Контрольні запитання

Поняття про бур'яни і засмічувачі. Агро­фітоценоз, його складові частини. Біологічні особливості бур'янів, покладені в основу їх класифікації. Біологічні групи бур'янів. Харак­теристика найбільш поширених представників біологічних груп бур'янів і боротьба з ними.

3.5. Агротехнічні заходи боротьби з бурянами

Заходи боротьби з бур'янами — це складна система, завданням якої є за­побігання занесенню бур'янів на поля, знищення вегетуючих бур'янів, очи­щення грунту від їх насіння і органів вегетативного розмноження. При цьо­му не слід обмежуватись одним, хоч і ефективним заходом.

Розрізняють запобіжні і винищу­вальні заходи боротьби з бур'янами.

3.5.1. Запобіжні заходи

Запобіжні, або профілактичні, захо­ди спрямовані на те, щоб запобігти занесенню і поширенню бур'янів на поля або зменшити кількість їх орга­нів розмноження (насіння, кореневищ, кореневих паростків тощо). Це — очи­щення насінного матеріалу від насін­ня бур'янів, запобігання занесенню його на поля з гноєм і поливною во­дою, визначення оптимального строку сівби, додержання норм висіву, оптимальна глибина загортання насіння, правильна організація збирання вро­жаю, обладнання зернозбиральних ма­шин спеціальними пристосуваннями для вловлювання насіння бур'янів, за­парювання і розмелювання засмічених насінням бур'янів кормів, знищення бур'янів на необроблюваних землях, чергування культур у сівозмінах, здій­снення карантинних та інших заходів.

Насінний матеріал від насіння бур'­янів очищають на спеціальних зерно­очисних машинах. При цьому беруть до уваги фізичні властивості насіння культурних рослин і бур'янів: парус­ність, розміри (довжину, ширину, тов­щину), питому масу, форму і особли­вості поверхні, наявність придатків. Найбільше уваги слід приділяти очи­щенню зерна від специфічних важко-відокремлюваних бур'янів (напри­клад, ячменю від редьки дикої, лю­церни і конюшини — від повитиці, про­са — від мишію і плоскухи тощо).

Відокремлене при очищенні насіння бур'янів знищується, а зернові відходи згодовують тваринам в розмеленому

вигляді.

Запобіжні заходи, спрямовані щодо занесення насіння бур'янів на поля з гноєм. Насіння бур'янів може потра­пити на поле з гноєм. При цьому ча­стина його потрапляє в гній з підстил­кою, а частина — після проходження через травний канал тварин (схожість зберігається). Правильне приготуван­ня і зберігання гною і торфогнойових компостів дає можливість знешкоди­ти насіння бур'янів, яке знаходиться в них. При температурі 40—50 °С біль­шість насіння бур'янів втрачає схо­жість протягом 1,5—2 місяців, а при невисоких температурах (ЗО °С)—за більш тривалий період.

Підстилковий напівперепрілий гній вносять у грунт після 3—4 місяців зберігання в гноєсховищах, буртах.

Рідкий і напіврідкий гній містить значно менше насіння бур'янів, ніж підстилковий. Але для очищення від насіння і гельмінтів його витримують у відкритих заглиблених сховищах близько півроку.

Знищення бур'янів на необроблюва­них землях. Польові дороги, луки, па­совища, яри, полезахисні лісові смуги потрібно систематично звільняти від бур'янів, підкошуючи їх до цвітінпя. Дороги, крім того, слід час від часу неглибоко переорювати. В яругах, балках, по берегах водойм доцільно висівати сумішки бобових і злакових багаторічних трав. Через 1—2 роки вони створюють щільний трав'яний покрив, який зменшує забур'яненість цих земель і дає при скошуванні до­датковий урожай грубих кормів.

Очищення поливної води від насіння бур'янів при зрошенні. Для цього ско­шують всю рослинність на берегах зрошувальних капалів до цвітіння або знищують її за допомогою гербіцидів. Крім того, будують пристосування у вигляді щитів і відстійників з густими металічними загороджувальними сіт­ками, за допомогою яких за межі роз­подільних каналів видаляють з води від 75 до 99 % насіння бур'янів. Слід зазначити, що запобігти потраплянню насіння бур'янів у зрошувальні ка­нали значно легше, ніж видаляти його з поливної води.

Своєчасна сівба, способи сівби і нор­ми висіву. Оптимальні строки сівби сільськогосподарських культур з рівно­мірним загортанням насіння забезпе­чують появу дружних сходів і сприят­ливі умови для росту і розвитку рослий. В результаті цього сходи культурних рослин швидко переростають багато бур'янів і конкурують з ними. Інколи з сівбою слід дещо затриматися, щоб проросло насіння бур'янів, а потім сходи знищити передпосівною культи­вацією.

Дуже важливий і вибір способу сів­би культури. При суцільній сівбі на­сіння культури більш рівномірно роз­міщується на площі, бур'яни пригні­чуються. На широкорядних посівах створюються кращі умови для бур'я­нів, але ефективніше, ніж при суціль­ному способі сівби, вони знищуються під час догляду за посівами.

Норму висіву на більш забур'яне­них полях при суцільному посіві сіль­ськогосподарської культури доцільно збільшити на 10—15%.

Своєчасне збирання врожаю і виве­зення його з поля також запобігає за­сміченню полів. При запізненні із зби­ранням достигле насіння бур'янів об­сипається і поповнює його запаси в грунті. Якщо збирання врожаю поча­ти дещо раніше роздільним способом, то недостигле насіння багатьох видів бур'янів потрапляє в зерно і потім ви­даляється при очищенні.

На забур'янених полях необхідно збирати зернові хліба на низькому зрізі (10—12 см), бо в стерні можуть залишитися непідрізані низькорослі бур'яни і закінчити свій розвиток. Комбайни при цьому необхідно облад­нувати зерновловлювачами.

Додержання чергування культур у сівозмінах створює несприятливі умо­ви для проростання бур'янів певних біологічних груп, пристосованих до окремої культури або групи культур. Наприклад, у повторних посівах ози­мих складаються сприятливі умови для розвитку зимуючих і озимих бур'­янів (грицики, підмаренник чіпкий, кучерявець Софії, мак польовий то­що), які сходять восени і продовжу­ють розвиватися навесні і влітку. Як­що після перших озимих вирощують­ся ярі культури, то ці бур'яни будуть знищені передпосівним обробітком.

При своєчасному збиранні, напри­клад, кормових культур (озимого рі-пака, озимого жита, пшениці тощо) багато бур'янів не встигають репроду­кувати насіння, що запобігає засмічу­ванню грунту.

Багато сільськогосподарських куль­тур (озиме жито, гречка та ін.) швид­ко розростаються, добре прикривають грунт, що дуже утруднює життєдіяль­ність бур'янів. Забур'яненість полів значно зменшується при введенні в сі­возміну просапних культур (за умови ретельного догляду за ними). Посіви культур у сівозміні не засмічуються такими шкідливими бур'янами, як во­вчок соняшниковий та іншими, насін­ня яких довго зберігає життєздатність у грунті.

Карантинні заходи запобігають за­везенню і поширенню небезпечних бур'янів із-за кордону (зовнішній ка­рантин) і в межах країни з одного ре­гіону в інший (внутрішній карантин).

Кількість карантинних бур'янів не постійна.

До групи бур'янів зовнішнього ка­рантину належать амброзія примор­ська (Ambrosia maritima L.), бузинник пазушний (Iva axillaris Pursh.), пас­лін королівський (Solanum elaegni­foiium Cav.), соняшник однорічний (Helianthus annus L.), всі види стри-ги (Striga sp. sp.). До групи бур'янів внутрішнього ка­рантину на Україні належать амбро­зія полинолиста (Ambrosia artemisii folia L.), гірчак степовий звичайний (Acroptilon repens L.), повитиці (Cus-cuta sp.), паслін дзьобастий (Solanum rostratum), ценхрус малоквітковий (Cenchrus pauciflorus Benth.).

Для профілактики карантинних бур'янів потрібно систематично огля­дати сільськогосподарські угіддя, скрізь знищувати карантинні рослини до цвітіння.

Суворо заборонено використовува­ти посівний матеріал, а також перево­зити зернову продукцію, засмічену на­сінням карантинних рослин. Зернові відходи, засмічені насінням карантин­них бур'янів, перед згодовуванням тваринам слід ретельно розмелювати, грубі (полову, солому)—запарюва­ти, а непридатні для сільськогоспо­дарського використання — спалювати. Машини і знаряддя, які працювали на полях, засмічених карантинними бур'янами, треба негайно і ретельно почистити. Після знищення карантин­них бур'янів за полем протягом 2— З років систематично наглядають, щоб впевнитися, що бур'яни знищено по­вністю.