими боронами.

Можливостей для знищення бур'я­нів значно більше при застосуванні системи передпосівного обробітку під пізні ярі культури, під які проводять кілька обробітків культиваторами на різну глибину. Слід мати на увазі, шо чим більший проміжок часу між куль­тиваціями, тим більше проростає насін­ня і активніше проростають пагопи ба­гаторічних бур'янів. Прискорити появу сходів бур'янів можна за допомогою ущільнення грунту котками після куль­тивації.

Знищення бур'янів паровим обробіт­ком грунту. При різноглибинному об­робітку чистого пару у весняно-літ­ній період створюються сприятливі водно-повітряний і тепловий режими, що сприяє проростанню насіння бур'­янів. Крім того, систематично підрі­зуються багаторічники. З метою змен­шення непродуктивних витрат вологи, культивації частіше слід робити в пер­шій половині літа, коли бур'яни про­ростають інтенсивніше і менше вису­шується грунт. У другій половині літа культивації можна замінити хімічним прополюванням.

Знищення бур'янів у посівах. У ком­плексі агротехнічних заходів боротьби з бур'янами в посівах сільськогоспо­дарських культур важливе місце від­водиться боронуванню, розпушуванню міжрядь просапних культур, підгор­танню тощо.

Боронування проводять до і після з'явлення сходів культурних рослин. Робити його треба обережно і тоді, коли бур'яни найменш стійкі до боро­нування, а проростки культурних рос­лин знаходяться ще глибоко в грунті або сходи зміцніли настільки, що майже не пошкоджуються. Бур'яни найбільше пошкоджуються і знищую­ться під час боронування при утворен­ні з насінини проростка довжиною по­над 1 см (фаза «білої нитки») і не пізніше, коли у сходів дводольних з'являються сім'ядольні листки, а в злакових — перший справжній листок. З появою 2—3 пар листочків і при формуванні вторинної кореневої систе­ми стійкість бур'янів до механічної дії різко зростає.

Боронування добре розкушених ози­мих восени сприяє знищенню 70— 95 % зимуючих бур'янів. Не менше значення має і весняне боронування. Міжрядні обробітки проводять у по­сівах просапних (соняшнику, кукуруд­зи, буряків, овочевих) і зернових куль­тур (проса, гречки тощо), висіяних з широкими міжряддями. При міжряд­них обробітках знищуються не тільки малорічні, а й багаторічні бур'яни. У посівах кукурудзи, картоплі, соняш­нику, частково і цукрових буряках у певні фази їх розвитку бур'яни приси­паються в рядках при підгортанні культур і гинуть під шаром грунту. Механічне знищення багаторічних бур'янів. Для знищення органів веге­тативного розмноження бур'янів за­стосовують методи виснаження, уду­шення, висушування (перегар), вимо­рожування.

У таких багаторічних бур'янів, як осот рожевий і жовтий, березка польо­ва та інших, коренева система містить значну кількість запасних поживних речовин. Пошкодження, які наносять­ся їй під час обробітку, стимулюють пробудження великої кількості нових придаткових бруньок, які проростаю­чи, виснажують бур'яни. Цей процес значно прискорюється при систематич­ному підрізуванні пагонів і фотосин­тетичного апарату (розеток) бур'янів у фазі 3—4 листків і посилюється при збільшенні глибини підрізування па­ростків, що з'явилися, та подовженні післязбирального періоду, під час яко­го можна виконати пошаровий зябле­вий обробіток. Чим довші відрізки ко­ренів і паростків, тим більше пластич­них речовин відчужується з ними. Відразу після збирання врожаю ранніх культур засмічені коренепа­ростковими бур'янами поля обробля­ють лемішними лущильниками на гли­бину 10—14 см. На полях, де поши­рена вітрова ерозія, для лущення на таку саму глибину із залишенням стер­ні використовують культиватори-плос-корізи. Слід зазначити, що при леміш­ному лущенні коренепаросткові бур'я­ни підрізуються повністю, а при ди­сковому— на 50 % (О. В. Фісюнов). Відрізки коренів, відокремлені від основної рослини, починають рости за рахунок запасних пластичних речовин. При з'явленні розеток цих бур'янів по­ле обробляють культиваторами або орють. Після пізньої оранки відрізки підземних органів коренепаросткових бур'янів, вигорнуті на поверхню грун­ту, гинуть в зимовий період при тем­пературі мінус 8—10 °С. На солонцюватих грунтах, дуже за­смічених коренепаростковими бур'яна­ми, зокрема гірчаком повзучим, від­разу після збирання ранніх культур можна проводити плантажну оранку на 55—65 см, яка одночасно є і спо­собом меліорації солонців. Кількість бур'янів після плантажної оранки зменшується на 50—80 %, а нові па­гони в наступному році з'являються значно пізніше, ніж після звичайної.

У сівозміні гірчак найбільш доціль­но знищувати на полях з чорним па­ром. Обробіток парів починають з дворазового лемішного лущення на глибину 10—12 і 12—14 см з наступ­ною зяблевою оранкою. У весняно-літиій період пар обробляють культи­ваторами спочатку на глибину 12— 14 см з поступовим зменшенням гли­бини обробітку до другої половини лі­та. Слід мати па увазі, що при глибо­кому підрізуванні гірчак не утворює нових бічних коренів. Передпосівна культивація пару проводиться на гли­бину заробки насіння. Дослідженнями встановлено, що при підрізуванні гір­чака на глибину 5—б см під час з'яв­лення паростків його кількість змен­шилась на 62,6 %, а коли довжина па­ростків досягає 6—8 см — на 26,7%.