Дослiд 16.3. Одержання анiлiну з нiтробензолу
Реактиви та матеріали: |
Нiтробензол, соляна кислота (d=1,19 г/см3), олово металiчне гранульоване, 0,5Н і концентрований розчини NaOH, сiрчана кислота (d=1,84 г/см3), бiхромат калiю (0,5Н розчин), червоний лакмусовий папiрець |
Обладнання: |
пiпетка з капiлярним отвором, пробiрки |
У пробiрку вносять маленьку гранулу олова, 5 крапель соляної кислоти i краплю нiтробензолу.
Сумiш трохи пiдiгрiвають на полум'ї пальника i весь час ретельно збовтують. Якщо реакцiя стає повiльнiшою, сумiш у пробiрцi знову пiдiгрiвають i повторюють дослiд. Реакцiю зупиняють пiсля зникнення гiркого мигдалевого запаху нiтробензолу. Сумiш охолоджують i краплями додають розчин лугу до лужної реакцiї на лакмус.
Хiмiзм процесу:
3Sn + 6HCl ® 6H+ + 3SnCl2
анілін
В загальному виглядi рiвняння реакцiї:
C6H5NO2 + 3Sn + 7HCl ® C6H5NH2 . HCl + 3SnCl2 + 2H2O
Для доказу утворення анілiну до сумiшi додають краплю 0,5Н розчину бiхро-мату калiю. З'являється темно-зелений або темно-синiй колiр.
Дослiд 16.4. Розчиннiсть анiлiну у водi
Реактиви та матеріали: |
Анiлiн, вода |
Обладнання: |
пробiрки, пiпетка |
У пробiрку вносять 5 крапель води, краплю анiлiну i енергiйно збовтують – утворюється емульсiя анiлiну у водi. Додають ще 2-3 краплi води i знову збовтують сумiш у пробiрцi - емульсiя зберiгається.
Анiлiн погано розчиняється у водi. В насиченому водному розчинi анiлiну при 16oС мiститься 3% анiлiну.
Дослiд 16.5. Утворення солей анiлiну та їхній розклад
Реактиви та матеріали: |
анiлiн; соляна кислота (d=1,19 г/см3); вода; їдкий натр, 2Н розчин; 1%-ний спиртовий розчин фенолфталеїну; червоний лакмусовий папiрець |
Обладнання: |
мікроскоп пробiрки, скляна паличка, предметне скло |
1. У пробірку вміщують 1 краплю аніліну, 8 крапель води та збовтують вміст пробірки. Одну краплю емульсії наносять на лакмусовий папірець. Колір червоного лакмусу не змінюється.
2. Приготовлену емульсію аніліну ділять на дві частини. До однієї частини додають краплями розчин сульфатної кислоти. Утворюється осад сульфатнокислого аніліну. Нагрівають пробірку до розчинення осаду та повільно охолоджують. Голчасті кристали, які випали, переносять на предметне скло і роздивляються їхню форму в мікроскопі.
Хімізм процесу:
3.У пробiрку наливають 5 мл анiлiну i приблизно такий же об'єм соляної кислоти. Реакцiя проходить з видiленням тепла. Охолоджують пробiрку в холоднiй водi. Видiляються кристали солi - солянокислий анiлiн.
Хiмiзм процесу:
солянокислий анілін
До прозорого розчину солянокислого анiлiну додають 1-2 краплi фенолфталеїну i краплями - розчин лугу. Рiдина каламутнiє ще до появи малинового забарвлення:
Основнi властивостi амiногрупи, з'єднаної з ароматичним ядром, значно ослабленi порiвняно з амiнами жирного ряду. Водний розчин анiлiну при дiї на лакмус не дає синього кольору. Анiлiн утворює солi тiльки з сильними мiнеральними кислотами. Воднi розчини цих солей мають кислу реакцiю.