Дослiд 13.8 . Розчиннiсть мила у водi

Реактиви та матеріали:	мило (тверде), вода
Обладнання:	пробiрки, пальник

У пробiрку вмiщують шматочок мила (10 мг) i додають 5 крапель води, ретельно перемiшують протягом 1-2 хвилин. Пiсля цього сумiш у пробiрцi нагрiвають у полум'ї пальника. Натрiєвi та iншi лужнi мила (калiєве, амонiєве) добре розчиняються у водi.

Дослід 13.9. Виділення вільних жирних кислот із мила

Реактиви і матеріали:

мило, концентрований розчин; сульфатна кислота, 2Н розчин.

У пробірку вміщують 5 крапель концентрованого розчину мила, додають 1 краплю розчину сульфатної кислоти та трохи підігрівають вміст пробірки на полум’ї пальника. Піднімається білий масляний шар вільних жирних кислот, водний розчин освітлюється. Вміст пробірки залишають для наступного досліду.

Хімізм процесу:

Мила ─ солі вищих насичених та ненасичених органічних кислот. Тверде мило - суміш натрієвих солей пальмітинової, стеаринової та олеїнової кислот.

Дослід 13.10. Доказ ненасиченості жирних кислот, що входять до складу мила

Реактиви і матеріали:

жирні кислоти (з попереднього досліду); бромна вода, насичений розчин.

У пробірку з виділеними жирними кислотами додають 3 краплі бромної води та енергійно збовтують - бромна вода знебарвлюється. Отже, до складу жирних кислот, виділених із мила, входять й ненасичені кислоти, які легко приєднують бром у місці розриву подвійного зв’язку, знебарвлюючи при цьому бромну воду:

Дослiд 13.11. Гiдролiз спиртового розчину мила

Реактиви та матеріали:	етиловий спирт, мило (тверде), спиртовий розчин фенолфталеїну (1%-ний)
Обладнання:	пробiрки, пiпетки

В суху пробiрку кладуть шматочок мила, 4 краплi спирту, енергiйно перемi-шують i додають краплю фенолфталеїну. Колiр розчину не змiнюється. До спиртового розчину мила додають краплями дистильовану воду. В мiру додавання води з'являється рожеве забарвлення. Iнтенсивнiсть кольору поступово збiльшується.

Хiмiзм процесу:

C₁₇H₃₅COONa + HOHÛ C₁₇H₃₅COOH + NaOH

C₁₇H₃₅COONaÛ[C₁₇H₃₅COO]^- + Na⁺

[C₁₇H₃₅COO]^- + HOHÛ C₁₇H₃₅COOH + OH^-

Розбавлення спиртового розчину мила водою спричиняє його гiдролiз. В результатi утворюються малодисоцiйованi жирнi кислоти i NaOH. Рожеве забарвлення свiдчить про появу в розчинi гiдроксильних груп. Реакцiя водних розчинiв мила завжди лужна.

Дослiд 13.12. Утворення нерозчинних кальцiєвих солей жирних кислот

Реактиви та матеріали:	розчин мила, хлорид кальцiю (0,1Н розчин)
Обладнання:	пробiрки, пiпетки

У пробiрку вносять 2 краплi розчину мила, краплю розчину хлориду кальцiю i перемiшують. Випадає бiлий осад.

Хiмiзм процесу:

2С₁₇H₃₅COONa + CaCl_{2 Û} (C₁₇H₃₅COO)₂Ca + 2NaCl

стеарат кальцію

Кальцiєвi солi жирних кислот нерозчиннi у водi.

Дослід 13.13. Утворення нерозчинного у воді мідного мила

Реактиви і матеріали:

мило, розчин; сульфат міді (ІІ), 0,02Н розчин.

У пробірку вміщують 1 краплю розчину мила та 4 краплі розчину сульфату міді. Випадає блакитно-білий осад мідного мила. Розчин нагрівають до кипіння, при цьому мідне мило спливає на поверхню розчину у вигляді зеленого кільця. Якщо у розчині залишається натрієве мило, що не увійшло до реакції, то зелене кільце не утвориться. У такому випадку додають ще 2-3 краплі розчину сульфату міді та знову нагрівають до кипіння.