Контрольнi запитання

1. Якими реакцiями можна розрiзнити: пентозу i гексозу; глюкозу i фруктозу?

2. Яка реакцiя доводить присутнiсть в глюкозi карбонiльної групи; декiлькох гiдро-ксильних груп?

3. Чи є реакцiя "срiбного дзеркала" i вiдновлення Cu(ОН)₂ до Cu₂O доказом присутностi в молекулi глюкози альдегiдної групи?

4. Напишiть у двох таутомерних формах моносахариди: L-глюкозу, L-манозу, L- фруктозу.

5. Напишiть проекцiйнi формули моноз, епiмерних D-глюкозі i D-галактозі.

6. Напишiть проекцiйнi формули: a i b -галактози; a i b - фруктози.

7. Напишiть рiвняння реакцiй фруктози: з синильною кислотою; з гiдроксиламiном; з оцтовим ангiдридом.

8. Напишiть реакцiю утворення сахарату мiдi з глюкози.

9. Пояснiть на прикладi, що таке оптична iзомерiя.

Лабораторна робота 15 полісахариди Класифiкацiя, номенклатура

Деякi вченi дiлять складні вуглеводи на олiгосахариди i полiсахариди (вищi полiози). Молекула полісахаридів при гiдролiзi дає вiд двох до десяти тисяч молекул моносахаридiв. Молекула олігосахаридів при гiдролiзi утворює бiльше 10 молекул моноз. Всi вони побудованi за типом глiкозидiв, тобто в утвореннi зв'язку мiж молекулами моносахаридiв задiянi глiкозидний гiдроксил однiєї молекули i спиртовий або глiкозидний гiдроксил iншої молекули. В першому випадку утворюються вiдновлю-вальні полiсахариди, в другому - неможливе утворення таутомерної альдегiдної форми, i олiгосахариди не виявляють вiдновлювальної дiї (невiдновлювальні олiго-сахариди). Вищi полiози частiше невiдновлювальні, тому що кiлькiсть вiльних напiвацетальних гiдроксилiв дуже мала, i звичайними методами вiдновлювальні властивостi не можуть бути виявленi.

В назвах олiгосахаридiв враховують назви вiдповiдних їм моносахаридiв, замiнюючи закiнчення "-оза" на закiнчення "-озидо" або "-озил" по вiдношенню до того залишку, в якому є напiвацетальний гiдроксил. Для вищих полiсахаридiв, як правило, використовують тривiальнi назви, якi вказують, з якого моносахариду створена полiоза, наприклад, пентозан ─ полiсахарид, який складається iз залишкiв пентози (арабан, ксилан).

Дослiд 15.1. Доказ наявностi гiдроксильних груп у сахарозi

Реактиви та матеріали:	1%-ний розчин сахарози, 2Н розчин їдкого натру, 0,2Н розчин сульфату мiдi
Обладнання:	пробiрки, піпетки

У пробiрку вносять краплю розчину сахарози, 5 крапель розчину лугу i 4-5 крапель води. Додають краплю розчину сульфату мiдi (II). Сумiш стає синьою внаслiдок утворення сахарату мiдi. Розчин зберiгають для наступного дослiду.

Дослiд 15.2. Вiдсутнiсть вiдновлювальних властивостей у сахарози

Реактиви та матеріали:	розчин сахарату мiдi
Обладнання:	пробiрки; пiпетки; пальник

Розчин сахарату мiдi обережно нагрiвають до кипiння над полум'ям пальника, при цьому пробiрку тримають так, щоб нагрiвалась тiльки верхня частина розчину. Сахароза в цих умовах не окислюється, що вказує на вiдсутнiсть в її молекулi вiльної альдегiдної групи.